Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №603/155/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/155/26

Провадження № 3/603/71/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 рокум. Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Пасічник А.З., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності №1 (м. Монастириська) відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, раніше до адміністративно відповідальності не притягалась

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , яка є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов навчання та виховання своєї дитини, що виразилось у систематичному пропуску дитиною навчальних занять у Коропецькому ліцеї імені Марка Каганця у період з 16.02.2026 по 27.02.2026 без поважних на те причин. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України та ст. 5 Закону України «Про освіту», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому визнала, щиро розкаялась. Зазначила, що подібного більше не повториться.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, прихожу до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 732415 від 04 березня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , яка є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов навчання та виховання своєї дитини, що виразилось у систематичному пропуску дитиною навчальних занять у Коропецькому ліцеї імені Марка Каганця у період з 16.02.2026 по 27.02.2026 без поважних на те причин. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України та ст. 5 Закону України «Про освіту», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП;

- письмових пояснень ОСОБА_1 , зі змісту яких видно, що остання визнала те, що її син ОСОБА_2 протягом тривалого часу не відвідував школу. Зазначила те, що причиною такого стали труднощі у самостійному виховуванні дитини підліткового віку, оскільки її чоловік протягом тривалого часу проживає у Республіці Польща. Також зазначила про те, що в подальшому більше звертатиме увагу на поведінку свого сина та не допускатиме подібного;

- доповідної записки заступника директора з виховної роботи від 27.02.2026 згідно з даними якої встановлено те, що учень 7 класу ОСОБА_3 не відвідує шкільні заняття протягом 11 робочих днів з 16.02.2026 по 27.02.2026;

- листа реагування відділу освіти, культури, молоді та спорту Коропецької селищної ради за № 348 від 02.03.2026 на доповідну записку заступника директора з виховної роботи від 27.02.2026.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року N 2402-ІІІ визначено те, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

У відповідності до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про освіту» батьки здобувачів освіти зобов`язані, в тому числі: сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання; дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).

Згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Виходячи з вищевикладеного, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, – ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Згідно з ст.33 КУпАП, обираючи вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи особу, яка вчинила правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, зважаючи на відсутність шкідливих наслідків вчиненого правопорушення, беручи до уваги малозначність вчиненого, той факт, що ОСОБА_1 визнала свою провину, зазначивши, що більше такого не допускатиме, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, відповідно до ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Відповідно до положень ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи, зокрема, при оголошенні усного зауваження.

Керуючись ст. 22, ст. 33, ч. 1 ст. 184, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого й обмежитись усним зауваженням.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП провадженням закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А.З. Пасічник