Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №947/1044/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

Справа № 947/1044/26

Провадження № 3/947/313/26

17.03.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 №533688 від 07.12.2025, складеним інспектором УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Богач А.М. щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

Водій ОСОБА_1 06.12.2025 року, близько 23:30, навпроти буд.92/94 по вул.Академіка Корольова в м.Одесі, керував транспортним засобом Kia Optima, державний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9.а «Правил дорожнього руху України».

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою особи за допомогою приладу Drager Alcotest 7510, прилад ARMF-0405, що підтверджується тестом 1690 від 06.12.2025. Результат огляду становить 1,98 проміле, що відповідає стану алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 , представлений адвокатом Блохіним Є.Є., в судове засідання не з`явився. В судове засідання також не з`явився адвокат Блохін Є.Є. Про час та місце судового засідання водій і його представник були повідомлені належним чином. Будь-яких клопотань з приводу неявки або повідомлень про причини неявки заздалегідь не надавали.

Згідно ст.268 КпАП України явка особи, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення у вказаній категорії справ, та/або його представника, не є обов`язковою, а тому протокол розглянуто без участі ОСОБА_1 та його представника - адвоката Блохіна Є.Є. на підставі наявних у справі документів.

Адвокат Блохін Є.Є. подав письмові заперечення на протокол, в яких заявив клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

В обґрунтування своїх доводів адвокат Блохін Є.Є. зазначив, що ОСОБА_1 не згодний із зазначеним протоколом, складеним з невідповідністю обставинам справи та складеним з порушенням вимог чинного законодавства. Матеріали справи ґрунтуються на протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №533688 від 07.12.2025 із долученим відеозаписом, чеком «Drager Alcotest 7510» тест №1690, актом огляду, направленням тощо.

Так, 07.12.2025 ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом КІА OPTIMA, номерний знак НОМЕР_2 , зупинено поліцейськими та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що він погодився. Після проходження огляду поліцейськими повідомлено ОСОБА_1 про результат спеціального технічного засобу та вказано, що у відношенні нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 вважає результати огляду спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510» такими, що є помилковими та не відповідають дійсності.

Згідно офіційної відповіді №9914-1-173/9914-10 від 12.02.2026р. Гідрометеорологічного Центру Чорного і Азовського морів, наданої на адвокатський запит, 06.12.2025 о 23.00 температура повітря становила 6,2 градусів Цельсія, о 24.00 - 6,6 градусів Цельсія.

Працівниками поліції о 23:46 год 06.12.2025 проведено огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510» тест №1690, при цьому у чеку температура вказана 14 градусів Цельсія.

Тобто, температура, яка зазначена в чеку приладу «Drager Alcotest 7510» та фактична температура повітря на момент проходження огляду, суттєво різняться у значенні.

Таким чином, результати огляду спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510» тест №1690 не відповідають дійсності та є недостовірним.

Ця інформація, на думку адвоката, свідчить про несправності спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510» під час огляду на стан сп`яніння, а тому виникають сумніви щодо впливу на результат огляду в цілому.

Таким чином, помилковість та неточність зазначення температури спеціального технічного засобу під час огляду на стан сп`яніння свідчить про те, що результат проходження огляду не може бути беззаперечним та безспірним доказом вини особи, а тому даний доказ є недопустимим.

Крім того, згідно Інструкції з застосування приладу Drager Alcotest 7510 зазначено про температурні показники, які сприяють правильному проведенню огляду на стан сп`яніння та зазначення достовірних результатів огляду. Отже, зазначення вірної температури є однією з визначальних обставин для отримання достовірних результатів. Тому помилковість зазначення температури повітря також свідчить про помилковість результату огляду в цілому. Таким чином, показання приладу не може братися судом до уваги для підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Крім того, адвокат зазначає, що дослідивши матеріали відеозапису, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, він звертає увагу на наступне.

З матеріалів відеозаписів з портативного відеореєстратора вбачається, що ОСОБА_1 зупинено поліцейськими та роз`яснено право пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він одразу погодився, вважаючи, що результат буде негативним і йому немає чого приховувати (00:03:05). Після проходження огляду, поліцейськими повідомлено ОСОБА_1 про результат спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510» на що ОСОБА_1 не визнав показання приладу, спитавши «Та звідки?» (00:15:13). На запитання поліцейського чи погоджується ОСОБА_1 з результатами, поліцейські не з`ясували про його згоду чи незгоду з показаннями приладу. ОСОБА_1 , який не розумів нормативів допустимих норм показань приладу мав сумніви та фактично не погоджувався щодо достовірності показань приладу «Drager Alcotest 7510» та його нерозумінням допустимих показників.

Поліцейський наголосив, що «Ви можете поїхати до медичного закладу, але все одно буде складено протокол» (00:17:14). Потім поліцейський знову ж таки повідомив, що «якщо поїдете, то там продуєтесь у такий самий прилад і цифри будуть такі ж самі».

Отже, цілком очевидним та таким, що не вимагає спеціальних знань у галузі юриспруденції та психології є, на думку адвоката, наявність того факту, що поліцейські, застосовуючи маніпуляції, вмовляння, оголошення неправдивих відомостей спровокували ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду у закладі охорони здоров`я, тим самим вказавши, що від того, що він поїде чи не поїде нічого не зміниться і все одно буде складено протокол, незалежно від результату проходження огляду у закладі охорони здоров`я.

Тим самим поліцейські фактично визнали, що показання приладу є безальтернативним підтвердженням вини ОСОБА_1 , який виказав сумнів та фактичну незгоду щодо результатів огляду, чим ввели його в оману, не роз`яснивши йому права проходження огляду у закладі охорони здоров`я, чим порушили вимоги ч.3 ст.266 КУпАП.

У п.7 розділу І Інструкції міститься наголошення, що у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Саме поліцейські мають забезпечувати доставления таких осіб до закладу охорони здоров`я, якщо особа не погоджується з результатами огляду на місці зупинки.

Поліцейські не отримали відповіді ОСОБА_1 на пряме питання щодо «згоди результатами огляду, проведеного поліцейськими», що б відповідало вимогам п.7 розд.І Інструкції. Як наслідок, у відношенні ОСОБА_1 , без забезпечення реалізації його права на проходження огляду у закладі охорони здоров`я/медичному закладі, не забезпечено таку можливість та не оголошено про санкцію статті 130 КУпАП, складено протокол. Враховуючи відхилення показання від норми, за умови роз`яснення права про проведення огляду у закладі охорони здоров`я, без провокації на відмову, вказане спонукнуло б ОСОБА_1 на проходження огляду у закладі охорони здоров`я.

Проведення огляду водія на визначення стану сп`яніння повинен містити відповідний алгоритм дій працівника поліції який проводить такий огляд зі складанням відповідних документів, зокрема видає особі, яка підлягає огляду, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в якому зазначає підстави такого огляду, якими, в свою чергу, є одна чи кілька ознак сп`яніння.

Згідно з п.8 і 9 розділу II Інструкції форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Однак у порушення вищенаведених норм ОСОБА_1 взагалі не видавалося направлення до медичного закладу, а також під час ознайомлення з протоколом не вказано про його складення взагалі. У направленні, яке долучено до матеріалів справи відсутній підпис ОСОБА_1 про його обізнаність та ознайомлення з таким направленням, а отже таке направлення йому не видавалось.

Наявність та ознайомлення ОСОБА_1 з відповідним направленням за встановленою формою свідчило б про дотримання процедури проведення огляду, в той час як ОСОБА_1 мав сумнів та виявляв незгоду з результатами огляду. Вказана вимога Закону була поліцейськими проігнорована, що також свідчить про недійсність проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.3 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Матеріали справи вбачається, що підставою для проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, про що поліцейськими взагалі не повідомлялось. Таким чином поліцейськими внесено до акту огляду неправдиві відомості, що ставить під сумнів дотримання процедури складення адміністративних матеріалів в цілому. Враховуючи, що матеріали відеозапису не передають запаху, а тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 взагалі мав ознаки сп`яніння та підстави проведення огляду у відношенні нього.

Отже, вищевикладене свідчить про те, що поліцейськими не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак неможна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Зазначені обставини у їх сукупності підтверджують порушення процедури про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено Інструкцією, а отже такий огляд є недійсним.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Наведене у своїй сукупності дає підстави стороні захисту стверджувати те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена, а сумніви, які виникли у ході розгляду справи судом мають бути витлумачені, на думку адвоката, на користь ОСОБА_1 . У зв`язку із чим, провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Вивчивши доводи сторони захисту, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у т.ч. CD-диск з відеозаписом, яким поліцейські обґрунтовують складений протокол про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про винуватість водія ОСОБА_1 у порушені правил дорожнього руху України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерств внутрішніх справ України і охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №1413/27858 від 11.11.2015, (далі, Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі, поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Тобто, поліцейський на місці зупинки транспортного засобу самостійно виявляє і приходять висновку про наявність у водія відповідних ознак сп`яніння.

В свою чергу, на виконання вимог п.2.9 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винність ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується сукупністю інших доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, актом на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 1,98 проміле, оптичним диском з відеозаписом обставин адміністративного правопорушення, проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу, довідками інформаційного порталу Національної поліції, згідно яких ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП України протягом року не притягувався та посвідчення водія отримував.

Так, з відеозапису на оптичному диску вбачається, що транспортний засіб Kia Optima, державний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за керування транспортним засобом з порушенням правил дорожнього руху (проїзд з правої смузі ліворуч через дві суцільні смуги). Поліцейські повідомили ОСОБА_1 причини зупинки. ОСОБА_1 на місці зупинки не заперечував факту керування транспортним засобом. Після чого складається і розглядається протокол за порушення водієм ПДР. Під час спілкування поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що у нього вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння, після чого запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на місці за допомогою приладу Drager або проїхати до медичного закладу на медичний огляд. Поліцейський також роз`яснив наслідки відмови від проходження медичного огляду. ОСОБА_1 не заперечував проти проведення дослідження за допомогою газоаналізатору Drager. Під час перевірки виявляється, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, рівень якого перевищує допустимий. ОСОБА_1 погодився з результатами вимірювання. На пропозицію поліцейського підтвердити результати вимірювання в медичному закладі відмовився. Після чого починається процедура складання іншого протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУПАП, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений.

Оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Доводи адвоката Блохіна М.Ю., які він навів в письмових запереченнях, повністю спростовуються матеріалами справи та дослідженим відеозаписом.

Так, правомірність зупинки ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з порушенням правил дорожнього руху підтверджено відеозаписом. Ознаки алкогольного сп`яніння водія були виявлені уповноваженим поліцейським, після чого стан алкогольного сп`яніння підтверджений у встановленому порядку.

До того ж, ОСОБА_1 після проведення дослідження за допомогою газоаналізатору Драгер та виявлення у нього стану алкогольного сп`яніння, на пропозицію поліцейського проїхати до медичного закладу, у разі не згоди з результатами вимірювання, відмовився та погодився з результатами вимірювання.

Верховний Суд у справі №338/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, а для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст.251 КпАП України працівники мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.

Відповідно до вимог ст.ст.31, 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тому, наявні в матеріалах справи CD-диск з відеозаписом обставин адміністративного правопорушення, є належними та допустимим доказом.

В рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Доводи адвоката Блохіна М.Ю. про те, що результати вимірювання газоаналізатору Драгер є не допустимими доказами, оскільки він був несправним, через невірне зазначення, на думку адвоката, температури навколишнього середовища, базуються лише на здогадках адвоката, не містять під собою ніякого підґрунтя, та свідчить про намагання захисника у будь-якій спосіб допомогти ОСОБА_1 уникнути відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Крім того, дослідженими в судовому засіданні допустимими та належними доказами спростовуються твердження адвоката Блохіна М.Ю. про порушення працівниками поліції Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Досліджений в судовому засіданні CD-диск з відеозаписом обставин адміністративного правопорушення свідчить про те, що поліцейські з суворим дотриманням вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» повели процедуру виявлення та фіксації перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Після чого був складений відповідний протокол по адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП України.

Цим же відеозаписом спростовується твердження адвоката Блохіна М.Ю. про здійснення тиску на ОСОБА_1 з боку працівників поліції.

Крім того, ОСОБА_1 , мав реальну можливість після незаконного, на його думку, проведення дослідження та виявлення у нього стану алкогольного сп`яніння, самостійно звернутися до експертної установи та отримати висновок, який долучити до матеріалів справи на обґрунтування своїх доводів.

Разом з тим, ОСОБА_1 цього не зробив, хоча в матеріалах справи наявне відповідне направлення.

Більш того, ОСОБА_1 та/або його представник – адвокат Блохін М.Ю., маючи таку можливість, не зверталися до відповідних правоохоронних органів зі скаргами або заявами щодо використовування правниками поліції несправних приладів – газоаналізаторів Драгер, здійснення тиску на осіб, щодо яких є підозра в вчиненні правопорушення тощо.

Основний зміст принципу змагальності полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, на підставі своїх вимог або заперечень. Це правило сформувалося ще в римському праві - "Хто стверджує, той і доводить".

Тому, доводи адвоката Блохіна М.Ю., викладені в письмових запереченнях, не приймаються до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Згідно довідки інформаційного порталу Національної поліції ОСОБА_1 отримував у встановленому порядку посвідчення водія, а відтак знає вимоги Правил дорожнього руху щодо заборони керування транспортними засобами у стані алкогольного чи іншого сп`яніння.

Визначаючи міру відповідальності правопорушника, враховується характер адміністративного правопорушення, данні про особу винного.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати водія ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (Сімнадцять тисяч) гривень, на користь держави (р/р-UA848999980313080149000015001 ЄДРПОУ (код отримувача) 37607526, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 21081300, отримувач: ГУК Одеської області, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів - ГУК в Одеській області /Київський район/ 22030101, код отримувача (код за ЄРПОУ) - 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA758999980313171206000015756, код класифікації доходів бюджету - 22030101).

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ст.308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП України, а саме не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Термін позбавлення ОСОБА_1 права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня здачі або вилучення документа, що засвідчує це право.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.

Суддя Борщов І. О.