Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №592/15862/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/15862/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Зорік М. В.

Номер провадження 33/816/945/26 Суддя-доповідач Басова В. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Сумського апеляційного суду Басова В.І., з участю секретаря судового засідання Сіденко К.Л., захисника Павловського В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Суми апеляційну скаргу захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського Віталія Андрійовича з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 10 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України , мешканця АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

встановила:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 10 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що 22.09.2025 о 23:37 м. Суми, вул.Білопільський шлях, 32, керував транспортним засобом Volvo V70 номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою водія за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 ARBL-0644. Тест 2060 з позитивним результатом 1.19 ‰ (проміле), з яким водій був згоден. Правопорушення зафіксовано на відеореєстратори Xiaomi Yi Car Dvr, Motorola solution vb 400. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Павловський В.А. в інтересах ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою та просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення у діях його підзахисного .

В обґрунтовування апеляційних вимог посилається на те, що вказана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що висновок суду про обізнаність ОСОБА_1 щодо часу та дати розгляду справи є необґрунтованим. У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи №592/15862/25 10.12.2025 року. Зокрема, відсутні повістки про виклик, телефонограми чи службові записки.

На попереднє судове засідання, призначене на 09:00 14.11.2025 року, ОСОБА_1 не з`явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з виконанням службових обов`язків.

Незважаючи на відсутність доказів належного повідомлення особи про час і місце розгляду справи, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , чим обмежив його право на захист та доступ до правосуддя. При цьому в оскаржуваній постанові зазначено обставини, які не підтверджуються матеріалами справи, що свідчить про необґрунтованість та незаконність прийнятого рішення.

Також апелянт зазначає, що перед проведенням тесту за допомогою приладу Drager працівниками поліції не було здійснено відбір проби навколишнього повітря. Прилад не подавав характерного звукового сигналу, не було клацання та миготіння зеленого індикатора, що свідчить про його неготовність до використання. Недотримання інструкції з експлуатації приладу ставить під сумнів достовірність результатів огляду, а тому показання газоаналізатора Alkotest Drager не можуть бути покладені в основу висновку про стан сп`яніння ОСОБА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, згідно протоколу, перебував за кермом із ознаками алкогольного сп`яніння і тому за приписами ч. 3 ст. 266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч.ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП. Такий установлений законом порядок не був дотриманий.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження зазначив, що постанова судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області була прийнята 10 грудня 2025 року, повний її текст був отриманий 15.01.2026 року під час ознайомлення з матеріалами справи. Без повного тексту постанови складання апеляційної скарги було неможливо, тому просив апеляційний суд визнати зазначені ним обставини пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Павловського В. А. апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній. Просив поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення у діях його підзахисного.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та наявність підстав для задоволення заявленого прохання.

Як убачається з матеріалів справи, постанова судді Ковпаківського районного суду м.Суми була ухвалена 10 грудня 2025 року. Разом із тим, повний текст зазначеної постанови адвокат Павловський В. А. отримав особисто у приміщенні суду лише 15.01.2026 року, що підтверджується його поясненнями та не спростовано матеріалами справи. Таким чином, у представника заявника були відсутні реальні можливості для підготовки апеляційної скарги у межах установленого процесуального строку.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений незалежними від захисника ОСОБА_2 причинами, які є поважними, а поновлення цього строку відповідає засадам забезпечення права особи на апеляційний перегляд судового рішення та доступу до правосуддя

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах поданих доводів, апеляційний суд приходить до наступного.

Так, перевіряючи законність прийнятого суддею суду першої інстанції судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд враховує, що одним з доводів апелянта щодо постановлення суддею незаконної постанови є те, що суд розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 , а повідомлений він про призначення її до розгляду належним чином не був, що свідчить про порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП. В матеріалах справи відсутні будь-які повістки про виклик, телефонограми, службові записки, які б підтверджували повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи 10.12.2025 року.

На попереднє судове засідання по даній справі, яке було призначене на 09.00 год. 14.11.2025 ОСОБА_1 не з`явився, але подав клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку з неможливістю бути присутнім у залі суду через виконання ним службових обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а згідно ст. 248 цього Кодексу розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і судом, який розглядає справу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи, а відповідно до п. п. 2, 3 ст. 278 цього Кодексу, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення та чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням вимог закону, якими передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, та які врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання.

Така позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 січня 2019 року по справі № 205/7595/15-ц, від 27 березня 2019 року по справі № 201/6092/17, від 04 листопада 2019 року по справі № 214/9062/15-ц, від 18 березня 2020 року по справі № 704/435/19-ц.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що у судовому засіданні ОСОБА_1 присутній не був, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення судового засідання ним не подано, причини неявки не повідомив, при цьому, суддя вважав за можливе розглянути справу без участі останнього з посиланням на те, що участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою, а тому вважав можливим провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів справи.

Однак, з такими висновками судді суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може і вважає, що в даному конкретному випадку суддею не було дотримано норми процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного, апеляційний суд дійшов висновку, що розглянувши справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суддею суду першої інстанції було порушено право останнього на захист, а тому, вважати оскаржувану постанову законною, підстави відсутні, і вказане судове рішення підлягає скасуванню, з прийняттям апеляційним судом, нової постанови, на задоволення в цій частині апеляційних вимог захисника.

При прийнятті нової постанови апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, (далі Інструкція) огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Так, працівниками поліції відносно ОСОБА_1 був складений протокол серії ЕПР1 №462155 за те, що він 22.09.2025 о 23:37 м. Суми, вул. Білопільський шлях, 32, керував транспортним засобом Volvo V70 номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою водія за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 ARBL-0644. Тест 2060 з позитивним результатом 1.19 ‰ (проміле), був згоден. Правопорушення зафіксовано на відеореєстратори Xiaomi Yi Car Dvr, Motorola solution vb 400, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху , за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Наявним у справі тестом №2060 спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810, з результат тесту 1,19 проміле, підтверджується перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння . Роздруківка з технічного пристрою «Drager Alcotest 6820» підписана ОСОБА_1 без зауважень.

З доданого до справи акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що огляд ОСОБА_1 був проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини роту, за допомогою Драгер 6810 з результатом огляду на стан сп`яніння проба позитивна 1,19 проміле . З результатом ОСОБА_1 був згоден.

Також, рапортом інспектора взводу №2 роти 1 батальону 1 Управління патрульної поліції в Сумській області старшого лейтенанта Ключник С.А. від 23.09.2025, підтверджується те, що після зупинки автомобіля Volvo V70 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , останній керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, згідно приладу Драгер 6810 результат 1,19 проміле . Причина зупинки , порушення комендантської години.

Крім того, наявним в матеріалах справи відеозаписом з автомобільного реєстратора та відеореєстраторів поліцейських, підтверджуються обставини, за яких відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що під час перегляду вказаного відеодоказу, не було встановлено обставин, за яких можливо було б дійти висновку, що працівниками поліції під час зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та під час спілкування з ним, було допущено порушення Закону України «Про Національну поліцію», чи недотримано вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 №1395 та Порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 № 1452/735, що б вказувало на те, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП був складений відносно останнього незаконно чи безпідставно.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що перед проведенням тесту за допомогою приладу Drager працівниками поліції не було здійснено відбір проби навколишнього повітря. Прилад не подавав характерного звукового сигналу, не було клацання та миготіння зеленого індикатора, що свідчить про його неготовність до використання апеляційний суд оцінює критично.

Такі твердження носять загальний характер, не підтверджені належними та допустимими доказами, а також спростовуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом проведення огляду.

Із дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, на що останній погодився та здійснив продування приладу. Після завершення тестування ОСОБА_1 було продемонстровано результат 1,19 ‰, з яким останній погодився.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що огляд проводився з порушенням встановленого порядку, яке могло вплинути на достовірність результатів. Сам по собі факт посилання апелянта на можливі технічні недоліки без їх належного підтвердження не свідчить про недопустимість доказу.

Крім того, згода особи з результатом огляду, зафіксована на відеозаписі, свідчить про відсутність заперечень щодо процедури його проведення на момент складання відповідних матеріалів.

Щодо тверджень захисника про те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведений з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, оскільки він є військовослужбовцем, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Згідно п. 1 розділу І Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 10 жовтня 2016 року № 515 (далі Інструкція), дана інструкція визначає основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (далі - військова частина), на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України (далі - військові містечка), права та обов`язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов`язані), а також працівників Збройних Сил України (далі - працівники) під час виконання ними службових обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Даною нормою законодавства визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп`яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками алкогольного сп`яніння чи відмова такого військовослужбовця від проходження огляду на стан сп`яніння до таких підстав не належить.

Згідно з ч.2 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

З протоколу про адміністративне правопорушення та переглянутого, як судом першої інстанції так і апеляційним судом відеозапису, вбачається, що транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 перебував у АДРЕСА_2 поза межами території будь-якої військової частини. ОСОБА_1 перебував у цивільному одязі. При спілкуванні з поліцейськими він жодним чином не виказує, що їде на бойове чи будь-яке інше завдання військової служби.

Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст.266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому, при проведенні огляду військовослужбовця- водія, таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця- пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія поліцейські не повинні запрошувати представника військової служби правопорядку.

Апеляційний суд звертає увагу, що об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Чинним законодавством не передбачено виключень для військовослужбовців щодо їх обов`язку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до п. 2.5 ПДР України, і вони, як і всі особи, що керують транспортними засобами на території України зобов`язані дотримуватися ПДР.

Отже, в даному випадку ОСОБА_1 , як суб`єкт правопорушення є саме водієм, а тому факт перебування його у статусі військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідність проведення огляду в особливому порядку.

Твердження захисту, що огляд останнього на стан сп`яніння повинен був здійснюватися в порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП ґрунтуються на помилковому тлумаченні наведеної норми закону.

З урахуванням вищезазначеного, у зв`язку з тим, що під час апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження доводи захисника про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що останній, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, порушив вимоги п. 2.9 А ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому, після скасування постанови судді суду першої інстанції, останнього слід визнати винним у вчиненні вказаного правопорушення, піддати безальтернативному адміністративному стягненню, встановленому санкцією зазначеного закону, а також стягнути з нього судовий збір на користь держави, з врахуванням положень ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись статтями 294, 295 КпАП України,

постановив:

Поновити захиснику особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Павловському Віталію Андрійовичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 10 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника Павловського Віталія Андрійовича – задовольнити частково.

Постанову судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 10 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, скасувати, у зв`язку з порушенням норм процесуального законодавства.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови.

Роз`яснити, що у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Басова В. І.