Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №635/141/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 635/141/25

н/п 2/953/291/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Губської Я.В.

при секретарі Мисниченко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстровано 25 березня 2017 Московським районним у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстицій у Харківській області, актовий запис № 248.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що спільне життя у них не склалося через різні погляди на життя, різні інтереси, відсутнє взаєморозуміння, що призвело до втрати почуття поваги та любові, шлюбно-сімейні відносини припинені, спільне господарство не ведеться. Позивач вважає, що примирення між ними неможливо, їх сім`я розпалася остаточно та поновлена бути не може. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.04.2025 року було відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в судове засідання.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, на адресу суду подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився повторно, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, жодних заяв на адресу суду не надходило.

Відповідач в установлений ч. 7 ст.178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чинному повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Згідно із ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, дослідивши матеріали справи, задовольняє позов, вважаючи його обґрунтованим, і при цьому виходить з наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 25.03.2017 Московським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстицій у Харківській області, актовий запис № 248, зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільного господарства та бюджету сторони не ведуть, примирення не бажають. Їх сім`я розпалась остаточно і поновлена бути не може.

За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлене, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв`язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню. Після розірвання шлюбу позивачу суд залишає прізвище « ОСОБА_4 ».

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12,13,141,206, 263-265 ЦПК України, в силу ст. ст. 24,56,110,112 СК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 25.03.2017 Московським районним у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстицій у Харківській області, актовий запис № 248.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище – « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя -