Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №345/5435/25 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5435/25

Провадження № 1-кп/345/122/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

представника потерпілого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025091170000419 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , не працюючого, не одруженого, раніше судимого, востаннє:

28.11.2025 Калуським міськрайонним судом за ч.4 ст.185, ч.4 ст.190, ч. ч.1,2 ст.182 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 3 (три) місяці, який змінено ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 03.03.2026 до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 вчинив умисні дії, які виразились утаємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах:

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні», та який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими Законами України «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні».

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи судимість за умисний корисливий злочин, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий корисливий умисний злочин.

Так 05.08.2025 близько 02:47 год., перебував в м. Калуш, по вул. Хіміків неподалік будинку 8, спільно із ОСОБА_6 , з яким познайомився напередодні ввечері в м. Калуш, по вул. С. Стрільців.

В ході спілкування із потерпілим ОСОБА_6 - ОСОБА_4 , попросив у нього його мобільний телефон марки «UleFone», моделі «Armor X13», 6|64 GB, для здійснення телефонного дзвінку, на що ОСОБА_6 погодився та передав свій мобільний телефон ОСОБА_4 .

В цей час, у ОСОБА_4 , який під приводом телефонного дзвінка отримав безперешкодний доступ до мобільного телефону ОСОБА_6 марки «UleFone», моделі «Armor X13», 6|64 GB, виник умисел на його викрадення.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки «uleFone», моделі «Armor X13», ОСОБА_4 , скориставшись вигідною для себе обстановкою, а саме тим що потерпілий ОСОБА_6 не спостерігає за його діями, умисно, таємно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, повторно, вчинив крадіжку мобільного телефону марки «uleFone», моделі «Armor X13», 6|64 GB, (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ), вартістю 3 872,00 грн, що належить потерпілому ОСОБА_6 .

Окрім цього, ОСОБА_4 маючи єдиний кримінально-протиправний намір на вчинення крадіжки грошових коштів, отримав доступ до онлайн банкінгу «Приват 24», банківської картки № НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_4 ), відкритої в АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я потерпілого ОСОБА_6 , та у період часу із 08:21 год. по 13:03 год. 05.08.2025 здійснив 11-ть несанкціонованих фінансових операцій незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки з використанням його особистих коштів, викравши з карткового рахунку останнього грошові кошти у загальній сумі 14 784 грн. Цивільний позов визнає, щиро кається.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, вчинив при обставинах, наведених в обвинувальному акті, та дійсно 05.08.2025 близько 02:47 год., перебував в м. Калуш, по вул. Хіміків неподалік будинку 8, спільно із ОСОБА_6 , попросив в останнього його мобільний телефон. В подальшому у нього виник умисел на його викрадення. Згодом він отримав доступ до онлайн банкінгу «Приват 24», банківської картки потерпілого та здійснив декілька фінансових операцій, викравши з карткового рахунку останнього грошові кошти у загальній сумі 14 784 грн.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просить розгляд справи здійснити у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує, просить задоволити в повному обсязі.

Представник потерпілого - ОСОБА_5 в судовому засіданні просив цивільний позов задоволити в повному обсязі, просив суд обвинуваченого суворо не карати.

Суд, визнавши у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , який повністю визнав свою вину у вчиненому і не бажає досліджувати у судовому засіданні докази, які були зібрані в процесі досудового слідства і прокурор не заперечує проти цього. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного і обставини справи.

До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого, то суд враховує його вік, стан здоров`я, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, те, що він повністю визнав вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, розкаявся у вчиненому, думку потерпілого, який не настоює на суворому покаранні, тяжких наслідків від вчиненого не наступило, не числиться на «Д» обліку у нарколога та психіатра, вчинив дані злочинні діяння, будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, однак на шлях виправлення не став, а також розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують покарання і обставини, що обтяжують покарання, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому за ч.4 ст.185 КК України покарання у виді 6 років позбавлення волі за ч. 4 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд вважає, що у відповідності до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, зокрема законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, з урахуванням всіх обставин справи, даних, характеризуючих особу обвинуваченого, пом`якшуючих і обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що виправлення засудженого без ізоляції від суспільства неможливе, та вважає за необхідне призначити йому остаточне покарання у вигляді позбавлення волі.

Саме таке покарання буде необхідним для виправлення обвинуваченого й попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме тяжкості кримінального правопорушення і справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Щодо заявленого цивільного позову.

Відповідно до ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За ч. 1ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

При цьому, суд керується відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст. 1166 ЦК України).

Судом встановлено, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_6 було завдано майнової шкоди у розмірі 18 656,00 грн.

Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь вини обвинуваченого, стан здоров`я потерпілого, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та глибину душевних страждань потерпілого.

З урахуванням наведеного, заявлений потерпілим цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню частково, а сума до відшкодування 18 656,00 грн. матеріальної шкоди, 5000,00 грн. моральної шкоди буде достатньою з урахуванням конкретних обставин справи.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався.

Накладений у кримінальному провадженні арешт слід скасувати.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи в розмірі 1782,80 грн., відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, слід покласти на обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 122-129, 349, 368, 370, 373-374, 394-395, 615 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання - позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.11.2025, який змінено ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 03.03.2026, більш суворим покаранням за даним вироком, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Термін відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з часу фактичного затримання з 12.55 год. 14.10.2025 року, як зазначено у вироку Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.11.2025.

Зарахувати ОСОБА_4 частково відбуте покарання за вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.11.2025 з 14.10.2025 до дня набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої злочином задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 ,(РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) 18 656,00 грн. матеріальної шкоди, 5000,00 грн. моральної шкоди. У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1782,80 грн. за проведення судової експертизи (висновок експерта № СЕ-19/109-25/11509-ТВ від 11.08.2025).

Скасувати арешт на мобільний телефон марки «uleFone», моделі «Armor X 13» серійний номер НОМЕР_6 , із номером мобільного телефону НОМЕР_7 , IMEI1 НОМЕР_8 , який вилучено в ході огляду місця події від 05.08.2025 накладений ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду від 07.08.2025 року у справі №345/4286/25.

Речові докази по справі:

мобільний телефон марки «uleFone», моделі «Armor X 13» серійний номер НОМЕР_6 , із номером мобільного телефону НОМЕР_7 , IMEI1 НОМЕР_8 повернути ОСОБА_6 ;

оптичний носій інформації типу «CD-R», марки «Verbatim», з наявним на ньому надписом «ВХ 14487903 - ВБ 25.08.2025», на якому зафіксована інформація вилучена в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів проведеного у АТ КБ «ПриватБанк» залишити при матеріалах справи;

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 діб з часу проголошення.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Головуючий: