Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №201/831/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа №201/831/26

Провадження № 3/201/274/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Мельниченко С.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ДПП УПП в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч. 5 ст. 126 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

21.12.2025 року о 00 годині 10 хвилин, за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги. буд.1, гр. ОСОБА_2 керував транспортним засобом Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права на керування відповідним транспортним засобом, так як ніколи не отримував посвідчення водія. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та пояснив, що у день події дійсно керував транспортним засобом, не маючи при цьому посвідчення водія відповідної категорії. Зазначив, що на момент зупинки працівниками патрульної поліції ним було складено лише теоретичний іспит для отримання права на керування транспортними засобами, тоді як практичний іспит він ще не складав та посвідчення водія не отримував. Факт безпосереднього керування зазначеним транспортним засобом у вказаний час він не заперечував.

Водночас до суду від захисника Кравчуна Д.В., який представляє інтереси ОСОБА_2 , надійшло клопотання про закриття провадження у справі відносно останнього у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Зі змісту поданого клопотання вбачається, що стороною захисту однією з підстав для закриття зазначеного провадження визначено те, що, на їхню думку, з матеріалів справи та наявних відеозаписів не вбачається факту зупинки працівниками патрульної поліції транспортного засобу, яким нібито керував ОСОБА_2 , а також не зазначено підстав для зупинки такого транспортного засобу.

Крім того, стороною захисту зазначено, що факт керування транспортним засобом не може підтверджуватися виключно протоколом про адміністративне правопорушення та іншими письмовими матеріалами справи, а повинен бути підтверджений безпосереднім відеозаписом події. На думку захисника, оскільки на наданому відеозаписі не зафіксовано безпосереднього факту руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 , відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували сам факт керування ним транспортним засобом.

У зв`язку з цим сторона захисту вказує, що будь-які висловлювання ОСОБА_2 , зафіксовані на відеозаписі та які можуть розцінюватися як самовикриття, не можуть вважатися добровільними поясненнями та, відповідно, не можуть бути використані як належні й допустимі докази у справі.

З огляду на викладене, захисник просить суд закрити провадження у справі відносно ОСОБА_2 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_2 з огляду на наступне.

Так, винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності підтверджується наступними доказами, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №546511 від 21.12.2025 року; - рапортом працівника поліції від 21.12.2025 року; - завіреною копією постанови серії ЕНА №5522954 від 19.08.2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за ч.2 ст.126 КУпАП; - відеозаписом на диску доданого до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №546511 від 21.12.2025 року.

Надаючи правову оцінку доводам сторони захисту щодо відсутності у діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд зазначає таке.

Під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо ОСОБА_2 у своїх поясненнях підтвердив, що у день події керував транспортним засобом, не маючи при цьому посвідчення водія відповідної категорії, яке надає право на керування транспортними засобами.

Крім того, надаючи пояснення щодо обставин події, ОСОБА_2 повідомив суду, що на момент зупинки працівниками патрульної поліції ним було складено лише теоретичний іспит для отримання права на керування транспортними засобами, тоді як практичний іспит він ще не складав, а посвідчення водія у встановленому законом порядку не отримував.

Отже, з огляду на наведене, а також враховуючи те, що ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував факту керування транспортним засобом у зазначений час та за наведених обставин, суд критично оцінює доводи сторони захисту щодо відсутності належних доказів керування транспортним засобом. Зокрема, суд не приймає аргументацію захисника про те, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, не може вважатися доказом факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом, оскільки вказані доводи спростовуються як власними поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і сукупністю інших доказів, що містяться у матеріалах справи.

Крім того, як під час надання пояснень у судовому засіданні, так і на відеозаписі, здійсненому у день події, ОСОБА_2 не заперечував того факту, що раніше вже притягувався до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказана обставина, у свою чергу, свідчить про повторність вчинення аналогічного правопорушення та підтверджує систематичний характер недотримання ним вимог законодавства у сфері безпеки дорожнього руху.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що доводи сторони захисту щодо відсутності події та складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Отже, враховуючи, що згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про доведеність вини правопорушника у повторному протягом року керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

При визначені виду і розміру стягнення враховую характер та систематичність вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність.

З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавлення права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 299 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

Постанова набрала чинності:

Суддя: С.П. Мельниченко