Суд: Франківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності
Дата: 15 березня 2026 р.
Справа: №333/791/26
Суддя: Чорний І. Я.
333/791/26
3/465/1123/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
16.03.2026 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 здійснював провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, а саме: згідно отриманої податкової інформації (лист ДПС України від 15.12.2025 № 29469/7/99-00-24-04-01-07 (вх. ГУ ДПС у Запорізькій області від 15.12.2025 № 4888/8) (додатки) із даними з Системи обліку реєстраторів розрахункових операцій) платником податку-фізичною особою ОСОБА_1 , з метою отримання прибутку в період з 01.04.2025 по 31.10.2025 з використанням послуг (сервісів) ТОВ «Нова Пей» в частині операцій з приймання коштів, отримано 68 грошових переказів, на загальну суму 109405,00 грн., що вказує на систематичне здійснення господарської діяльності та порушення п. 2 ст. 50 ЦК України та вчинення адміністративного, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У своєму рішенні від 07 липня 1989 року Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Справа «Юніон Аліментаріа проти Іспанії»).
З огляду на наведене, вважаю за необхідне провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦК України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом . Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , містять склад вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, що підтверджується дослідженим в ході розгляду справи доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 14.01.2026 № 77/12;
- копією листа ДПС України від 15.12.2025 № 29469/7/99-00-24-04-01-07 (вх. ГУ ДПС у Запорізькій області № 4888/8 від 15.12.2025);
- копією витягу з ЦБ ДРФО про суми нарахованих та виплачених доходів, інформація про доходи ППФО ОСОБА_1 за період з 01.04.2025 по 31.10.2025;
- копією запрошення ГУ ДПС у Запорізькій області на складання, підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення від 30.12.2025 № 54140/6/08-01-24-08-03 із реєстром поштових відправлень;
- копією акту від 14.01.2026 № 56/08-01-24-08/3469306055 про факт неявки для ознайомлення, підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення;
- копією відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків ДПІС України щодо місця проживання ППФО ОСОБА_2 ;
- копією листа Головного управління ДПІС у Запорізькій області про надіслання протоколу ОСОБА_1 від 14.01.2026 № 1321/6/08-01-24-08-03.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та порушення ч. 2 ст. 50 ЦК України - доведена повністю. ОСОБА_1 не надав доказів, які б ставили під сумнів встановлені судом обставини.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з особи яка притягається до відповідальності на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 164, 283, 284 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665 гривень 60 копійок судового збору.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.Я. Чорний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua