Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №201/16350/25 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/16350/25

Провадження № 3/201/4575/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2026 року Соборний районний суд міста Дніпра у складі судді Давидовської Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції стосовно ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

установив:

Формулювання обставин, які визнані суддею доведеними.

Згідно протоколу серії ВАД № 0680035 від 03.12.2025 року ОСОБА_1 , 03.12.2025 року о 16:15 у м. Дніпро, по вул. Січеславська Набережна, буд. 53, водій автомобіля BMW, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав неодноразову законну вимогу заступника командира батальйону № 3 майора поліції ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2 ), що полягала у необхідності заведення руку за спину під час затримання, висунуту на виконання заходу забезпечення адміністративного провадження, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП. У проколі містяться пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності у яких зазначено, що ОСОБА_2 проігнорував ознайомлення з відеозаписом ОСОБА_1 на якому зафіксоване надмірне застосування фізичної сили до остання. Зазначено, що ОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_1 та надів кайданки, інші пояснення будуть надані у суді.

Як вбачається з протоколу ВВ № 005812 про адміністративне затримання за ст. 260-263 КУпАП від 03.12.2025 року ОСОБА_2 склав протокол про затримання громадянина ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненням ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП для припинення адміністративного правопорушення та складання адміністративного протоколу та розгляду справи, встановлення особи.

Позиція учасників розгляду справи.

Від представника ОСОБА_1 – адвоката Котовича М.О. надійшли заперечення на протокол у справі про адміністративне правопорушення, в яких представник зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено щодо неповнолітньої особи.

Оскільки ОСОБА_1 є неповнолітньою особою, то вчинення будь-яких процесуальних дій у відношенні неповнолітнього повинні здійснюватися за участі його законного представника. Поліцейські при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в даному випадку зобов`язані були вчинити дії шляхом повідомлення і залучення до справи захисника та батьків особи, відносно якої вони вирішили скласти протокол про адміністративне правопорушення, або інших законних представників, як того вимагають загальні положення норм права як національного, так і міжнародного, зокрема, Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.

Звертає увагу суду на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №068035 від 03.12.2025 року, складеного щодо ОСОБА_1 , міститься лише загальне формулювання про те, що ОСОБА_1 чинив злісну непокору працівникам поліції, проте навіть не вказано в чому саме вона виражалась, окрім фрази «у необхідності заведення руку за спину». Проте, наявними в матеріалах справи доказами, обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються поза розумним сумнівом. Зокрема, згідно до матеріалів справи працівниками поліції не було долучено відеозапис події, які б дали змогу встановити законність вимоги поліцейського та наявність її порушення.

Постановою суду від 26.01.2026 року витребувано у Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відеозапис 470858 до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 068035 від 03.12.2025 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП.

На виконання вимог постанови до суду надійшла відповідь з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відповідно до якої повідомлено суд про те, що надати відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників немає можливості за строком давності, адже останні, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року № 1026 становить 30 днів.

У судовому засідання представник та сам ОСОБА_1 підтримали подані раніше заперечення на протокол. Крім того, до суду надано документи, що підтверджують застосування фізичної сили до ОСОБА_1 , а саме: консультативний висновок спеціаліста № 878777 від 03.12.2025 року виданий КНТ «РМЦРЗ» ДОР» Дніпро м., Космічна, 13, відповідно до якого встановлений діагноз ОСОБА_1 – забій м`яких тканин щоки праворуч. Зі слів пацієнта, травма отримана внаслідок неправомірних дій працівників поліції 03.12.2025 року; консультативний висновок спеціаліста № 878775 від 03.12.2025 року виданий КНТ «РМЦРЗ» ДОР» Дніпро м., Космічна, 13, за яким встановлений діагноз пацієнта – забій коліна. Водночас, із наданого до суду висновку КП «ДБКЛПД» ДОР від 06.12.2025 року вбачається, що у громадянина ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено.

Докази на підтвердження встановлених суддею обставин і висновки судді.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Диспозицією ст. 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також за вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку.

Згідно зі ст. 13 КУпАП до осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених ст. 44, 51, 89, 121-127, 130, ст. 139, ч. 3 ст. 154, ч. 2 ст. 156, ст. 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені ст. 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 цього Кодексу.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення виповнилось 17 років, тобто він є неповнолітнім.

Відповідно до вимог ст. 270 КУпАП інтереси неповнолітнього мають право представляти законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Складання протоколів про адміністративне правопорушення відносно неповнолітньої особи, враховуючи вимоги ст. 270 КУпАП, повинно відбуватися виключно в присутності законних представників (батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників), оскільки внаслідок свого віку неповнолітня особа не може в повній мірі захищати самостійно свої права.

У преамбулі Декларації прав дитини, яка прийнята Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 1386 (XIV) від 20.111959 зазначено, що дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, зокрема належного правового захисту, до і після народження.

Згідно з вимогами п. 7 Мінімальних стандартних правил ООН що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, насамперед увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відтак, забезпечення права на захист неповнолітньої особи під час притягнення до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника.

При цьому правовий статус неповнолітнього, як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника незалежно від наявності про це клопотання неповнолітнього.

Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що працівниками поліції було складено протокол на неповнолітню особу без участі батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Тобто, уповноважені особи (працівники поліції) не переконались у тому, що ОСОБА_1 правильно розуміє суть правопорушення, вчинення якого йому ставиться у провину, хоча в цьому випадку зобов`язані були вчинити такі дії шляхом повідомлення і залучення до справи захисника та/або його батьків, законних представників, як того вимагають загальні положення як національного, так і міжнародного права, зокрема, Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.

Ураховуючи те, що протокол по справі відносно неповнолітнього складено поліцейським з порушенням вимог ст. 251, 270 КУпАП, Закону України «Про національну поліцію», а саме: не залучено під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення законного представника чи захисника, тобто з порушенням юридичних гарантій захисту прав і законних інтересів неповнолітнього, що тягне за собою визнання доказів у справі такими, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Також суд звертає увагу на те, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 068035 від 03.12.2025 року вбачається, що до протоколу додається рапорт та відеозапис 470858. Однак, відповідно до опису документів адміністративної справи остання складається з: протоколу ВАД № 068035, рапорту, протоколу ВВ № 005812.

Згідно з відповіддю Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, надати відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників немає можливості за строком давності, адже останні, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року № 1026 становить 30 днів.

Отже, серед наданих суду матеріалів немає жодних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, наявні матеріали складені внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Суд позбавлений можливості самостійно збирати додаткові докази по справі.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП слід закрити за відсутності в діях останньої вказаного складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 185 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.В.Давидовська