Вирок від 16 березня 2026 р. у справі №452/4679/25 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/4679/25

Провадження № 1-кп/452/136/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

із участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника-адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальне провадження №12025141290000590 від 25 листопада 2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зарічево Перечинського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 ; громадянина України, українця, без освіти, не працюючого, раніше не судимого, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом згідно постанови судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.05.2025р., яка набрала законної сили 23.05.2025р., діючи умисно, достовірно знаючи про наявність та зміст вказаної постанови судді, з метою невиконання такої щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, 24 листопада 2025 року о 14.40год по вул. Шевченка в м. Самбір Львівської області керував автомобілем марки «ВАЗ 21051» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , у зв`язку з чим працівниками поліції складено на нього адміністративні матеріали за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510грн. Крім того ОСОБА_4 5 грудня 2025 року о 13.35год по вул. Перемишльська в м. Самбір Львівської області, достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортними засобами, всупереч наведеної раніше постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, діючи умисно, порушив покладений обов`язок судовим рішенням, а саме керував автомобілем марки «ВАЗ 21051» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , у зв`язку з чим працівниками поліції складено на нього адміністративні матеріали за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510грн.

Судом проаналізовано показання обвинуваченого, позицію прокурора, сторони захисту, докази досудового розслідування в сукупності та, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив невиконання постанови суду, яка набрала законної сили; кваліфікація дій за вказаною нормою Кримінального Закону є вірною і обвинувачений повинен за це понести кримінальну відповідальність.

На підтвердження встановлених судом обставин винність особи вбачається із допитаного безпосередньо у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4 , який свою винність у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю та розповів про обставини вчиненого, зокрема підтвердив, що сідав за кермо автомобіля будучи позбавленим права керувати, оскільки того вимагали обставини, пов`язані з його заробітками; на сьогодні він чітко усвідомив протиправність своїх дій та не використовує у такий спосіб автомобіль.

Крім визнання вини обвинуваченим його вина в інкримінованому злочині доведена сукупністю доказів зібраних у ході досудового розслідування, дослідження яких відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд за погодженням із учасниками кримінального провадження визнав недоцільним. Водночас судом з`ясовано чи правильно розуміють сторони кримінального провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Тому, аналізуючи раніше наведене та матеріали кримінального провадження, суд переконаний у доведенні вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив невиконання судового рішення, а саме постанови суду, яка набрала законної сили.

Вивченням особи обвинуваченого, встановлено, що він раніше не притягався до кримінальної відповідальності; на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває; по місцю проживання скарг на нього не поступало; шкоди своїми діями не заподіяв.

У відповідності до вимоги ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Тому, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості ним учиненого; також судом ураховано особу винного, його характеристику, сімейне становище і, що на утриманні має шестеро неповнолітніх дітей, обставини вчинення злочину. Із урахуванням цього слід призначити обвинуваченому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для переходу до більш м`якого покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини Кримінального Кодексу України за вчинене, - не встановлено.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; обставини, що обтяжують покарання відсутні.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом ураховано окрім загальних засад такого, і роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Розглядаючи кримінальне провадження в межах установленого звинувачення обвинуваченому ОСОБА_4 , із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового розслідування в сукупності з поясненнями обвинуваченого; із урахуванням особи ОСОБА_4 , його сімейного становища, позитивної характеристики, поведінки до і після вчинення злочину, вимоги закону, встановлених соціальних зв`язків, - суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Цивільного позову за встановленим законом порядком не заявлено; витрати на залучення експерта; про речовий доказ слід вирішити питання у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 373 - 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500(п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500(вісім тисяч п`ятсот)гривень.

Речовий доказ диск із відеозаписом згідно Постанови про визнання та прилучення до справи речових доказів від 10.12.25р. залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. У відповідності до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскарженим в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього кодексу.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя