Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №742/3741/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 березня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 742/3741/25

Головуючий у першій інстанції – Ільченко О. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/355/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої – судді – Шарапової О.Л.,

суддів – Онищенко О.І., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Шапко В.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .

Оскаржується ухвала Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 листопада 2025 року, суддя Ільченко О.І., місто Прилуки,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та акціонерного товариства «Сенс Банк» про звільнення майна з-під арешту. Вирішити питання судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.08.2016 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області було видано виконавчий лист на підставі рішення суду від 03.06.2016, про стягнення з нього на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором №935/8-305 та додаткової угоди №1 від 23.06.2009 у розмірі 126054,52 доларів США, що станом на 15.04.2016 за курсом НБУ еквівалентно 3233000,95 грн.

21.09.2016 державним виконавцем на підставі виконавчого листа було відкрито виконавче провадження №52314808 та винесено постанови про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

24.04.2017 державний виконавець постановою повернув виконавчий документ стягувачу.

Проте, арешт з його майна знято не було. Відкритих виконавчих проваджень з виконання вказаного вище виконавчого листа немає, діяльність ПАТ «Укрсоцбанк» припинена, правонаступником якого є АТ «Сенс Банк».

Строк повторного пред`явлення виконавчого документа сплив. Він звертався до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з проханням зняти арешт з майна, проте отримав відмову.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 листопада 2025 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та акціонерного товариства «Сенс Банк» про звільнення майна з-під арешту.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовну заяву.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржувана ухвала є незаконною.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що суд першої інстанції протягом чотирьох місяців розглядав справу за правилами спрощеного позовного провадження, а потім взяв до уваги відзив відповідача та ухвалив помилкове рішення про закриття провадження у справі, чим порушив принцип змагальності та норми процесуального законодавства.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що у пунктах 1, 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в спорах про зняття арешту з майна» зазначено, що на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи держаної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка розглядається в порядку передбаченого розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що суд першої інстанції у своїй ухвалі фактично встановив, що позивач уже звертався до суду із скаргою в порядку передбаченому Розділом VII ЦПК України та ЗУ «Про виконавче провадження», проте все одно закрив справу, рекомендуючи звернутися до суду зі скаргою у тому ж порядку. Зазначає, що справа закрита та знищена у зв`язку із закінченням строків зберігання, а іншого виконавчого провадження по вказаному виконавчому листі, станом на момент розгляду справи в суді, не відкрито. Зазначає що суд своїм рішенням фактично обмежив позивачу доступ до правосуддя, оскільки розгляд справи у вказаному судом порядку, не є можливим.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на ст. 15, 16 ЦК України та зазначає, що звернення особи до суду з позовною заявою за захистом своїх прав не заборонено законом. Звертає увагу, що в даному випадку, питання про зняття арешту з майна, ставиться не у зв`язку із порушенням порядку його накладення державним виконавцем, а через порушення прав позивача, як власника майна та браком підстав для збереження такого арешту протягом тривалого часу.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що на сьогоднішній день, арешт з майна боржника не знятий, відкритих виконавчих проваджень, з виконання виконавчих листів, не має. Діяльність ПАТ «Укрсоцбанк» припинена, правонаступником якого є АТ «Сенс банк», яке, як правонаступник, не скористався своїм правом і вчасно не подав виконавчий лист до виконання, та як наслідок, строк повторного пред`явлення вказаного виконавчого листа сплинув. Крім того, правонаступник вчасно не подав заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, звертає увагу на окрему думку Великої Палати Верховного суду, в якій сформовано правовий висновок: «Вважати, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу та неможливості поновлення виконавчого провадження у зв`язку з закінченням строків пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, а як насідок і неможливість подальшого виконання судового рішення у примусовому порядку, існування арешту, накладеного на майно боржника, втрачає свій сенс, оскільки будь-якого правового механізму реалізації досягнення мети, з якою було накладено арешт, забезпечення реального виконання судового рішення, не має.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 21.09.2016 на підставі виконавчого листа Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області №742/1428/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором №935/8-305 та додаткової угоди №1 від 23.06.2009 у розмірі 126054,52 доларів США, що станом на 15.04.2016 за курсом НБУ еквівалентно 3233000,95 грн, відкрито виконавче провадження №52314808 (а.с. 12)

21.09.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 14).

24.04.2017 державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області виніс постанову про повернення виконавчого документа – виконавчого листа №742/1428/16-ц стягувачу, у зв`язку з відсутністю майна боржника, на яке може бути звернено стягнення (а.с. 16).

16.04.2024 та 22.05.2024 Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області ОСОБА_1 було повідомлено, що у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 за виконавчим листом Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18.08.2016 №742/1428/16-ц, рекомендовано звернутися до суду (а.с. 18, 20).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №935/8-305, слідує, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 27.05.2025 становить 240918,63 доларів США (а.с. 35-36).

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01.07.2025 ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні його скарги на бездіяльність державного виконавця в частині не зняття арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження №52314808 (а.с. 37-40).

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з пунктами 1, 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства. У разі пред`явлення до суду позову боржника про скасування майна в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем заявлено вимоги, які мають розглядатись в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (розділ VII ЦПК України).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з приписами законодавства та матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав їм правильну правову оцінку та правомірно закрив провадження у справі.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуюча: Судді: