Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №592/1067/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 15 березня 2026 р.

Справа: №592/1067/26

Суддя: Шияновська Т. В.

Справа № 592/1067/26

Провадження № 3/592/426/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Шияновська Тетяна Василівна, за участю захисника – Корольової І.Ю., розглянула матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції Українипро притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 122-2, частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и л а:

13.01.2026 о 22-55 год. в м. Суми, по вул. Білопільський шлях, 15, ОСОБА_1 керував автомобілем Mitsubishi Pajero CK, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Іллінська, вул. Степана Бандери, вул. Білопільський шлях не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, яка йому була надана проблисковими маячками синього та червоного кольорів та спеціальним звуковим сигналом. Після переслідування транспортний засіб був зупинений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.4 Правил дорожнього руху України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122-2 КУпАП.

Крім того, 13.01.2026 о 22-55 год. в м. Суми, по вул. Білопільський шлях, 15, ОСОБА_1 керував автомобілем Mitsubishi Pajero CK, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а також в найближчому закладі охорони здоров`я КНП СОР «ОКМЦСНЗ» категорично відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справ повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ст.ст. 122-2, 130 КУпАП не є обов`язковою.

Враховуючи наведені обставини та те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, заяву про відкладення розгляду справи не надав, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за участю його захисника.

У судовому засіданні захисник Корольова І.Ю. вказувала, що ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнає. Він зупинився на вимогу працівників поліції, а до зупинки рухався, бо не чув звукового сигналу, лише бачив проблискові маячки. Не прискорювався, хотів пропустити автомобіль патрульної поліції. Працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки жодних ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не було, різка зміна температури повітря могла вплинути на зміну кольору обличчя, його поведінка відповідала обстановці, порушення мови не було, оскільки він так спілкується.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень підтверджується такими доказами:

- протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 566017 від 14.01.2026 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та серії ЕПР1 № 566012 від 14.01.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в яких належно викладено встановлені судом обставини правопорушень;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено виявлені ознаки алкогольного сп`яніння;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.01.2026, у якому зазначено виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння: порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці; різка зміна шкіряного покрову обличчя;

- довідкою про надання інформації щодо відсутності фактів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року та про наявність у нього посвідчення водія;

- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та встановленого на службовому автомобілі відеореєстратора, здійсненим згідно зі ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», на яких зафіксовано, як о 22:52:34 год. в поле зору поліцейських потрапляє автомобіль Mitsubishi Pajero CK, номерний знак НОМЕР_1 , якому на службовому автомобілі поліції ввімкнуто проблискові маячки синього та червоного кольору та подано спеціальний звуковий сигнал,на що останній не зупинився та продовжував рух. О 22:54:12 автомобіль Mitsubishi Pajero CK, номерний знак НОМЕР_1 зупинено працівниками поліції шляхом перекривання йому дороги. Після зупинки на питання поліцейського ОСОБА_1 повідомив, що алкоголю не вживав (час відеозапису 22:58:51). У подальшому поліцейський повідомив про виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд, на що останній зазначив, що відмовляється (час відеозапису 23:03:14), після чого йому було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду (час відеозапису 23:08:44, 23:16:09). Після спілкування по телефону на неодноразові пропозиції поліцейських ОСОБА_1 повідомляв, що не відмовляється від проходження огляду, чекатиме командира, який скаже, що йому далі робити (час відеозапису 23:12:46, 123:13:25, 23:14:02). Після прибуття на місце зупинки особи, яка представилась командиром ОСОБА_1 , останній вказував, що підпорядковується своєму командиру, на пропозиції поліцейських не відповідав, на що йому роз`яснено, що такі його дії будуть розцінені як пасивна відмова від проходження огляду на ста алкогольного сп`яніння (час відеозапису 23:30:16, 23:34:14, 23:35:57) та у подальшому роз`яснено права та зафіксовано відмову від проходження огляду (час відеозапису 23:36:35, 23:36:46). Складено протокол, який зачитано в голос та вручено під підпис (час відеозапису 00:13:28).

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні.

Згідно вимог пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 зупинився на вимогу працівників поліції, спростовуються відеозаписами з службового автомобіля поліцейських, на яких зафіксовано, що після ввімкнення на службовому автомобілі поліції проблискових маячків синього та червоного кольору він продовжував рух та був зупинений за допомогою службового автомобіля шляхом перекривання йому дороги.

Щодо доводів захисника про порушення процедури проведення огляду, суд зазначає, що під час спілкування ОСОБА_1 неодноразово пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки так в закладі охорони здоров`я, від яких він спочатку відмовлявся, а потім вказував, що не відмовляється, бо чекає свого командира.

Поліцейським було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому доводи захисника в цій частині є безпідставними.

Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об`єктивних підстав вважати, що ОСОБА_1 підлягав огляду на стан сп`яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам п. 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»; а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп`яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського, а тому доводи захисника про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння не заслуговують на увагу.

У зв`язку з цим, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих правопорушень, а його дії підпадають під ознаки адміністративних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП у випадку вчинення кількох адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки стосовно ОСОБА_1 до суду надійшло дві окремі справи про адміністративні правопорушення, з яких за ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 592/1067/26, провадження № 3/592/426/26), а інша за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (справа № 592/1070/26, провадження № 3/592/427/26), які розглядаються одночасно одним складом суду, стягнення накладається із дотриманням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Більш серйозним правопорушенням з числа вчинених є адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 36 КУпАП накладається в межах санкції вказаної частини статті.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу винного, характеру вчиненого правопорушення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню з правопорушника на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 122-2 ч. 1, 130 ч. 1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 грн 60 коп.

У відповідності до ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тетяна ШИЯНОВСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua