Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №683/388/25 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Суд: Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Розбій

Дата: 17 березня 2026 р.

Справа: №683/388/25

Суддя: Луговий О. М.

Справа № 683/388/25

1-кп/683/82/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Старокостянтинові кримінальне провадження № 12024243100000635 від 02 грудня 2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старокостянтинів, Хмельницької обл., громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України,указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-1X, 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв., який надалі неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України №740/2024 від 28.10.2024 строком на 90 діб до 08.02.2025 та затверджений Законом України № 4024-ІХ від 29.10.2024.

19.11.2024 близько 18 год. 30 хв., перебуваючи на території Старокостянтинівського НВК ім. Героя України С.М. Бондарчука, що по вул. Ессенська, 4, м. Старокостянтинів, Хмельницької області, після спільного вживання алкогольних напоїв, у ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, направлений на заволодіння мобільного телефону марки «Redmi 12 SkyBlue 8GB RAM 256GB ROM», синього кольору, що належать його знайомому ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , 19.11.2024 близько 18 год. 45 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на території ринку «Анастасія», що по вул. Миру, 19/2 м. Старокостянтинів, Хмельницької області, переслідуючи корисливий мотив збагачення, з метою незаконного заволодіння чужим майном, діючи умисно, напав на ОСОБА_5 застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров`я щодо нього, яке проявилося у нанесенні одного удару в обличчя від якого потерпілий впав на землю та нанесенні ще не менше 1 (одного) удару потерпілому в обличчя від якого останній втратив свідомість, після чого, користуючись його безпорадним станом, умисно вийняв з лівої кишені штанів потерпілого мобільний телефон ««Redmi 12 SkyBlue 8GB RAM 256GB ROM», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 5 600 грн., із сім-картками мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» із номером НОМЕР_3 , вартістю 200 грн. та ТОВ «Лайфселл» із номером НОМЕР_4 , вартістю 200 грн., в силіконову чохлі типу бампер, чорного кольору, вартістю 500 грн., яким незаконно заволодів та надалі розпорядився ним на власний розсуд.

В результаті вчинення насильницьких дій відносно ОСОБА_5 , останньому спричинено тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи справа в проекції кута і в проекції тіла нижньої щелепи зліва без зміщення, крововиливу в ділянці нижньої щелепи справа, які відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров`я, та крововиливу в лівій підочній ділянці, що відноситься до легких тілесних ушкоджень та завдано майнової шкоди на загальну суму 6 500 гривень.

Дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи , яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надали покази про те, що восени 2024 року перебуваючи біля школи №9 м. Старокостянтинів, до них підійшли ОСОБА_5 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які були з ознаками алкогольного сп`яніння та які вживали горілку. Перебуваючи поряд з ними близько 30 хв. хлопці пішли в напрямку магазину «Анастасія». У ОСОБА_5 при собі був мобільний телефон. Самих обставин події не бачили.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що 19 листопада 2024 року разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_10 пішли до школи №9 м. Старокостянтинів, де знаходились дівчата ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . З хлопцями розпивали горілку, під час чого ОСОБА_12 запропонував йому з телефону потерпілого оформити кредит, від чого він відмовився. Після розпиття алкоголю з хлопцями пішли в напрямку магазину «Фора», а ОСОБА_14 сам пішов в сторону ринку, на території якого ОСОБА_13 наздогнавши ОСОБА_14 наніс йому один удар в область голови, від якого ОСОБА_14 впав на землю, після чого наніс ще два удари коли потерпілий лежав на землі, після чого ОСОБА_13 витягнув із кишені штанів ОСОБА_14 мобільний телефон і одразу відбіг в напрямку магазину «Фора». Наздогнавши ОСОБА_13 , він рухався в напрямку центрального парку м. Старокостянтинів, в якому в подальшому заховав мобільний телефон, після чого вони розійшлися в різних напрямках. ОСОБА_13 не повідомляв йому чому він вдарив ОСОБА_14 і забрав в нього мобільний телефон.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що очевидцем події не була, однак ОСОБА_16 їй розповідав, що він разом із ОСОБА_13 і ОСОБА_14 вживали алкогольні напої, після того ОСОБА_13 побив ОСОБА_14 .

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що 19 листопада 2024 року разом ОСОБА_11 і ОСОБА_10 розпивали горілку на майданчику школи №9 м. Старокостянтинів, з ними ще були ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Після розпивання горілки йшов додому разом з хлопцями. Перебуваючи на території ринку «Анастасія» хтось із хлопців покликав його і раптово наніс удар в область обличчя від чого втратив свідомість. Прийшовши до свідомості, в нього був відсутній мобільний телефону. Після того, як написав заяву в поліцію про вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_12 розповів йому, що це він йому наніс тілесні ушкодження. На слідчому експерименті показував механізм нанесення тілесних ушкоджень. На момент написання заяви про вчинення кримінального правопорушення не пам`ятав хто наніс тілесні ушкодження, лише в подальшому при наступних допитах пригадав та повідомив, що це був ОСОБА_12 . Підстав оговорювати ОСОБА_17 про вчинення відносно нього злочину не має, оскільки до даної події з ним були дружні відносини. Шкода обвинуваченим йому відшкодована в розмірі 50 000 грн. Оскільки обвинувачений у скоєному не розкаявся, тому підтримав думку прокурора в судових дебатах щодо міри покарання.

Суд неодноразово викликав свідка ОСОБА_18 про яку заявляла клопотання сторона захисту, проте свідок ОСОБА_18 не прибувала до суду з причин, що від суду не залежать, про що свідчать відповідні матеріали провадження.

Судом було вжито всіх необхідних заходів для повідомлення свідка та забезпечення явки його до суду, однак через його неодноразову неявку суд був позбавлений можливості провести його допит.

Згідно з поштовими повідомленням свідок ОСОБА_18 не отримала рекомендований лист за вказаною адресою і лист повернуто до суду у зв`язку з відсутністю місця проживання.

Крім того, клопотання сторони захисту не містить конкретних даних про те, які саме обставини, що підлягають доказуванню, може підтвердити свідок на підставі власних сприйнять. Відмова в допиті свідка за таких обставин не порушує права сторони захисту на змагальність та справедливий розгляд.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засідання свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та показав, що тілесних ушкоджень потерпілому не наносив і мобільний телефон його не викрадав. Тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 наніс ОСОБА_11 шляхом удару кулаком руки в область обличчя, від чого потерпілий втратив свідомість. В цей час він говорив по телефону зі своєї дівчиною ОСОБА_18 . Після того як потерпілий втратив свідомість, разом із ОСОБА_11 приводили потерпілого до свідомості.

Прийшовши до свідомості ОСОБА_5 повідомив їм, щоб вони його залишили одного, після цього з ОСОБА_11 розійшлись по домах. Перед нанесення ОСОБА_11 потерпілому тілесних ушкоджень розпивали в трьох горілку на спортивному майданчику школи №9.

Не зважаючи, на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_10 , на підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, крім показів свідків та потерпілого, його вина підтверджується також письмовими доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02 грудня 2024 року.

Висновком судово-медичного експерта № 151 від 05 грудня 2024 року, згідно якого відповідно до наданих медичних документів, рентгенограм та огляду ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи справа в проекції кута і в проекції тіла нижньої щелепи зліва без зміщення, крововиливу в ділянці нижньої щелепи справи, які виникли від дії - удару тупого твердого предмету, яким міг бути кулак руки, взута нога сторонньої особи, або їм подібні предмети, коли він міг знаходитись в будь-якому положенні повернутим до нападаючого обличчям, що могло мати місце в строк та за обставин вказаних у постанові та ОСОБА_5 і відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я (Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», що затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995р. №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України»); крововиливу в лівій підочній ділянці, який виник від дії - удару тупого твердого предмету, яким міг бути кулак руки сторонньої особи, або йому подібний предмет, що могло мати місце в строк та за обставин вказаних у постанові та ОСОБА_5 і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Виявлені тілесні ушкодження могли виникнути в один період часу в будь - якій послідовності. Тілесних ушкоджень, характерних для самооборони, на тілі ОСОБА_5 під час проведення експертизи не виявлено.

Протоколом огляду відеозапису від 26 грудня 2024 року та додатку до нього у вигляді відеозапису, який був переглянутий в судовому засіданні разом з фото - таблицями, де зафіксовано, як 11 листопада 2024 року о 19 год. 55 хв. ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , рухаються пішохідною доріжкою по стороні торгових кіосків по вул. Ессенська в напрямку вул. Миру м. Старокостянтинів, після чого ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ведуть по-під руки ОСОБА_5 та повертають праворуч в напрямку магазину «Фора», що по вул. Миру, 19/2 м. Старокостянтинів.

Протоколом огляду відеозапису від 26 грудня 2024 року та додатку до нього у вигляді відеозапису, який був переглянутий в судовому засіданні разом з фото - таблицями, де зафіксовано, як 11 листопада 2024 року о 19 год. 34 хв. ОСОБА_5 , рухається вздовж торгових кіосків в напрямку вул. Ессенська м. Старокостянтинів та позаду нього в швидкому темпі руху, його наздоганяють ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Надалі наздогнавши ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підхоплює останнього під руку та починає відводити його, спільно із ОСОБА_11 в ліву сторону, в напрямку іншого (лівого) ряду торгових кіосків.

Протоколом слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_5 від 11 грудня 2024 року та відеозаписом до нього, згідно яких потерпілий продемонстрував, як ОСОБА_10 наніс йому один удар кулаком правої руки в область голови від чого втратив свідомість та повідомив, що під час нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_10 поряд перебував ОСОБА_11 . Крім того, повідомив, що перебуваючи за місцем свого проживання виявив, що загубив свій мобільний телефон марки «Redmi 12» синього кольору, що повністю узгоджується з показаннями потерпілого, наданими в суді.

Протоколом слідчого експерименту із свідком ОСОБА_11 від 11 грудня 2024 року та відеозаписом до нього, згідно яких свідок продемонстрував, як ОСОБА_10 наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_5 від чого він впав на землю, та наніс йому ще близько 3 (трьох) ударів кулаком правої руки в область обличчя, після того дістав із лівої кишені штанів ОСОБА_5 мобільний телефон, який в подальшому сховав в міському парку, що повністю узгоджується з показаннями свідка, наданими в суді.

Підстав для необґрунтованого обвинувачення потерпілим ОСОБА_5 у нападі з метою заволодіння майном, судом не встановлено.

Відомостями з довідок вартості відповідно до яких станом на 19.11.2024 року вартість: сім-картки оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» становить 200 грн.; сім-картки оператора стільникового зв`язку ТОВ «лайфселл» становить 200 грн., бувшого в користуванні мобільного телефону марки «Redmi 12 Sky Blue 8 GB RAM 256 GB ROM» становить 5600 грн., вартість яких учасники кримінального провадження не оспорювали.

Показання обвинуваченого щодо непричетності до нанесення потерпілому умисних ударів з метою заволодіння майном, суд розцінює як спосіб захисту та надані з метою уникнення відповідальності за фактично скоєне, оскільки такі твердження повністю спростовуються дослідженими доказами в тому числі і показаннями потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_11 , які прямо вказали, що саме обвинувачений наніс потерпілому тілесні ушкодження та в подальшому заволодів його мобільним телефоном. Будь - яких доказів на підтвердження нанесення тілесних ушкоджень потерпілому свідком ОСОБА_11 суду не надано і в матеріалах кримінального провадження такі докази відсутні.

Наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки його вчинення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, проте непослідовна версія обвинуваченого щодо обставин спричинення потерпілому тілесних ушкоджень та заволодіння його мобільним телефоном, не узгоджуються із вищезазначеними доказами, які в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Твердження сторони захисту про визнання невинуватимОСОБА_10 та виправдання його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України з підстав непричетності його до його вчинення та недоведеністю, суд оцінює критично та вважає його безпідставним, так як, такі доводи спростовані доказами дослідженими в судовому засіданні, які суд вважає належними, допустимими та достовірними.

Згідно із ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психоневропатолога не перебуває.

Тому суд визнає його осудним та таким, який підлягає кримінальній відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

При призначенні покарання суд згідно із ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

Згідно з положеннями статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Як випливає із законодавчих приписів, значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю, а й справедливістю.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15 січня 2024 року у справі №722/594/22 вказала: виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу.

Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів.

З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

При призначенні ОСОБА_10 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, є особою молодого віку, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому є добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладених обставин, беручи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, особу винного, усі в сукупності обставини кримінального провадження та їх поєднання, обставини, яка пом`якшує та обтяжує обвинуваченому покарання, суд вважає призначити ОСОБА_10 покарання, визначеної санкцією ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років, яке слід відбувати реально, що відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, буде необхідним і достатнім як для його виправлення, так і для попередження нових злочинів. Таке покарання, на думку суду відповідає принципам індивідуалізації покарання та основним засадам призначення покарання, визначеним ст.ст.50, 65 КК України та є справедливим.

Суд вважає, що таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу слід залишити у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор», оскільки лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України та ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» ОСОБА_10 в строк відбуття покарання слід зарахувати строк їх попереднього ув`язнення з 16 грудня 2024 року до вступу вироку в законну силу із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов в провадженні відсутній.

Судові витрати за проведення судових експертиз відсутні.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 залишити попередній - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк відбуття покарання час попереднього ув`язнення з 16 грудня 2024 року до дня вступу вироку в законну силу із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази по справі :

-DVD-R диск на якому містяться відеозаписи з камер відеоспостереження, що розташована по вул. Ессенській, м. Старокостянтинів, залишити в матеріалах справи;

-мобільний телефон марки «ОРРО», моделі «Reno5 Lite», із мобільним номером телефону НОМЕР_5 , ІМЕІ1 НОМЕР_6 , ІМЕІ 2 НОМЕР_7 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_18 , залишити останній за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua