Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №466/661/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Суд: Шевченківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 25 лютого 2026 р.

Справа: №466/661/26

Суддя: Луців-Шумська Н. Л.

Справа № 466/661/26

Провадження № 3/466/610/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Луців-Шумська Н.Л., за участі адвоката Туза Б.М., потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з УПП у Львівській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, згідно ст. 122-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно протоколу серії ЕПР1 №571896 від 21.01.2026, ОСОБА_2 , 16.01.2026, 17:10 год., м. Львів, вул. Мазепи, 11-А, керуючи ТЗ "Toyota Rav4", ДНЗ "BC4442HE", будучи причетним до ДТП, залишив місце події, не повідомивши орган чи підрозділ поліції про неї. Своїми діяннями ОСОБА_2 порушив припис п. 2.10.а ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

На розгляд матеріалів справи до суду ОСОБА_2 не з`явився, інтереси останнього представляв адвокат Туз Б.М., який подав письмове клопотання про закриття провадження справи. В обґрунтування клопотання зазначив, що рух ТЗ "Toyota Rav4" відбувався у поганих погодних умовах, рух та орієнтування на дорозі були ускладнені, водій сприйняв звук зіткнення з іншим ТЗ за звук наїзду на сніговий намет. Відтак, ОСОБА_2 залишив місце події неумисно, не знаючи про факт здійснення ДТП. ОСОБА_2 не було повідомлено про факт здійснення ДТП, інакше останній не покинув би місце події, оскільки не мав умислу уникнути відповідальності. Склад адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП передбачає наявність вини у формі умислу, тобто особа повинна усвідомлювати факт здійснення ДТП та свідомо залишити місце події, що не стосується розглядуваного випадку. Матеріалами справи не доведено наявність прямого чи непрямого умислу в діяннях ОСОБА_2 .

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що на момент ДТП в автомобілі не перебував. Його автомобіль Volkswagen Passat ДНЗ ВС1764PK був припаркований біля багатоквартирного будинку за місцем проживання. Про ДТП його повідомив телефоном сусід, який був очевидцем події, і зі слів якого водій ТЗ "Toyota Rav4", ДНЗ "BC4442HE", розминаючись з іншим автомобілем і здаючи назад заднім бампером зачепив праві задні дверцята і крило його автомобіля. Чи розумів ОСОБА_2 на той час, що скоїв ДТП, не знає. Не заперечує проти закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя дійшла наступних висновків.

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.279 КУпАП, ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів суддя, за змістом ст. 283 КУпАП, виносить постанову.

Згідно п. 2.10.а у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити ТЗ і залишатися на місці пригоди.

Положеннями ст.122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями ТЗ, іншими учасниками дорожнього руху, місця ДТП, до якої вони причетні.

Фабула ст. 122-4 КУпАП передбачає наявність вини у формі умислу (прямого чи непрямого).

Суддею не встановлено та матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_2 був обізнаний про факт здійснення ним ДТП та свідомо залишив місце події, а відтак не доведено наявності вини останнього у формі умислу.

Згідно ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення слід враховувати характер вчиненого порушення, ступінь вини правопорушника, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У справах «Малофеева проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення прав захисту (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має право захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Дослідивши матеріали справи та письмові докази, суддя робить висовок про відсутність доведеного у діяннях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Виходячи з викладеного, з врахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя вважає, що в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, провадження в даній справі слід закрити.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 33, 122-4, 245, 247, 251, 279, 280, 283 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, - закрити, в зв`язку з відсутністю у його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її постановлення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua