Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №683/687/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/687/26

3/683/238/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Старокостянтинів

Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Кутасевич О.Г, розглянувши матеріали справи, які надійшли із відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №422713 від 27 лютого 2026 року ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він 27 лютого 2026 року близько 18 год. 45 хв., перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 будучи своєчасно сповіщеним про місце та час розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку 05 березня 2026 року СМС-повідомлення на його номер телефону, не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

У відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП суд розглядає справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 173-2 КупАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення насильства у сімї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство у сім`ї.

Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» від 15.11.2001 р. № 2789-Ш насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених у диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Разом з тим, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами (наприклад аудіо/відео фіксацією), що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

Відтак, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

В той же час, під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Так, із письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 27 лютого 2026 року вбачається, що 27 лютого 2026 року її син ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у висловлюванні в її сторону грубою нецензурною лайкою, принижуванні її честі та гідності.

Із письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 27 лютого 2026 року він прийшов до матері, щоб поспілкуватись з приводу того, що вона та її брат обзивали його співмешканку нецензурною лайкою, внаслідок чого між ним та матір`ю виник словесний конфлікт, в ході мати висловлювалась у його сторону нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою.

Тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обзивали один одного нецензурною лайкою в ході конфлікту, що виник між ними з приводу співмешканки ОСОБА_1 .

У матеріалах даної справи відсутні конкретні правові докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 економічного, фізичного та психологічного насильства щодо матері , як це передбачено ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги пояснення ОСОБА_1 , у яких відсутні докази на підтвердження факту, який би свідчив про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, уважаю за необхідне провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 173-2 ч.1, 247, 283-285 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесенняпостанови до апеляційного суду Хмельницької області.

Суддя