Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №215/1502/25 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про виплату заробітної плати

Дата: 01 березня 2026 р.

Справа: №215/1502/25

Суддя: Коноваленко М. І.

Справа № 215/1502/25

2/215/258/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді - Кноваленка М.І.,

за участю секретаря - Коломійчук К.Ю.,

розглянувши в м.Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №7» Криворізької міської ради, про стягнення середнього заробітку за затримку при розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

04.0232025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня - №7» Криворізької міської ради про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за весь час такої затримки в розмірі 65 244,30грн. та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що перебувала у трудових відносинах з КНП «Криворізька міська лікарня №7» КМР. 03.07.2023 була звільнена з посади провідний фахівець з питань цивільного захисту адміністративно-управлінського персоналу за власним бажанням, згідно наказу №66-к/тр від 03.07.2023. Отже при звільненні позивач мала отримати, окрім іншого, суму заробітної, суму компенсації за дні не використаної відпустки. Однак в день її звільнення відповідач не здійснив виплату належних їй коштів. Згідно довідки №82 від 12.07.2023 станом на 03.07.2023 виник борг з виплати заробітної плати за другу половину лютого 2023р., березень, квітень, травень 2023 року. Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2024 року стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №7» Криворізької міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 16051,30 грн.. Натомість, зі сторони відповідача на користь позивача було здійснено виплату належної суми заборгованості з заробітної плати визначеної вищевказаним рішенням суду в березні 2024 року, що вказує на наявність у позивача права на отримання при звільненні, відповідних суми грошових коштів, а саме суми нарахованої але не виплаченої заробітної плати, а отже беззаперечність факту порушення охоронюваних прав працівника (позивача), а відтак і достатність передбачених законом підстав для зверення позивача до суду. Враховуючи те, що середня місячна заробітна плата позивача складає приблизно 10 874грн., то стягенню підлягає середньо місячна заробітна плата за 6 місяців, у розмірі 65 244грн. Крім цього вказує, оскільки порушення прав позивача при звільненні з роботи, спричинило душевні переживання, в зв`язку з неможливістю цілковитого забезпечення її прав, що стало наслідком завдання їй моральної шкоди, яку вона оцінює та просить стягнути в розмірі 10000гривен.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.08.2025 позовну заяву після відкриття провадження залишино без руху. Встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 14.08.2025 продовжено розгляд та призначено судове засідання по справі.

16.04.2025 року до суду від відповідача надійшов відзив, в якому вказав, що на момент звільнення позивача спірною залишилася сума в розмірі 16051,30грн. яку з відповідача за рішенням суду було стягнуто на користь позивача. Таким чином позивачу при звільненні були виплачені всі належні суми, тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Представники відповідача в судове засідання не зявився про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Суд, сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів, встановив, що ОСОБА_1 з 26.01.2006 по 03.07.2023 перебувала в трудових відносинах з КНП «Криворізька міська лікарня №7» КМР. 03.07.2023 звільнена за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується трудовою книжкою, що також не заперечує представник відповідача, а.с. 8-9.

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2024 року стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №7» Криворізької міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 16051,30 грн..

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.ч.1, 5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

З вищенаведеного судового рішення слідує, що позивач звернулася з позовом до суду 28.09.2023 та згідно довідки про доходи №670 від 23.10.2023 позивачу ОСОБА_1 за працю на посаді провідного фахівця з питань ЦЗ в КНП «Криворізька міська лікарня №7» КМР за період з 01.02.2023 по 31.05.2023 були нараховані та виплачені наступні суми:

- за лютий 2023 року належало до виплати до проведення аудиту - 10 386,67 грн., належало до виплати згідно наказу №269 – 7 017,92 грн., виплачена з/пл згідно відомостей – 7 017,92 грн.;

- за березень 2023 року належало до виплати до проведення аудиту - 10 386,67 грн., належало до виплати згідно наказу №269 – 5 809,62 грн., виплачена з/пл згідно відомостей – 5 809,62 грн.;

- за квітень 2023 року належало до виплати до проведення аудиту – 10 386,67 грн., належало до виплати згідно наказу №269 – 5 809,62 грн., виплачена з/пл згідно відомостей – 5 809,62 грн.;

- за травень 2023 року належало до виплати до проведення аудиту - 9 338,07 грн., належало до виплати згідно наказу №269 – 5 809,62 грн., виплачена з/пл згідно відомостей – 5 809,62 грн.

Різниця між заробітною платою нарахованою до виплати до проведення аудиту та фактично виплаченою становить 16 051,30 грн.. Отже судом встановлена спірна сума заборгованості по заробітної плати яка підлягає стягненню на користь позивича ОСОБА_1 та яку відповідачем було виплачено позивачу, що сторонами не оспорюєтья.

Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно статті 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Враховуючи вищенаведене суд не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за наявності спору про розмір сум, нарахованих позивачу при звільненні який було вирішено в судовому порядку.

Також не підлягає задоволенню позовна вимоги про стягнення моральної шкоди яка є похідною від основної вимоги в задоволенні якої суд відмовив.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 43, 49, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268,273, 274, 279,430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №7» Криворізької міської ради про стягнення середнього заробітку за затримку при розрахунку при звільненні та моральної шкоди, відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Криворізька міська лікарня №7» Криворізької міської ради, код ЄДРПОУ-01985995, місцезнаходження за адресою: 50089, м. Кривий Ріг, вул. Маршака 1А.

СУДДЯ:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua