Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №737/99/26 — Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/99/26

Провадження № 3/737/36/26

П О С Т А Н О В А

17 березня 2026 року с-ще Куликівка

Суддя Куликівського районного суду Чернігівської області Лібстер А. С., секретар Скляр А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючої, є внутрішньо-переміщеною особою, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, з початку квітня 2025 року по теперішній час ОСОБА_1 , за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , всупереч вимогам ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» ухилилась від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме систематично зловживає алкогольними напоями, санітарно-гігієнічні умови проживання незадовільні, дитина має зовнішні ознаки недогляду та занедбаності , в наявності мінімальний запас продуктів харчування, одягу та взуття яке не відповідає сезону, холодильник не працює, не створені умови для відпочинку та навчання ОСОБА_3 розбиті мобільний телефон та планшет для його дистанційного навчання, у зв`язку з чим він взятий на облік у Службі у справах дітей та сім`ї Куликівської селищної ради на підставі проживання в сім`ї у якій батьки ухиляються від своїх обов`язків з виховання дитини та на даний час ОСОБА_3 продовжено термін перебування в сім`ї патронатного вихователя у зв`язку з тим що зміни на краще в родині ОСОБА_1 не відбуваються.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила що переїхала з м. Покровська, десь рік тому, разом із братом ОСОБА_4 та сином ОСОБА_3 . Їй допомогли та намагаються допомагати в Куликівській селищній раді та волонтери, надали будинок, зробили покрівлю. Вони утрьох почали проживати в АДРЕСА_1 . Їй не легко пристосуватись до життя, намагається влаштуватись на роботу, але дуже важко. Вона отримує виплати як ВПО приблизно 5000 гривень. ЇЇ брат ОСОБА_4 працює, фактично за його рахунок вони і живуть. Приблизно 4 місяці тому, у зв`язку із складними життєвими обставинами її син проживає в сім`ї патронатного вихователя в с. Вересоч. Вона дійсно розуміє, що вживала алкоголь із братом, але тепер цього не робить, буває лише іноді. Вона не читала про що складений протокол. ОСОБА_3 , за рішенням селищної ради, проживає майже 4 місяці у патронатного вихователя, і вона не могла порушувати батьківські обов`язки. Їй залишилось просто влаштуватись на роботу і сина повернуть до неї. Вважає, що її дитина вихована на належному рівні, вона цікавиться його навчанням. Скарг на її сина щодо виховання від будь-кого не надходило. Просить прийняти рішення на розсуд суду.

Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, вислухавши доводи ОСОБА_1 , доходжу наступного висновку, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, з наступних підстав.

Адміністративна відповідальність за ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання вищевказаних обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Так, судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано і матеріалами справи не доведено, яким саме чином ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов`язків, враховуючи що її дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до матеріалів справи з 01.12.2025 перебуває на тимчасовому догляді у патронатного вихователя (а.с.9) та у чому проявилось невиконання батьківських обов`язків, що узгоджується з показаннями ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Викладені у акті обстеження умов проживання від 01.12.2025 (а.с.10) обставини, самі по собі не свідчить про ухилення матері від належного виконання батьківських обов`язків, передбачених ст.8 та ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» та, навпаки, вказують на мінімальні, але намагання ОСОБА_1 , яка перебуває у складній життєвій ситуації як ВПО забезпечити належні умови проживання сина ОСОБА_3 .

За якими факторами умови проживання дитини визнані незадовільними та антисанітарними, особою, що склала протокол, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 772788 від 20.02.2026 не зазначено. Тимчасова наявність занедбаності, розкиданих речей, які не підтверджені, навіть, будь-якою фототаблицею, не може свідчити про відсутність належних умов для проживання дитини, тим більше в умовах облаштування сім`ї внутрішньо переміщених осіб, яка в силу незалежних від неї обставин (військових дій) не забезпечена постійним відремонтованим житлом, та й такі поняття є оціночною категорією, підстави для визначення яких, як порушення певних встановлених законом норм мають бути об`єктивно викладені, проаналізовані і доведені особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення.

Наявність довідки від 12.02.2026 (а.с.13), наданою старостою Бакланово-Муравійського старостинського округу про те, що « ОСОБА_1 за свідченнями сусідів та односельчан вживає спиртні напої», при цьому в той же момент зазначено «що в хаті, де проживає підтримує порядок», взагалі не свідчить про ухилення її, як матері, від належного виконання батьківських обов`язків. Надані нею письмові пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення про «її згоду з правопорушенням» та її письмові пояснення від 20.02.2026 працівнику поліції особисто, в даному конкретному випадку, не можуть бути достатніми доказами наявності складу адміністративного правопорушення.

Крім того, надані суду інші матеріали (а.с.5-12) датовані груднем 2025 року, а протокол про адміністративне правопорушення складений 20.02.2024, і яким чином уповноважена особа на складання протоколу дійшла висновку, що саме 20.02.2026 року ОСОБА_1 вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП, незрозуміло взагалі.

Жодними доказами не підтверджено факт ухилення «з початку квітня 2025 по теперішній час» (як зазначено в протоколі) ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання її сина ОСОБА_3 . Будь-які фото - відеоматеріали суду не надані, свідки можливого правопорушення не встановлені та не опитані.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена достатніми, належними та допустимими доказами.

За вказаних обставин провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 9, 184, 221, 247, 283, 284 КУпАП , -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя А. С. Лібстер