Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №638/3501/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/3501/26

Провадження № 2-а/638/109/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просив суд скасувати Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 від 20 лютого 2026 року № 516 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваною постановою його притягнуто до відповідальності за те, що він не з`явився без поважних причин 31.12.2025 р. о 14-00 год для уточнення даних за повісткою, сформованою за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Позивач зазначає, що про повістку не знав, і до ТЦК та СП 31.12.2025 р. прийти не міг, оскільки перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради протягом періоду з 09.12.2025 до 13.02.2026. 20.02.2026 самостійно з`явився до відповідача для з`ясування причин перебування в розшуку, надав виписку з лікарні, що свідчила про неможливість прибути до ТЦК та СП за повісткою 31.12.2025, яка проте була проігнорована як доказ невинуватості та не була долучена до справи, внаслідок чого прийнято оскаржувану постанову.

Крім того, як зазначає позивач, притягнення до адміністративної відповідальності також є протиправним з огляду на примітку до ст. 210 КУпАП.

У відзиві на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі з тих підстав, що 20 лютого 2026 року уповноваженою посадовою особою відповідача було винесено оскаржувану постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку за повісткою 31 грудня 2025 року та за неповідомлення поважних причин свого неприбуття у встановлений чинним законодавством 3-денний строк.

Твердження позивача про його неналежне оповіщення спростовуються матеріалами справи та нормами матеріального права, оскільки належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є, серед іншого, день проставлення працівником поштового зв`язку відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, яка була повідомлена цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Повістка № 6086454 була законно надіслана позивачу рекомендованим листом з описом вкладення через АТ «Укрпошта» за адресою, яку позивач самостійно вказав як актуальну. Згідно з матеріалами поштового відправлення за трек-номером R067063138956, 29 грудня 2025 року працівником об`єкта поштового зв`язку було проставлено офіційну відмітку про відсутність адресата за вказаною адресою. Отже, відповідно до імперативних приписів законодавства, з цього дня позивач вважається належним чином оповіщеним про необхідність явки, а ризик неотримання поштової кореспонденції за задекларованою ним адресою несе виключно сам громадянин.

Посилання позивача на перебування на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради не усуває складу вчиненого ним адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до пункту 24 Порядку № 560, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом 3 днів від визначених у повістці дати і часу прибуття, повідомити територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший зручний спосіб з подальшим особистим прибуттям. Позивач був зобов`язаний з`явитися 31 грудня 2025 року, відповідно, законодавчо встановлений граничний 3-денний строк для повідомлення про обставини госпіталізації безповоротно сплинув 3 січня 2026 року. Документально підтверджено, що позивач жодним доступним способом не повідомив відповідача про хворобу у цей строк, що формує об`єктивну сторону правопорушення у вигляді протиправної бездіяльності. Надання позивачем медичної виписки постфактум, під час його особистого візиту 20 лютого 2026 року, не скасовує факту грубого порушення вимог законодавства щодо своєчасного інформування суб`єкта владних повноважень у 3-денний строк.

Аргументи позивача щодо незаконності винесеної постанови з огляду на попереднє оновлення ним своїх облікових даних у мобільному застосунку «Резерв+» та його посилання на примітку до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення є юридично неспроможними та ґрунтуються на хибному тлумаченні норм права. Зазначена примітка виключає відповідальність виключно у випадках неуточнення тих персональних даних, які можуть бути об`єктивно отримані державою шляхом автоматичної електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами. Проте, виклик позивача здійснювався з метою комплексного уточнення даних, що включає не тільки адресу і засоби зв`язку. Таким чином, оновлення контактних даних у застосунку не звільняє військовозобов`язаного від прямого, законодавчо закріпленого обов`язку особисто з`явитися за належним чином надісланою повісткою для проходження необхідних мобілізаційних заходів.

У відповіді на відзив на позовну заяву ОСОБА_1 зазначив, що не був належним чином повідомлений про надходження повістки. На стаціонарному лікуванні перебував з 09.12.2025 до 13.02.2026. Той аргумент відповідача, що мав протягом 3 днів від визначеної у повістці дати повідомити ТЦК про своє перебування у лікарні також не має сили, оскільки на про повістку, ні про день прибуття до ТЦК не знав. Після виписки з лікарні прибув до ТЦК у 7-денний строк та надав докази поважності причин неприбуття. Крім того позивач зазначив про порушення процедури розгляду справи (протокол не складено, незважаючи на оспорювання обставин правопорушення; справу розглянуто без його участі).

В судове засідання сторони не з`явилися, були належним чином повідомлені про судове засідання, причини неявки суду не повідомили, у зв`язку з чим їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно з витягом з «Резерв+» від 19.02.2026. Номер в реєстрі Оберіг – 130220221458740500110, дата уточнення даних – 26.08.2025. Адреса проживання згідно з відомостями Реєстру: АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою ОСОБА_1 зареєстрований як ВПО згідно з Довідкою № 6326-5002513834 від 17.01.2023.

21 грудня 2025 року засобами поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , була направлена повістка № 6086454 з вимогою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 31.12.2025 о 14:00 год. для уточнення даних.

Відповідно до інформації Укрпошти повістка не отримана та повернута 26.12.2025 за місцем обслуговування з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 10263 від 13 лютого 2026 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради з 09.12.2025 до 13.02.2025.

20 лютого 2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову № 516 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Фактичною підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року (із змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, при перевірці документів громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи військовозобов`язаним, без поважних на те причин, не з`явився за викликом по повістці № 6086454 для уточнення даних з прибуттям 31.12.2025 р. о 14:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст. 286 КАС України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період і тягне накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено та який діє до теперішнього часу.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оборону України», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Відповідно до абзаців 1, 3-4 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до п. 21 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби,

Згідно з п. 34 Порядку № 560 Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Відповідно до п.п. 2 п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, п. 41 Порядку № 560 передбачено, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого місця проживання.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 23 Порядку № 560 поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнається, зокрема, хвороба громадянина.

Як встановлено судом, станом на 31.12.2025 о 14:00 год., тобто на дату та час виклику до ТЦК та СП, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я, що є поважною причиною неприбуття за повісткою згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 23 Порядку № 560 та виключає порушення ним правил військового обліку внаслідок неявки за повісткою.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що ОСОБА_1 порушив законодавство про мобілізаційну підготовку тим, що всупереч вимогам п. 24 Порядку № 560 був зобов`язаний до 03.01.2026 повідомити ТЦК та СП про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший зручний спосіб, однак не зробив цього, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 24 Порядку № 560 у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Як встановлено судом, на час надходження повістки до поштового відділення ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні, у зв`язку з чим не знав та не міг знати ані про надходження повістки, ані про необхідність явки до ТЦК та СП, ані дату, в яку йому необхідно з`явитися до ТЦК та СП. Зазначені обставини спростовують доводи відповідача про порушення позивачем п. 24 Порядку № 560, оскільки ОСОБА_1 не був та не міг бути обізнаним про дату виклику до відповідача, що виключає для нього початок відліку триденного строку на повідомлення причин неприбуття.

Крім того, суд враховує специфіку режиму перебування та лікування в закладі охорони здоров`я, в якому позивач перебував на стаціонарному лікуванні, та основний діагноз позивача, що в сукупності ставить під обґрунтований сумнів наявність у нього об`єктивної можливості повідомити шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший зручний спосіб про причини неприбуття, навіть у разі обізнаності при виклик до ТЦК та СП.

При цьому, як встановлено судом, позивач з дотриманням вимог п. 24 Порядку № 560 до закінчення 7-денного строку після закінчення стаціонарного лікування особисто прибув до ТЦК та СП та надав підтверджуючі документи поважності причин неприбуття за повісткою.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не допустив порушення абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 21 Порядку № 560, виконав вимоги п. 24 Порядку № 560, що виключає порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та виключає наявність в його діях об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за обставин викладених в оскаржуваній постанові.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

На підставі ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 № 516 від 20 лютого 2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 березня 2026 року.

Суддя І.П. Латка