Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №471/1300/25 — Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/1300/25

Провадження №2/471/132/26

Номер рядка звіту 68

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"16" березня 2026 р. Братський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді Жили Н.М.

з участю секретаря – Холоденко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що між нею та ОСОБА_2 26 березня 2024 року було укладено шлюб, зареєстрований Новоодеським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 19. Від шлюбних відносин мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбне життя не склалося, останнім часом між ними виникали непорозуміння через різні погляди на життя та інтереси, несумісність характерів, що призвело до припинення ними шлюбних відносин, ведення спільного господарство та спільного бюджету. Спір щодо місця проживання дитини відсутній. Вважає, що подальше спільне життя та збереження сім`ї є неможливим та буде суперечити її інтересам. Просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 ..

В судове засідання позивач не з`явилася, однак в матеріалах справи наявна її заява, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує, на примирення не згодна, просить суд розглянути справу без її участі та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (а.с. №17).

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, причину неявки суду не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судовими повістками, надісланими йому рекомендованими листами з повідомленням за зареєстрованим місцем проживання, однак листи повернулися на адресу суду з зазначенням на конвертах причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою", що відповідно до пункту 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України свідчить про вручення повісток в день проставлення у поштовому повідомленні таких відміток (а.с. № 21, 38). За таких обставин суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Така правова позиція викладена у постанові ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22).

Відповідач відзив на позов не подав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; в судове засідання не з`явився без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позовну заяву, представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає можливим ухвалити у вищевказаній цивільній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 26 березня 2024 року перебувають у шлюбі, реєстрованому Новоодеським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за актовим записом № 19, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 26 березня 2024 р., вказаним органом державної реєстрації актів цивільного стану (а. с. № 5).

Від шлюбних відносин сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. № 6).

Шлюбне життя подружжя не склалося через різні погляди на життя та різні інтереси, несумісність характерів, що призвело до припинення ними шлюбних відносин. Сторони спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають. Позивач на примирення не згодна, вважає, що подальше спільне життя та збереження сім`ї є неможливим та буде суперечити її інтересам, просить розірвати шлюб.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких обставин, враховуючи позицію позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, так як подальше спільне життя подружжя та збереження сім`ї є недоцільним, оскільки сторони припинили шлюбні відносини та ведення спільного господарства, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідно до вимог ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 26 березня 2024 року Новоодеським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), прізвище після державної реєстрації шлюбу змінила дружина з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а. с. № 5).

В позовній заяві позивач посить суд залишити їй шлюбним прізвищем – « ОСОБА_5 ».

Частиною 2 ст. 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Згідно ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 110, 112. 113, 114, 115 СК України, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 26 березня 2024 року Новоодеським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за актовим записом № 19.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище – « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Жила Н. М.