Вирок від 16 березня 2026 р. у справі №193/371/26 — Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/371/26

Провадження 1-кп/193/79/26

В И Р О К

іменем України

17 березня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному порядку обвинувальний акт, складений 13 березня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеного 10.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046580000006, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, стосовно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Діліжан, Вірменія, росіянина, громадянина України, не працевлаштованого, неодруженого, з базовою середньою освітою, не маючого на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

23.01.2026 близько 16:00 години, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийшов до свого племінника – ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Після чого, перебуваючи на подвір`ї домоволодіння за вищевказаною адресою, з невстановлених досудовим розслідуванням причин, між ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3 виник словесний конфлікт. В ході даного конфлікту, між останніми виникла штовханина, під час якої ОСОБА_3 впав на землю, в цей час ОСОБА_2 , тримаючи в правій руці невстановлений досудовим розслідуванням тупий твердий предмет з обмеженою травмуючою поверхнею, візуально схожий на дерев`яну палицю, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із своїм племінником, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом направленим на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 , в момент коли останній перебував в положенні лежачі спиною на землі, завдав потерпілому не менше трьох ударів в обличчя.

Своїми умисними діями, ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно висновку судово-медичного експерта №305 від 05.03.2026, тілесні ушкодження у вигляді синця навколо правого ока з розповсюдженням на спинку носа праворуч з набряком м`яких тканин в виличній області праворуч, крововилив в зовнішні відділи склери правого ока, подряпини на лівій щоці з розповсюдженням на нижню щелепу, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, яке полягає у завданні умисного легкого тілесного ушкодження.

Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

13.03.2026 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст.125 КК України одночасно із клопотанням прокурора Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_4 про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява підозрюваного ОСОБА_2 , складена у присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні;

-заява потерпілого ОСОБА_3 щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, з одночасним роз`ясненням ч. 2 ст. 302 КПК України в частині оскарження вироку в апеляційному порядку;

- матеріали досудового розслідування (дізнання).

Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_2 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.

Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо названого обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

При цьому, у відповідності до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Установлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Отже, саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_2 , який умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження ОСОБА_3 , чим вчинив кримінальний проступок, який у зв`язку наслідками завданої шкоди, ОСОБА_2 підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_2 . Мотиви призначення йому покарання.

Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_2 встановлено, що обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання останнього є щире каяття.

Обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання, не встановлені.

Суд вважає, що підстави застосування ст.69,69-1 КК України при призначенні покарання обвинуваченому - відсутні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення (проступку), зазначені вище обставини, які пом`якшують обвинуваченому покарання, при цьому відсутність обставини, яка обтяжує покарання.

Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, який на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, не маючого на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей. Його соціально - психологічні риси, який за місцем свого проживання характеризується задовільно, скарги від односельчан до сільської ради не надходили, а тому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 найм`якше покарання серед визначених санкцією ч.1 ст.125 КК України, - у виді штрафу, але у максимальному його розмірі, зокрема 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На переконання суду таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Мотиви прийняття інших рішень при ухваленні вироку.

Запобіжний захід до обвинуваченого під час проведення дізнання не обирався, а тому суд не вбачає підстав для обрання будь-якого з запобіжних заходів відносно обвинуваченого після передачі обвинувального акту до суду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати на залучення експерта та речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст.7, 17, 100,124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1