Суд: Сихівський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 15 березня 2026 р.
Справа: №464/7844/25
Суддя: Борачок М. В.
Справа№464/7844/25
пр.№ 3/464/526/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2026 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Борачок М.В., за участю захисника Кекіша П.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України,
проживає з адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
в с т а н о в и в :
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №988423 від 05.11.2025, ОСОБА_1 , 14.08.2025 близько 22.00 год., перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , вчини відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме нецензурно та образливо висловлювався в бік дружини, психологічно тиснув, повторно протягом року, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.
При розгляді справи захисник обставини зазначені в протоколі заперечив. Зазначив, що 14.08.2025 ОСОБА_1 жодних протиправних дій психологічного характерущодо своєї дружини не вчиняв, не ображав її, а в цей вечір у них лише була побутова розмова. Просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_2 при розгляді справи суду пояснила, що 14.08.2025 вона разом з дітьми була на прийомі у психолога. Ввечері того ж дня, її чоловік ОСОБА_1 прийшов додому та розпочав конфлікт. Він був у стані алкогольного сп`яніння. Під час конфлікту чоловік ображав її, висловлювався нецензурною лексикою, штовхав. Наступного дня вона звернулась у відділ поліції із заявою про вчинення домашнього насильства.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пояснення потерпілої, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи фактичне настання фізичної або психологічної шкоди.
Виходячи з фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 14.08.2025 близько 22.00 год., перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , вчини відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме нецензурно та образливо висловлювався в бік дружини, психологічно тиснув.
Таким чином, у протоколі не зазначено чи дані діяння спричинили негативні наслідки (шкода психічному здоров`ю).
При розгляді справи захисник заперечив, що ОСОБА_1 вчиняв 14.08.2025 домашнє насильство щодо своєї дружини.
У письмових поясненнях від 29.08.2025, долучених до матеріалів справи, ОСОБА_1 теж заперечує вчинення домашнього насильства щодо своєї дружини ОСОБА_2 .
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства до протоколу долучено заяву та письмові пояснення ОСОБА_2 . У поясненнях остання зазначає, що ввечері 14.08.2025 її чоловік ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство у нетверезому стані. Однак, які саме дії 14.08.2025 вчиняв ОСОБА_1 ні у заяві, ні у поясненнях не вказано. Окрім того, вказані письмові пояснення різняться із поясненнями наданими ОСОБА_2 при розгляді справи.
Також, у письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначає, що може надати відео докази вчинення її чоловіком домашнього насильства, однак такі в матеріалах справи відсутні.
Висновок психолога ОСОБА_3 від 14.08.2025, який долучений ОСОБА_2 до матеріалів справи та про який у рапорті від 03.02.2026 зазначає інспектор поліції, не може бути доказом завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої, оскільки такий висновок складений напередодні подій описаних у протоколі.
Жодних інших доказів вчинення ОСОБА_1 14.08.2025 домашнього насильства відносно ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
Таким чином, відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення останнім адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, а тому, беручи до уваги принцип, закріплений в ст.62 Конституції України, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст.173-2 КУпАП, що згідно п.1 ст.247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
Керуючись ст.ст.173-2, 245, 251, 276-280, 283-287 КУПАП, суддя, -
п о с т а н о в и в :
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Борачок М. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua