Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною
Дата: 10 березня 2026 р.
Справа: №344/4890/25
Суддя: Кіндратишин Л. Р.
Справа № 344/4890/25
Провадження № 2-о/344/50/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.,
присяжних : Сінцової Т.С., Максим`юка В.М.,
за участі : секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна
В С Т А Н О В И В:
Заявник 20.03.2025 звернувся до суду із заявою, у якій просить : визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання : АДРЕСА_1 , недієздатною особою та призначити його опікуном.
В обґрунтування заяви, зокрема зазначено, що він є зятем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно доглядає за нею, так його дружина ( донька ОСОБА_2 ) перебуває за кордоном.
ОСОБА_2 перебуває під спостереженням психіатрів з 30.09.2020. Вперше була оглянута дома за заявою дочки через загострення психічних розладів. ОСОБА_2 діагностовано діагноз : Органічний галюцинаторний розлад внаслідок ДЕП. Приймала терапевтичні препарати. Повторний огляд вдома 17.03.2023 по його заяві.
Більшість часу ОСОБА_2 проводить в ліжку, самостійно себе не обслуговує, має поганий зір та слух, дезорієнтована в часі та просторі, місці перебування, має погану пам`ять, згадує події минулого, періодично галюцинує, особливо у вечірній час. З рідних впізнає лише його.
ОСОБА_2 встановлений діагноз : Органічний галюцинаторний розлад на фоні ДЕП з вираженим когнітивним зміщенням, що підтверджується висновком спеціаліста КНП «ПОКЦПЗ ІФОР» №11970 від 18.09.2023. На сьогоднішній день ОСОБА_2 не здатна повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує медичного нагляду та лікування, постійної допомоги та контролю.
Заявник з 2022 року і по сьогоднішній день постійно здійснює догляд за ОСОБА_2 , супроводжує до медичних закладів, придбає ліки, продукти харчування, оплачує комунальні послуги.
Інших осіб, першої та другої групи споріднення, які можуть здійснювати опіку над ОСОБА_2 немає, оскільки : дружина заявника, яка є донькою ОСОБА_6 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час проживає в США, орендує там житло, немає наміру повертатись в Україну, та немає можливості здійснювати опіку над матір`ю.
Син – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є пенсіонером, хворіє, основний діагноз С-r простати та цукровий діабет ІІ, немає можливості здійснювати постійну опіку, над матір`ю, також потребує догляду.
Донька – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає в США, наміру повертись в Україну немає. Також хворіє, що позбавляє її можливості бути опікуном.
Син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , також є пенсіонером, та хворіє, діагноз : аденокарцинома прямої кишки, немає змоги здійснювати опіку над матір`ю, оскільки також потребує догляду.
Заявник перебуває у довірливих, добрих стосунках з тещею, дбає про неї, забезпечує для неї всі умови комфортного проживання, слідкує за її станом здоров`я. Крім того, з рідних теща впізнає тільки зятя.
Увесь час за тещею доглядає заявник, інших близьких родичів, які б могли здійснювати догляд за ОСОБА_2 немає.
Заявник є приватним підприємцем та має офіційних дохід. Має добрий станом здоров`я, негативні звички відсутні.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.03.2025 –справу передано судді – Кіндратшин Л.Р.
25.03.2025 – ухвалою судді позовну заяву залишено без руху, надано термін для усунення недоліків.
08.04.2025 – адвокатом заявника подано заяву про усунення недоліків.
14.04.2025- ухвалою –повернуто заяву.
14.04.2025- ухвалою виправлено описку.
21.05.2025 – ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду ухвалу суду про повернення заяви – скасовано, справу направлено для продовження розгляду.
27.05.2025 – ухвалою суду відкрито провадження у справі.
21.07.2025- ухвалою суду призначено судово-психіатричну експертизу.
26.01.2026- надійшов висновок судово-психіатричного експерта від 04.12.2026 №457/2025.
23.02.2026- з числа заінтересованих осіб виключено ОСОБА_8 у зв`язку з його смертю, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Заявник та його представник- ОСОБА_9 в судовому засіданні заяву підтримали, посилаючись на викладені в ній обставини, просили її задоволити. Зокрема, заявник додав, що будь-яких родичів, які б могли піклуватись ОСОБА_2 немає. Дружина востаннє була в Україні, 2022 році. Її ОСОБА_10 , є особою похилого віку, як і брат ОСОБА_4 , мають поганий стан здоров`я. ОСОБА_5 разом зі своїми дітьми перебуває в США. Він повністю забезпечує всі потреби догляду тещі. Для гігієнічних процедур залучає особу жіночої статі за плату. Свою трудові функції він виконує дома, що пов`язано із специфікою роботи, фінансові – бухгалтерські послуги.
Представник особи, яка визнається недієздатною- адвокат Кантор А.О. в судовому засіданні просила заяву задоволити.
Представники заінтересованої особи - Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради не заперечили щодо задоволення заяви.
Заінтересована особа – ОСОБА_3 - не з`явилася подала заяву, у якій просила про розгляд без її участі. Вимоги заяви про визнання її матері- ОСОБА_2 недієздатною та призначення її опікуна ОСОБА_1 підтримала. Зазначила, що її матір давно та хронічно хворіє на розлади психіки. Наміру повертатись в Україну на постійне проживання немає та не має можливості здійснювати опіку над матір`ю.
Заінтересована особа ОСОБА_4 не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без участі. Заявлені вимоги ОСОБА_1 підтримав. Зазначив, що прибути в судове засідання не має можливості, так як тривалий час хворіє, встановлено діагноз : аденокарцинома прямої кишки, що передбачає тривале та складене лікування. Також віддаленість до місця розгляду справи становить близько 900 км., що є непосильним. Також немає технічної можливості брати участь дистанційно. Після пройденого лікування, фізично не може здійснювати опіку над матерію, так як теж потребує догляду.
Заінтересована особа ОСОБА_5 не з`явилася, подавши заяву, що немає можливості прибути у судове засідання, так як перебуває на постійному проживанні за кордоном, у США. Також вона ініціювала процедуру відмови від українського громадянства та отримання громадянства США. Їй відомо про подання заяви чоловіком її сестри, ОСОБА_11 , який здійснює догляд за матір`ю. ОСОБА_12 є єдиним родичем на території України хто може доглядати та здійснює догляд за матір`ю. Просить розглядати заяву без її участі.
Представник заінтересованої особи – Мушинський В.Т. у судовому засіданні вимоги заяви підтримав. В подальшому подав заяву про справи без участі. Заявлені вимоги просив задоволити.
Дослідивши матеріали справи, надані документи, суд дійшов наступних висновків.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Згідно з ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
З заяви вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .
Згідно висновку судово- психіатричного експерта №457/2025 від 04.12.2025, під експертна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає стійким хронічним психічним розладом – судинною деменцією, що згідно МКХ -10 F01. ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати своєї дії та керувати ними.
Разом з тим, з такого висновку вбачається, що ОСОБА_2 вперше оглянута 30.09.2021 – діагноз «органічний глюцинаторний розлад». Наступний огляд 17.09.2023 – оглянута вдома в присутності зятя. Хвора не бачить, погано чує, лежача, встає при допомозі, дезорієнтована в часі та просторі, частково орієнтована у власній особі. Втрачена пам`ять на поточні, «згадує минуле». Самостійно себе обслужити не може. З рідних впізнає лише зятя.
Відповідно до подання департаменту соціальної політики виконкому міської ради від 11.09.2025 за №59-д, враховуючи рекомендації опікунської ради при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради від 10.09.2025, з метою створення належних умов реалізації прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вирішено вважати за можливе призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований по АДРЕСА_2 , а проживає по АДРЕСА_1 , опікуном над ОСОБА_2 , яка зареєстрована : АДРЕСА_1 при умові визнання його недієздатним в судовому порядку.
Положеннями статті 30 ЦК України визначено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина 1 статті 39, частина 1 статті 40 ЦК України).
Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.
З наведеного вбачається, що хронічний, стійкий психічний розлад є підставою для визнання фізичної особи недієздатною, якщо вона внаслідок цього нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно статті 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» психічні розлади - розлади психічної діяльності, визнані такими згідно з чинною в Україні Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті; тяжкий психічний розлад - розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті). який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку.
Існує презумпція психічного здоров`я, оскільки відповідно до статті 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбаченому цим Законом та іншими законами України.
У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі N 6-384цс16 зроблено висновок, що «за положеннями частини 1 статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. При цьому зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною 2 статті 39 ЦК України встановлено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України (в постанові покликання на статті ЦПК України в редакції чинній на час ухвалення такої). Відповідно до статті 239 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними. Висновок про недієздатність фізичної особи слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в сукупності за умови, що особа страждає саме хронічним, стійким психічним розладом, внаслідок чого у особи виникає абсолютна неспроможність особи розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про визнання особи недієздатною не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях. Отже, при проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерт повинен дослідити стан психічного здоров`я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відтак, з зазначених питань висновок експерта повинен бути повним та категоричним, та не має допускати іншого розуміння змісту, ніж зазначений».
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Частиною 1 статті 298 ЦПК України передбачено, що суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Враховуючи зазначене, враховуючи висновок експерта, яким підтверджено наявність у ОСОБА_2 саме стійкого, хронічного психічного розладу і особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними вказує, в силу статті 39 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання даної особи недієздатною.
Відтак, суд вбачає підстави для задоволення заяви в цій частині.
Відповідно до статті 55 Цивільного кодексу України та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Статтею 58 ЦК України визначено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Згідно з частинами 4-5 статті 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.
В постанові Верховного Суду від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21, на яку послався суд першої інстанції, викладено правовий висновок, згідно якого близькими родичами є особи, які мають особливі права та обов`язки через тісні стосунки між собою.
Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання (Постанова Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17, провадження № 61-17628св19).
Відповідно до частини 1 статті 67 ЦК України, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року N 34/166/131/88 (надалі правила).
Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року N 712/10043/20.
Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді від 17 червня 1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Відповідно до подання департаменту соціальної політики виконкому міської ради від 11.09.2025 за №59-д, враховуючи рекомендації опікунської ради при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради від 10.09.2025, з метою створення належних умов реалізації прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вирішено вважати за можливе призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований по АДРЕСА_2 , а проживає по АДРЕСА_1 , опікуном над ОСОБА_2 , яка зареєстрована : АДРЕСА_1 при умові визнання його недієздатним в судовому порядку.
З 27.12.2006 ОСОБА_1 та ОСОБА_13 перебувають у зареєстрованому шлюбі.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за станом здоров`я може постійно надавати соціальні послуги та бути опікуном (висновок ЛКК СП «Міська поліклініка №4», КНП «ЦПМКДД» від 16.07.2025 № 1238), є фізичною особою підприємцем ( відомості Пенсійного фонду України, форма ОК-7, ОК -5).
Також з вказаного подання та матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_2 , що визнається недієздатною з числа близьких родичів є : донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована по АДРЕСА_3 , та проживає за кордоном, у США, дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована по АДРЕСА_2 та проживає у США; син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , хворіє з початку 2021 року, згідно наданих медичних документів ( діагноз : аденокарцинома товстої кишки ) та проживає в АДРЕСА_4 . Разом з тим, вказані особи, згідно поданих заяв не заперечують того, щоб опікуном ОСОБА_2 був призначений ОСОБА_1 .
Син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_5 ( помер ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно свідоцтва про смерть).
Згідно із даними Центру надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська від 04.03.2026 а №14/58-12/56, за адресою АДРЕСА_2 зареєстрованою є ОСОБА_2 .
Відповідно до акту від 27.08.2025 про обстеження матеріально-побутових умов по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 проживає разом з ОСОБА_2 , рекомендовано до розгляду на засідання опікунської ради.
Інших близьких родичів, крім заявника ОСОБА_1 , які б мали можливість та виявили бажання бути опікуном ОСОБА_2 , немає, судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, оцінюючи в сукупності встановлені обставини, враховуючи те, що інтереси заявника не суперечать інтересам особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, що відповідає вимогам статті 63 ЦК України, призначення заявника опікуном не створює для підопічної жодних додаткових ризиків чи стресових факторів, гарантує забезпечення для підопічної необхідних побутових умов, доглядом та лікуванням, тобто здійснення нормального життєзабезпечення підопічної та виконання обов`язків опікуна щодо ОСОБА_2 відповідно статті 67 ЦК України, відтак суд дійшов висновку, що вимоги заяви про визнання ОСОБА_2 , недієздатною особою, та призначення ОСОБА_1 її опікуном-підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною відносяться на рахунок держави.
Згідно ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Повне рішення складено 17.03.2026 у зв`язку з оформленням листка непрацездатності у період 13.03.2025 по 16.03.2026 включно щодо головуючої.
На підставі викладеного та ст.ст. 39-41, 58, 60, 63 ЦК України, а також керуючись ст. 247, ч.1 ст. 263, ст.ст. 264, 265, 268, 295-300 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Заяву задоволити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою : АДРЕСА_1 , недієздатною особою.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП : НОМЕР_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 .
Строк дії рішення визначити тривалістю два роки з моменту набрання ним законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу опіки та піклування та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Роз`яснити учасникам, що дане рішення суду не є безтерміновим, його дія обмежена у часі. Строк дії даного судового рішення може бути продовжено судом за відповідним клопотанням. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного даним судовим рішенням.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення 17.03.2026.
Головуюча Кіндратишин Л.Р.
Присяжні Сінцова Т.С.
Максим`юк В.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua