Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №645/492/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/492/26

Провадження № 3/645/324/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Мартинової О.М.,

за участі секретаря судового засідання – Кривченко Т.В.,

прокурора – Анголенка П.О.,

захисника – Апазіді К.Ю.,

особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали, що надійшли з 7-го Управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , одруженої, фізичної-особи підприємця, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

В провадження судді Немишлянського районного суду міста Харкова надійшли справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП: справа №645/492/26 (провадження №3/645/324/26), справа №645/493/26 (провадження №3/645/325/26).

Враховуючи, що вказані матеріали стосуються однієї і тієї ж особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи які розглядаються одним і тим же органом, суд постановою від 10.03.2026 року об`єднав справи в одне провадження.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією №63 від 22.01.2026 року, ОСОБА_1 , будучи 06.02.2024 звільненою з посади провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, являючись згідно з п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 12.03.2024 о 19-27 год., подала без поважних причин декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Таким чином, ОСОБА_1 не виконала вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією № 64 від 22.01.2026 року, ОСОБА_1 , будучи 06.02.2024 звільненою з посади провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, являючись згідно з п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 09.01.2026 о 21.02, подала без поважних причин щорічну декларацію за 2024 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Таким чином, ОСОБА_1 не виконала вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Як вбачається з вищенаведених протоколів, ОСОБА_1 , будучи 06.02.2024 звільненою з посади провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, являючись відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. З Закону № 1700-УІІ суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 09.01.2026 о 21.02, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2024 рік, крім того, усупереч вимогам абз. 1 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 12.03.2024 року о 19-27 год., подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме з 01.01.2024 року по 06.02.2024 року при звільненні, чим вчинила правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачен1 ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. З Закону № 1700-VІІ посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону. У цілях визначення суб`єктів, на яких поширюється дія Закону (відповідно до підпункту «и» пункту І частини першої статті 3 Закону), під «посадовими та службовими особами інших державних органів» слід розуміти працівників державних органів, які здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій.

Згідно з п. 1 р. І Положення про Державну установу «Центр пробації» Державна установа «Центр пробації» є неприбутковою державною установою для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації діяльності уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мін`юсту.

Відповідно до п. 1 р. І Положення про філію Державної установи «Центр пробації» в Харківській області філія Державної установи «Центр пробації» в Харківській області є підрозділом, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання певних видів адміністративних стягнень та кримінальних покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та пробації у межах адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно з п. п. 1, 3 р. І Положення про Шевченківський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, затвердженого наказом Державної установи «Центр пробації» від 07.09.2021, Шевченківський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області є уповноваженим органом з питань пробації (далі - відділ), який безпосередньо забезпечує виконання у межах адміністративно-територіальної одиниці певних видів адміністративних стягнень та кримінальних покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та пробації. Відділ безпосередньо підпорядковується філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.

Наказом директора Державної установи «Центр пробації» від 08.03.2023 № 245/К ОСОБА_1 з 13.03.2023 року призначено на посаду провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.

Відповідно до р. 2 Посадової інструкції провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, затвердженої начальником філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області 13.03.2023, провідний інспектор районного відділу: виконує покарання відносно осіб, засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт тощо.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи провідним інспектором Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону. Наказом директора Державної установи «Центр пробації» від 30.01.2024 № 72/К ОСОБА_1 06,02.2024 року звільнено з посади провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-УІІ суб`єкти декларування-особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-УІІ встановлено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Так, ОСОБА_1 , яку 06.02.2024 звільнено з посади провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, 09.01.2026 о 21.02 подала щорічну декларацію за 2024 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Крім того, ОСОБА_1 , яку 06.02.2024 звільнено з посади провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, 12.03.2024 року подала декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2024 рік (яку відповідно до абз 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-УІІ повинна була подати до 01.04.2025) подала 09.01.2026, тобто несвоєчасно.

Також, ОСОБА_1 декларацію при звільненні (яку відповідно до абз 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-УІІ повинна була подати упродовж 30 днів з дня припинення діяльності) подала 12.03.2024 року, тобто несвоєчасно.

Згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-УІІ правопорушення, пов`язане з корупцією — діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов`язкового елементу об`єктивної сторони, в той час як обов`язковим елементом об`єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

При цьому умисел суб`єкта, на якого поширюється дія Закону № 1700-УІІ, полягає в тому, що, маючи обов`язки, обмеження та заборони, встановлені вказаним Законом, він не виконуючи такі вимоги, навмисно протиправно поводиться, їх порушуючи.

Частиною 1 ст. 651 Закону № 1700-УІІ встановлено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.10.03.2026 року через канцелярію суду прокурором Анголенко П.О. були подані висновки щодо наявності ознак адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією, в справах про адміністративні правопорушення № 645/492/26, № 645/493/26, в яких посилаючись на обставини викладені в протоколах про адміністративні правопорушення №№ 63, 64 від 22.01.2026 року, просив визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУПАП, та застосувати до неї стягнення у виді штрафу.

Прокурор Анголенко П.О., у судовому засіданні вважав доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засідання ОСОБА_1 свою вину в вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, та зазначила, що дійсно подала щорічну декларацію за 2024 рік 09.01.2026 року та декларацію при звільненні – 12.03.2024 року. Також зазначила про відсутність умислу на вчинення адміністративних правопорушень, вказала на поважність причин пропуску строків подання декларацій посилаючись на постійні перебої зі світлом та хворобу дитини, у звязку з чим, ОСОБА_1 повинна була постійно викликати дитині швидку допомогу, внаслідок чого у неї був такий подавлений психологічний стан, а як наслідок вона подала декларацію при звільненні несвоєчасно, при цьому зазначила, що на її думку більше ніяких декларації вона не повинна була подавати, а про необхідність подання щорічної декларації дізналася вже після спілкування з працівником поліції.

У судовому засіданні захисник – адвокат Апазіді К.Ю. пояснив, що в діях ОСОБА_1 відсутня характеристика суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності, також посилався на те, що матеріали провадження не містять доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 мала умисел, направлений на порушення вимог фінансового контролю чи переслідувала будь-який корупційний інтерес, про що свідчать наступні обставини. Подання декларації на офіційному сайті НАЗК потребує певного часу, необхідного для правильного зазначення інформації, часто із необхідністю збереження чернетки, і не відбувається упродовж 30 хвилин або навіть години, а з постійними перебоями із електропостачанням і необхідністю використання мережі Інтернет, ця процедура стає значно утрудненою і навіть неможливою. Отже, враховуючи, що на території Харківської області проходять активні бойові дії, територіально наближені до місця проживання, які призводять до періодичних перебоїв у електропостачанні на території області і м. Харкова в зазначений період, що є загально відомими обставинами, які не потребують додаткових доказів, - зазначені обставини унеможливлювали подання декларації у встановлений законом строк. До того ж, строк прострочки подачі декларації становить лише 3 дні. Окрім цього у період з 29.02.2024 року по 13.03.2024 року дитина ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 хворіла на ГРВІ, гострий тонзиліт, неодноразово викликались бригади екстреної медичної допомоги, також відомості щодо відвідування лікаря зафіксовані в електронній медичній системі та порталі для пацієнтів Helsi. Період подання декларації охоплює період хвороби дитини. Хвороба дитини-немовляти, якій на той момент було 1 рік і 7 місяців, звісно, і це є беззаперечним фактом, свідчить про те, що дитина потребувала постійної уваги і догляду зі сторони матері ОСОБА_1 , що вказує на об`єктивні причини і тяжкі обставини, які перешкоджали виконанню ОСОБА_1 обов`язку щодо декларування, і як наслідок ніяк не може свідчити про умисел. Належне виконання матір`ю своїх батьківських обов`язків щодо догляду і лікуванням маленької дитини (що повністю узгоджується із вимогами Конституції України, Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства» тощо), яка знаходилась у м. Харкові, в період війни, під постійними обстрілами, періодично без електропостачання - характеризує ОСОБА_1 лише з позитивної сторони. Усі зусилля, увага і час були приділені матір`ю своїй дитині і тільки їй. Такі обставини аж ніяк не свідчить про умисел ОСОБА_1 направлений на неподання декларації. Таким чином, вказані обставини свідчать про відсутність у ОСОБА_1 умислу, направленого на вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, що свідчить про відсутність однієї із складових його елементів, а саме суб`єктивної сторони, а отже і складу адміністративного правопорушення в цілому. З урахуванням наведеного, враховуючи наявність поважних причин несвоєчасного подання декларації за 2023 рік (при звільненні), що в розумінні вимог ч.1 ст.172-6 КУпАП вказує на відсутність складу цього адміністративного правопорушення у зв`язку з відсутністю його суб`єктивної сторони, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Разом з тим, можливе правопорушення ОСОБА_1 , було виявлено 12.03.2024 року, тобто строк у 6 місяців притягнення до відповідальності сплив 12.09.2024 року, і відповідно до приписів ст. 38, ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані матеріали, суд прийшов до наступних висновків.

Положення чистин 1, 2 статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Приписами статті 280 КУпАП визначено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне та мотивоване рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VIIособи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування визначена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 ЗаконуУкраїни"Прозапобіганнякорупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до змісту диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП з об`єктивної сторони протиправний намір цього адміністративного правопорушення реалізується у формі дії (несвоєчасне подання декларації) та бездіяльності (неподання декларації). При цьому, характеризуючою ознакою вчинення особою такого проступку є саме відсутність поважних причин несвоєчасного подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

При встановленні наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, такими суб`єктами повинні обов`язково з`ясовуватися обставини щодо віднесення суб`єкта адміністративного правопорушення до осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», щодо несвоєчасності подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також обставини щодо наявності або відсутності у такої особи поважних причин несвоєчасної подачі декларації.

Натомість згідно з ч. 1 ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє особу від юридичної відповідальності.

Презумпція знання законодавства (лат. Ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається) означає, що кожен вважається таким, що знає закони та інші нормативно-правові акти, які доведені до відома населення у порядку встановленому законом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених під час судового розгляду доказів по справі про адміністративне правопорушення, а саме:

- протоколами про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №№ 63, 64 від 22.01.2026 року;

- копією повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 11.11.2024 року № 582-17;

- копією наказу № 72/К від 30.01.2024 року про звільнення ОСОБА_1 ;

- роздруківкою послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 , 12.03.2024 року;

- копією витягу з наказу № 245/К від 08.03.2023 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду;

- копією особової картки працівника ДУ «Центр пробації» ОСОБА_1 ;

- копією положення про філію ДУ «Центр пробації»;

- копією наказу про затвердження положення про Державну установу «Центр пробації»;

- копією положення про філію Шевченківський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області від 07.90.2021 року;

- копією наказу № 72/к від 30.01.2024 року про звільнення ОСОБА_1 ;

- копією аркушу ознайомлення із наказом Державної установи «Центр пробації» № 72/к від 30.01.2024 року;

- копією посадової інструкції провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області;

- копією повідомлення відділу з питань запобігання та виявлення корупції про необхідність заповнення декларації щорічно до 01 квітня, з яким ОСОБА_1 ознайомлена згідно її розписки;

- копією щорічної декларації за 2024 рік, датовану 09.01.2026 року, копією декларації при звільненні за період з 01.01.2024 року по 06.02.2024 року, датовану 12.03.2024 року,які роздруковані з офіційного вебсайту Національного агентства з питань запобігання корупції;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 та її захисника Апазіді К.Ю. від 22.01.2026 року з додатками до них;

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Безпідставними є твердження сторони захисту щодо спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності та як наслідок, закриття провадження у справі.

Суд звертає увагу, що згідно до роз`яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.04.2021 року №1089/0/2-21 виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень тощо). Висновок про те, що виявлено правопорушення, пов`язане з корупцією як сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією.

Верховний Суд у постанові по справі №815/5818/15 від 10.06.2019 зазначив, що рапорт та лист органів МВС не відносяться до документів, які фіксують об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення та не є матеріалами правоохоронних органів, які є підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій. Разом з тим, протокол є основною і обов`язковою формою фіксації факту адміністративного правопорушення, який повинен відповідати вимогам, що висуваються до його процесуальної форми і змісту і регламентовані статтями 254-256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Фактичним моментом виявлення вчиненого правопорушення за статтею 172-6 КУпАП є дата з`ясування всіх необхідних даних, зібрання доказів щодо наявності (або відсутності) ознак складу правопорушення, що у свою чергу співпадає з датою складання протоколу, оскільки за вимогами частини 1 статті 254 КУпАП протокол уповноваженою особою складається про вчинення правопорушення. Натомість, пунктом 1 частини 1 статті 247 цього Кодексу визначено, що провадження не може бути розпочато за відсутності події і складу правопорушення.

Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли особою уповноваженою на складання протоколу зібрано та проаналізовано необхідні докази та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, днем виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є день складення спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції протоколу про таке правопорушення, що у даному випадку є 22.01.2026 року, що свідчить про те, що строки притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за інкриміноване їй правопорушення не минули.

За правилами ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Розглядаючи дану справу, суд виходить з того, що відповідальність за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування наступає в разі відсутності поважних причин несвоєчасного подання.

Тобто, за наявності останніх, відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо. Про що зазначено в листі ВССУ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією». Зазначений в листі перелік поважних причин не є вичерпним, а приведений лише як приклад.

Поряд із цим, матеріалами адміністративної справи не підтверджено, що причини несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларацій були поважними, об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення особи та які пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, в тому числі, пов`язаними як з відсутністю необхідних навичок роботи з Єдиним державним реєстром декларацій, так і з самою технічною роботою цього реєстру, та неодноразовими спробами особи виконати свій обов`язок.

Належних та допустимих доказів, які б спростували факти зазначені у протоколі, які кореспондуються з іншими доказами у їх сукупності, матеріали справи не містять.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суд враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи обставини вчинених адміністративних правопорушень, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшує та обтяжуючих відповідальність обставин та ступінь її вини, суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нею нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, яке буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Відповідно до вимог ст.40-1КУпАП у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. На підставі ст.40-1КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 гривні.

Керуючись ст.172-20, ст.ст.248,251,252,268,280,283, КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотань захисника про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про накладення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя О.М. Мартинова