Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №643/4980/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/721/26

Справа № 643/4980/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226200000695 від 23.12.2025, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_1 , раніше судимого: 13.07.2007 Московським районним судом міста Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України, до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки; 18.12.2008 Фрунзенським районним судом міста Харкова за ч. 1 ст. 296 КК України, до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 14.11.2013 Фрунзенським районним судом міста Харкова за ч. 3 ст. 296 КК України, до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 30.06.2015 Московським районним судом міста Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України, до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 10.03.2026 Салтівським районним судом міста Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України, до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12 грудня 2025 року приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, перебував у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно проживає зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вони разом вживали алкогольні напої. В цей час між ОСОБА_2 та його співмешканкою ОСОБА_3 , на ґрунті особистих неприязних стосунків виник словесний конфлікт, після чого ОСОБА_3 пішла до іншої кімнати та лягла спати. Після чого, приблизно о 22:00 год. ОСОБА_2 , діючи за раптово виниклим у нього умислом спрямованим на спричинення своїй співмешканці тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення шкоди здоров?ю потерпілій та тілесних ушкоджень, свідомо бажаючи їх настання, підійшов до потерпілої та нахилившись над нею, наніс їй 6 ударів кулаками правої та лівої руки в ділянку обличчя, після чого схопив її за руки та з силою надав їй положення сидячи на дивані, після чого сів з правого боку від потерпілої та почав викручувати кисть лівої руки, ліктьові суглоби правої та лівої руки, також з силою здавлював в ділянці плеча та передпліччя обох рук. Далі, продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел ОСОБА_2 продовжив наносити потерпілій удари кулаками правої та лівої руки по руках, ногах та тулубу, а саме: ударив кулаком правої руки в ділянку грудної клітини зліва, кулаком правої руки в ліву поперекову ділянку, 6 ударів кулаком правої руки в ділянку лівого стегна та 8 ударів кулаком правої руки в ділянку правого стегна. Після цього, ОСОБА_2 підвівся та стоячи над потерпілою наніс ще 4 удари правою ногою в ділянку лівої гомілки та колінного суглоба лівої ноги, а також 5 ударів правою ногою в ділянку правої гомілки. Після вказаних неправомірних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вибігла з кімнати, перемістилась на кухню та сіла на диван. В цей час ОСОБА_2 прийшов на кухню, взяв зі стола фарфорову тарілку та знаходячись навпроти неї через стіл, тримаючи тарілку в правій руці, замахнувся та з силою кинув тарілку в її бік, влучивши таким чином в лобну ділянку, внаслідок чого у потерпілої почалась кровотеча з рани. Далі, ОСОБА_3 схопилась за лоб та сидячи на дивані, нахилила голову донизу, коли в цей час відчула сильний удар в область тім?яної ділянки, внаслідок чого в неї розпочалась кровотеча з тім?яної ділянки голови. ОСОБА_2 побачивши стан ОСОБА_3 та вважаючи свій протиправний умисел доведеним до кінця, припинив вчиняти насильство щодо неї та вийшов з квартири.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи, внаслідок умисних дій, тобто нанесених ударів, ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синця на верхній губі зліва (з раною на слизовій оболонці верхньої губи зліва), синця на правій щоці з переходом на нижню щелепу, синців на верхніх віках правого та лівого ока, синця на лівій щоці, синців на кінцівках рук та ніг, синця в лобній та тім?яній ділянці, синця на тулубі, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні

Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_2 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті, а також ознайомлений з обмеженням його права на апеляційне оскарження вироку у разі розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, без дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Потерпіла ОСОБА_3 згідно її заяви, також не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні, погодилась із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті, а також ознайомлена з обмеженням його права на апеляційне оскарження вироку у разі розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, без дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4ст.107 КПК України не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

За встановлених органом досудового розслідування обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю доведена.

Призначаючи покарання за скоєне в межах пред`явленого обвинувачення, суд керується ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, неодружений, не працює, раніше неодноразово судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення відносно особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.

З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення (проступку), ставлення обвинуваченого до вчинених дій, а також особи обвинуваченого, який не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, неодружений, не працює, має середню освіту, раніше неодноразово судимий, має зареєстроване місце проживання; з огляду на обставину, яка відповідно до положень ст. 66 КК України пом`якшує покарання, а саме щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні, а також обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення відносно особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.125 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, що є достатнім і необхідним для його виправлення.

Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 засуджений вироком Салтівського районного суду міста Харкова від 10.02.2026 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі і звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 та з урахуванням вимог ч. 1 ст. 72 КК України, за правилами, передбаченими в ч. ч. 1, 3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Крім того, згідно з положеннями ч. 6 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», передбачено, що за правилами ч. 4 ст. 70 КК України призначається покарання коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Одночасно, стосовно цього об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2020 по справі № 766/39/17 зробила такі висновки щодо застосування норм права: При визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили, якщо злочин, за яким засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України (за сукупністю злочинів).

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення до постановлення попереднього вироку Салтівського районного суду міста Харкова від 10.02.2026 за яким він засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із звільненням від відбуванням покарання строком на 3 роки, суд на підставі ч. 4 ст. 70 КК України вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого за цим вироком, більш суворим за вироком Салтівського районного суду міста Харкова від 10.02.2026 та призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі та звільнити від відбуванння покарання на підставі ст. 75 КК України з покладанням на нього обов`зків, відповідно до ст. 76 КК України.

Судові витрати у даному кримінальному провадженню відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід щодо обвинуваченого, не застосовувались.

Цивільний позов під час досудового розслідування не заявлений.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 72 КК України призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого за цим вироком, більш суворим за вироком Салтівського районного суду міста Харкова від 10.02.2026 у виді позбавлення волі на строк 5 (років) років.

Відповідно до правил ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного судом покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки, відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ – CD-R диск на якому міститься один аудіозапис, залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання, за винятком підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1