Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №452/912/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №: 452/912/26

Провадження № 3/452/476/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 березня 2026 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казан І.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, особи з інвалідністю І групи, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

-за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 9 березня 2026 року о 10.10.год в с. Погірці по вул. Центральна Самбірського району Львівської області, керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи двічі протягом року підданим адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови і від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення визнав повністю, підтвердив, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, приходжу до наступного висновку:

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На підставі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; рапортом; постановами судді про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП від 18.08.2025р. та за ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП від 26.01.2026р., актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, із якого відомо, що ОСОБА_1 09.03.2026р. пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, однак він відмовився.

Крім цього, вина особи стверджується відеозаписами із службового відео реєстратора та портативного відеореєстратора поліцейського, який є безперервними та на ньому чітко видно рух транспортного засобу та як ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер та у найближчому медичному закладі.

Викладеними фактичними обставинами справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду протоколу про адміністративні правопорушення.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При обранні стягнення, враховується особа правопорушника, його матеріальне та сімейне становище, а також виходячи з матеріалів справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення, - штраф у розмірі штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на десять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 9) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

На підставі викладеного ОСОБА_1 необхідно звільнити від сплати судового збору.

Керуючись ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вигляді становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та без конфіскації транспортного засобу.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк, стягнути з ОСОБА_1 в порядку примусового виконання цієї постанови в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, 102000 (сто дві тисячі) гривень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя