Вирок від 15 березня 2026 р. у справі №509/3368/24 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3368/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Овідіополь у режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12024162250000322 від 08 травня 2024 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел.Первомайське Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 08.12.2017 Заводським райсудом м.Миколаїв за ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі; 10.10.2018 Ленінським райсудом м.Миколаїв за ст.393 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 19.07.2022 Малиновським райсудом м.Одеса за ст.395 ч.1 КК України до 3 місяців арешту; 13.01.2025 Біляївським райсудом Одеської області за ст.ст.185 ч.4, 289 ч.2, 70 ч.1 КК України до 5 років 4 місяців позбавлення волі, 01.07.2025 Роздільнянським райсудом Одеської області за ст.ст.395, 185 ч.4, 162 ч.1, 70 ч.1, 72 ч.3 КК України до 5 років та 6 місяців позбавлення волі та штраф 850 грн., 31.10.2025 ухвалою Хаджибейського райсуду м.Одеси остаточно визначено покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна та штрафу 850 грн., який виконувати самостійно,

у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.357 ч.1 КК України

ВСТАНОВИВ:

08.05.2024 приблизно о 14 годині 35 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись безпосередньо біля вхідних дверей супермаркету «Таврія-В» за адресою: Одеська область, смт.Авангард, вул.Торгова,15, маючи злочинний намір направлений на таємне заволодіння чужим майном, що належить. ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами взяв гаманець чорного кольору, який не становить матеріальної цінності для потерпілого, що знаходився в правій кишені жилетки ОСОБА_5 та поклав до лівої кишені надітої на ньому куртки. Після чого вийшов з прилеглої території супермаркету «Таврія-В» за адресою: Одеська область, Одеський район, смт.Авангард, вул.Торгова,15.

Продовжуючи злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, впевнившись, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, того ж дня, відкрив раніше викрадений гаманець чорного кольору, де всередині виявив офіційний документ, а саме пластикову банківську картку «ПриватБанк» з реквізитами НОМЕР_1 на якій перебували грошові кошти у сумі 2000 гривень, та якою ОСОБА_4 заволодів.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію», п.п.1.4., 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вказує, що документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. Одним з видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби (платіжні картки тощо).

Після чого ОСОБА_4 , з місця скоєння кримінального правопорушення зник, тим самим розпорядився викраденим майном на власних розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_6 вину визнав у повному обсягу та не заперечує щодо обставин, які були встановлені під час кримінального провадження, та пояснив, що дійсно скоїв проступок при вищевказаних обставинах.

Заслухавши пояснення учасників процесу та з урахуванням того, що вони не заперечують про визнання не доцільності дослідження доказів щодо обставини, які ні хто не оспорює, при цьому суд з`ясував, що обвинувачена правильно розуміє зазначений зміст цих обставин, та немає сумнівів у добровільності її позиції, в зв`язку з цим суд вважає можливим розглянути кримінальне провадження відповідно до ст.349 КПК України.

ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, передбачений ч.1 ст.357 КК України, а саме викрав офіційний документ.

Призначаючи покарання ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, його особу, вік, щире каяття, судимість, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що покарання ОСОБА_6 повинно бути призначено у вигляді штрафу.

Речові докази - гаманець шкіряний чорного кольору; банківська картка «ПриватБанк» з реквізитами НОМЕР_1 ; товарні чеки в кількості 4 штук - підлягають поверненню власникові.

Речові докази - компакт-диски зі відеозаписами з камер відеоспостереження, - підлягають зберіганню при матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.368-371,373-376,381,382 КПК України

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 510 гривень.

Ухвалу Хаджибейського райсуду м.Одеси від 31.10.2025 р. якою ОСОБА_4 остаточно визначено покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна та штрафу 850 грн., який виконується самостійно - виконувати окремо.

Скасувати арешти накладені ухвалами слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 30.05.2024.

Речові докази - гаманець шкіряний чорного кольору; банківська картка «ПриватБанк» з реквізитами НОМЕР_1 ; товарні чеки в кількості 4 штук - повернути власникові.

Речові докази - компакт-диски зі відеозаписами з камер відеоспостереження, - зберігати при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до палати по кримінальним справам Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції на протязі 30-ти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1