Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №947/6401/26 — Київський районний суд м. Одеси

____________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/6401/26

Провадження № 2-адр/947/2/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі

Головуючого судді Скриль Ю.А.

секретаря судових засідань Остапчук О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Кінєва Василя Васильовича щодо ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі 947/6401/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 04.09.2024 № 159 щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 210-1КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад обставин правовідносин. Позиція сторін.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 березня 2026 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі, скасовано постанову від 04.09.2024 №159 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, винесену відносно ОСОБА_1 . Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У позовній заяві та під час розгляду справи представником позивача зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, що складає 20 000 грн.

Від представника позивача адвоката Лісовської М.М. 06.03.2026 до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Позивач та його представник про дату, час і місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явилися, заяву про ухвалення додаткового рішення представник позивача просив розглянути без участі позивача та його представника.

Представник відповідача про дату, час і місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заперечень, інших клопотань до суду не надав.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду вказаної заяви. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 210/5579/20.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріли заяви та адміністративної справи, надані докази, дійшов таких висновків.

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з пунктами 1, 3 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведене свідчить, що норми КАС України передбачають такі критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

За змістом статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, представник позивача адвокат Лісовська М.М. надала суду: договір про надання правової допомоги № 28.01.2026 року, укладений між адвокатом Лісовською М.М. та ОСОБА_1 , позивачем у справі. Пунктом 2 додаткової угоди №1 до договору від 28.01.2026 передбачено, Адвокат надає такі послуги: консультація. ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, вивчення документів та погодження правової позиції, підготування та подання адміністративного позову, вивчення відзиву, написання та подання відповіді на відзив. Відповідно до п.3. Договору вартість послуг складає 20 000 гривень. П.4. Договору визначено порядок оплати гонорару:

4.1. Оплата послуг з представництва інтересів у суді здійснюється після винесення

рішення судом та стягнення судових витрат з Відповідача.

5. Порядок приймання-передачі наданої правової допомоги:

5.1. Правова допомога вважаються наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

5.2. Адвокат надає Клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до змов Договору, додаткові витрати, які були понесені Адвокатом понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце).

5.3. Клієнт зобов`язаний на протязі п`яти днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданої правової допомоги підписати його або протягом вказаного строку надати письмове заперечення, в якому обґрунтувати причину відмови від приймання наданої правової допомоги та підписання відповідного акту.

5.4. Якщо протягом строку, вказаного в пункті 7.3 цієї Додаткової угоди Клієнт не підписав акт приймання-передачі наданої правової допомоги і не надав письмове заперечення, правова допомога вважається наданою та прийнятою Клієнтом і підлягає оплаті протягом 2-х снів після надання (надсилання) Клієнту відповідного рахунку на оплату.

Крім того, адвокатом надано: Акт прийому-передачі виконаних робіт від 06.03.2026, відповідно до якого адвокатом Лісовською М.М. надана правова допомога ОСОБА_1 на суму 20 000 гривень за Договором від 28.01.2026 року.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року, п. п. 34-36 Рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009 року, п. 88 Рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Також у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту п.95 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), п.80 рішення Європейського суд з прав людини у справі «Двойних проти України» (заява №72277/01), а також зі змісту п.88 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), вбачається, що заявник має право на відшкодування судових витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію не співмірності заявленого розміру витрат.

У додаткових поясненнях від 16.03.2026, на заяву про ухвалення додаткового рішення, представник відповідача - Ничипуренко К.В. просила зменшити витрати на правову допомогу посилаючись на те, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з платіжних документів, які б підтверджували фактичну оплату послуг адвоката, однак до матеріалів справи таких документів позивачем не надано. Крім того, умовами додаткової угоди до договору про надання правової допомоги передбачено, що оплата послуг адвоката здійснюється після ухвалення рішення судом та стягнення судових витрат з відповідача. Таким чином, обов`язок позивача щодо оплати послуг адвоката поставлений у залежність від результату розгляду заяви про стягнення судових витрат, що свідчить, як вважає відповідач, про відсутність на даний час реального обов`язку позивача сплачувати відповідний гонорар. Крім того, наданий позивачем акт надання-приймання правової допомоги містить лише загальний перелік наданих послуг, а саме: консультація, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, вивчення документів, підготовка до подання адміністративного позову, вивчення відзиву та підготовка і подання відповіді на відзив. Разом з тим, зазначений акт не містить жодної деталізації витраченого часу, погодинної ставки адвоката або вартості кожної окремої послуги.

Отже, такий розрахунок є формальним, не підтверджений платіжними документами та не дозволяє належним чином оцінити обґрунтованість заявлених витрат, співмірність кожної окремої витрати та складність справи, а також перевірити їх відповідність критеріям розумності та необхідності. Крім того представник відповідача просила суд звернути увагу, що понесені витрати на правничу допомогу значно вищі наданих послуг та не є співмірними із складністю справи та фактичним обсягом виконаних адвокатом робіт, оскільки дана справа є типовою, аналогічною до зразкових справ, отже вбачається недотримання з боку представника позивача ч. 5 ст.134 КАС України, тому вважає розмір витрат на правничу допомогу слід зменшити з 20 000 гривень до 500 гривень.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача щодо відсутності підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки

представником позивача адвокатом Лісовською М.М. суду надано відповідні та допустимі докази надання послуг з правничої допомоги та відповідної їх сплати позивачем адвокату (консультація, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, вивчення документів, підготовка до подання адміністративного позову, вивчення відзиву та підготовка і подання відповіді на відзив, що також підтверджується Акт прийому-передачі виконаних робіт від 06.03.2026, відповідно до якого адвокатом Лісовською М.М. надана правова допомога ОСОБА_1 на суму 20 000 гривень за Договором від 28.01.2026 року.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн є обґрунтованими, їх розмір відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, є співрозмірним з конкретними обставинами справи, з урахуванням їх складності, необхідних процесуальних дій сторони та з урахуванням відсутності клопотань сторони відповідача щодо зменшення зазначених витрат на правничу допомогу.

Висновок суду

Оцінивши надані докази суд дійшов висновку, що заява обґрунтована та доведена та підлягає задоволенню.

Отже, необхідно стягнути з відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.16,55,59,132,134,139,229,241-243,252 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Кінєва Василя Васильовича щодо ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі 947/6401/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 04.09.2024 № 159 щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 210-1КУпАП задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 , (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 гривень (двадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Додаткове рішення складене та підписане 16.03.2026.

Суддя Ю. А. Скриль