Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №499/234/26 — Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/234/26

Провадження № 3/499/83/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 березня 2026 року селище Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Кравчук Олександр Олександрович, розглянув протокол з матеріалами справи щодо ОСОБА_1 (далі також – особа), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в будинку АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

У С Т А Н О В И В:

1.Опис обставин, установлених під час розгляду справи та нормативний акт, що передбачає відповідальність особи такий

26 лютого 2026 року начальник відділення поліції № 1 Березівського районного відділу подав протокол серії ВАД №758265 від 22 лютого 2026 року (далі – протокол) з матеріалами справи, які свідчать, що, 22 лютого 2026 року о 23 годині 50 хвилин, особа перебувала у будинку АДРЕСА_1 , де допустив образливі дії із застосуванням ненормативної лексики (нецензурної лайки) щодо дружини ОСОБА_2 (далі – потерпіла), внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство (далі також – матеріали).

2. Причини відкладення розгляду справи такі

02 березня 2026 року розгляд справи відкладено, особі, потерпілій надано час для подачі додаткових доказів.

04 березня 2026 року розгляд справи відкладено, особі, потерпілій надано час для подачі додаткових доказів.

3. Мотиви розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності такі

3.1. Особа подав клопотання в якому зазначив, що між ним та потерпілою відбувся сімейний конфлікт, який не супроводжувався застосуванням психологічного насильства щодо неї, тому просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, та проводити розгляд справи без його участі (далі – клопотання).

Потерпіла подала заяву, в якій зазначила, що особа не вчиняв стосовно неї домашнього насильства, між ними відбувся сімейний конфлікт, факту домашнього насильства стосовно неї не було, тому просила закрити провадження у справі, через відсутність події та складу адміністративного правопорушення (далі – заява).

3.2. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (частина 1 статті 268 КУпАП).

Суд констатує, що, з огляду на положення частини 1 статті 268 КУпАП, для забезпечення реалізації її прав, особа була своєчасно сповіщена про місце і час розгляду справи й від неї надійшла заява, тому розгляд справи за таких обставин є можливим.

5. Норми права якими керувався суд такі.

5.1. Зважаючи на приписи пункту 3-1 Розділ ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів, Іванівський районний суд Одеської області продовжує здійснювати свої повноваження у межах відповідної територіальної юрисдикції.

5.2. Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення (частина 1 статті 247 КУпАП).

5.3. У статті 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» терміни вживаються в такому значенні:

домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

6. Мотиви якими керувався суд такі

6.1. Суд зазначає, що частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення особою домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій.

Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.

Домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому способом порушення його прав і свобод.

Під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

6.2. Суд наголошує, що вчинення адміністративного правопорушенням за частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачає наслідком завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тож, для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Суд наголошує, що особа, потерпіла продали клопотання, заяву, в яких зазначили про відсутність обставин домашнього насильства.

Суд констатує, що матеріали справи не містять інших доказів на підтвердження настання шкоди для потерпілої (фізичного чи психологічного характеру), тому дії особи не можна розцінювати як насильство.

За таких обставин, провадження у справі щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП належить закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються під час ухвалення постанови такі.

Зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП, з урахуванням застосування судом статті 247 КУпАП та з огляду на звільнення особи від адміністративної відповідальності, судовий збір не стягується.

Керуючись статтями 175-1, 247, 276, 280, 283 КУпАП, суддя,

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ознаками проступку, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її ухвалення, способом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, через Іванівський районний суд Одеської області.

Суддя:Олександр КРАВЧУК