Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №452/3945/25 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/3945/25

Провадження № 2/452/54/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" березня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Бікезіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» 16 жовтня 2025 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість в розмірі 12513 грн. 45 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 5423 грн. 79 коп. та заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 7089 грн. 66 коп., а також просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11200 грн.

Позов мотивує тим, що 07 лютого 2022 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір № TDB.2022.0902.2859 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank. Банк свої зобов`язання перед клієнтом за кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок клієнта у гривні і надавши їй можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором. Клієнт здійснював користування грошовими коштами доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписці по його рахунку.

Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав, у зв`язку з чим, станом на 03 вересня 2024 року у позичальника сформувалась заборгованість перед банком у розмірі 12513 грн. 45 коп., яка складається з: 5423 грн. 79 коп. - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена); 7089 грн. 66 коп. - заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена).

Між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» 03 вересня 2024 року укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, відповідно до умов договору АТ «Мегабанк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором №TDB.2022.0902.2859 від 7 лютого 2022 року.

Крім того, 27 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором №TDB.2022.0902.2859 від 07 лютого 2022 року.

Таким чином, ТОВ «ФК Єврокредит» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», а надалі ТОВ «ФК Єврокредит», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Мегабанк» станом на день відступлення права вимоги - 03 вересня 2024 року, у свою чергу ні ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», ні ТОВ «ФК Єврокредит» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали. У зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити (а.с.1-15).

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1913129 від 21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.30).

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву (а.с.31).

10 листопада 2025 року відповідач подав до суду заяву в якій просить відхилити вимоги ТОВ «ФК Єврокредит» у зв`язку із тим, що 15 березня 2023 року, згідно платіжної інструкції № 0.0.2902410330.1., де у призначенні платежу чітко написано – "основний платіж", він оплатив 10000,00 грн. таким чином виконав обов`язки по договору (а.с.34-36).

На адресу суду від представника позивача адвоката Журавльова С.Г. 26 січня 2026 року надійшли додаткові пояснення у справі в яких зазначено, що відповідачем проігноравано факт необхідності сплати відсотків за кредитним договором № TDB.2022.0902.2859 від 07.02.2022 року. Так, сплачені відповідачем кошти у сумі 10000,00 грн. були зараховані банком у такому порядку:

- 4569 грн., 10 коп. у рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту (дата: 17.03.2023 року; призначення платежу: «Повернення кредиту ( ОСОБА_1 ), кред. дог. TDB.2022.0902.2859 від 07.02.2022»);

- 1375 грн. 24 коп. у рахунок погашення процентів за користування кредитом, (дата: 17.03.2023 року; призначення платежу: «Сплата % по кред. дог. № TDB.2022.0902.2859 від 07.02.22»);

- 4055 грн. 66 коп. у рахунок погашення процентів за користування кредитом, (дата: 17.03.2023 року; призначення платежу: «Сплата % по кред. дог. № TDB.2022.0902.2859 від 07.02.22»).

Всього: 4569 грн., 10 коп. + 1375 грн. 24 коп. + 4055 грн. 66 коп. = 10000,00 грн.

Таким чином, з урахуванням погашення заборгованості у сумі 300,00 грн. та зарахування 4 569,10 грн. у рахунок погашення основної суми кредиту, залишок заборгованості за тілом кредиту становить: 10 292,89 грн. (загальна сума заборгованості) – 300,00 грн. (погашення заборгованості 17.02.2022 року) – 4 569,10 грн. (погашення заборгованості 17.03.2023 року) = 5 423,79 грн.

Щодо процентів за користування кредитом, вони нараховувалися відповідно до умов кредитного договору. За період з 07.02.2022 року по 02.12.2022 року сума нарахованих процентів становить 4 055,66 грн. За період з 06.02.2023 року по 02.09.2024 року сума нарахованих процентів становить 8 464,90 грн. Таким чином, загальна сума нарахованих процентів становить 12 520,56 грн., з яких 1 375,24 грн. та 4 055,66 грн. було сплачено відповідачем, у зв`язку з чим залишок заборгованості за процентами складає:

12 520,56 грн. - 1 375,24 грн. - 4 055,66 грн. = 7 089,66 грн.

Отже, доводи відповідача щодо повного погашення заборгованості за кредитним договором є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи (а.с.49-59).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просить розглядати справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує та просить такий задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, при цьому кожна сторона відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи. Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 07 лютого 2022 року АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № TDB.2022.0902.2859 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.

Між сторонами було підписано додаток 1 до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, заява-договір (індивідуальна частина) № TDB.2022.0902.2859 від 07 лютого 2022 року про приєднання до договору про комплексне обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.

Відповідно до п.1 заяви - договору підписанням цього договору клієнт беззастережно підтверджує: прийняття в повному обсязі Публічної пропозиції АТ «Мегабанк» на приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (надалі договір), який розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua та в мережі інтернет ww.todobank.com; згоду з умовами договору, а також положеннями усіх додатків до нього; укладання з банком шляхом приєднання до договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк» www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com та індивідуальної частини договору, а саме цієї заяви-договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому; укладання з Банком шляхом приєднання до публічного договору (оферти) АТ «Мегабанк» про умови надання послуги «Р2Р-перекази з картки на картку» (розміщеного на сайті банку, за інтернет-посиланням https://erc.megabank.ua/ru/p2poffer та у місці інформування клієнта), з урахуванням особливостей, передбачених розділом 2.17. публічної частини договору.

Пунктом 2 заяви-договору передбачено, що банк відкриває клієнту: поточний рахунок № НОМЕР_1 (у гривні), що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, поточні рахунки № НОМЕР_2 (у доларах США), № НОМЕР_3 (у євро), що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards миттєвого випуску (неперсоніфіковану). Картка є власністю банку.

Згідно з п. 3 заяви-договору картка використовується клієнтом для отримання/внесення готівкових коштів, оплати товарів і послуг, а також з метою здійснення інших операцій, передбачених умовами договору та/або чинним законодавством України і не пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності.

Пунктом 4 заяви-договору закріплено, що банк може надавати клієнту кредит шляхом сплати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії, а саме: сума максимального ліміту кредитної лінії становить 200000,00 грн.; процентна ставка (фіксована), % річних: базова складає 56%, у пільговий період 0,0001%; обов`язковий мінімальний платіж (ОМП), % від використаного доступного ліміту становить 5,0%; строк оплати ОМП є передостанній робочий день місяця, в який здійснюється розрахунок/нарахування обов`язкових платежів клієнта за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 5 заяви-договору такі умови, як: права та обов`язки сторін; відповідальність сторін; порядок обчислення, зміни та сплати процентів; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок повернення (в т.ч. дострокового) кредиту; порядок зміни і припинення дії договору, погоджено в публічній частині договору.

Зокрема, зазначено, що за невиконання та/або неналежне виконання клієнтом зобов`язання щодо сплати заборгованості за кредитною лінією, та щодо сплати процентів за користування за кредитною лінією клієнт несе відповідальність щодо сплати 80,00% річних від простроченої суми за весь період прострочення, що також закріплено розділом 1.7. публічної частини договору та п.8.11. тарифів todobank.

Пунктом 2.7.2. договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank нарахування процентів здійснюється в розрахункову дату за звітний період, виходячи з фактичних залишків грошових коштів, які розміщені на картковому рахунку, фактичної кількості днів у місяці, фактичної кількісті днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором та/або тарифами (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/факт»).

Пунктом 8 заяви-договору закріплено, що строк дії договору: набирає чинності з моменту підписання цієї заяви-договору та діє протягом 3 (трьох) років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, цей договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій договору є необмеженою.

Згідно з п. 8 заяви-договору, сторони погодили можливість використання клієнтом у подальшому при наданні йому банком послуг, передбачених договором, простого електронного підпису (простий ЕП), у порядку та випадках, передбачених договором.

Відповідач 07 лютого 2022 року підписав паспорт споживчого кредиту, що є додатком 9 до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, 6 пунктом якого зазначено, що наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит: процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту становить 80,00% річних від прострочення суми за весь період прострочення.

Відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується виписками з особового рахунку за період з 7 лютого 2022 року по 2 грудня 2022 року, відкритим відповідачу у позивача.

Виписка по особовому рахунку є первинним документом та підтверджує наявність заборгованості, у тому числі, за відсотками. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», документ, який містить відомості про господарську операцію є первинним документом.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 25.05.2022 року у справі № 645/59/16-ц, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України встановлені Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 року № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» (далі – Постанова № 75).

Відповідно до п. 41 Постанови № 75, операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані.

У п. 42 Постанови № 75 вказано, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У п. 62 Постанови № 75 вказано, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відповідно до п. 63 Постанови № 75, виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Таким чином, виписки з рахунків клієнтів банку (в тому числі позичальників), відображають інформацію про списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта. Дані виписки можуть слугувати безпосередньо первинними документами, а також можуть бути регістрами аналітичного обліку, записи у яких здійснюються лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного). Таким чином, за будь-яких умов виписки по особовому рахунку позичальника, що містяться в матеріалах справи, можуть бути належним доказом щодо заборгованості відповідача та підтверджувати операції по рахунку, зокрема надання банком позичальнику коштів кредиту.

Всі вищенаведені доводи підтверджується актуальною судовою практикою, зокрема аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18, від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

Отже факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується випискою, сформованою у програмному комплексі Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» за період з 07.02.2022 року по 02.12.2022 року.

Операції з видачі кредитних коштів відповідачу були здійснені у період з 07.02.2022 року по 02.12.2022 року на загальну суму 10 292,89 грн., що становить заборгованість відповідача за основною сумою кредиту.

Відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості: на суму 300,00 грн. 17.02.2022 року та 17.03.2023 року на суму 10000,00 грн., що відображено у виписці по особовому рахунку ОСОБА_1 .

Сплачені відповідачем кошти у сумі 10000,00 грн. були зараховані банком у такому порядку: 4 569,10 грн. у рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту (дата: 17.03.2023 року; призначення платежу: «Повернення кредиту ( ОСОБА_1 ), кред. дог. TDB.2022.0902.2859 вiд 07.02.2022»); 1 375,24 грн. у рахунок погашення процентів за користування кредитом, (дата: 17.03.2023 року; призначення платежу: «Сплата% по кред. дог. № TDB.2022.0902.2859 вiд 07.02.22»); 4 055,66 грн. у рахунок погашення процентів за користування кредитом, (дата: 17.03.2023 року; призначення платежу: «Сплата% по кред. дог. № TDB.2022.0902.2859 вiд 07.02.22»). Всього: 4 569,10 грн. + 1 375,24 грн. + 4 055,66 грн. = 10 000,00 грн.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2022.0902.2859 від 07 лютого 2022 року станом на 03 вересня 2024 року становить 12513 грн. 45 коп., з яких: заборгованість за основним боргом - 5423 грн. 79 коп., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 7089 грн. 66 коп.

09 липня 2024 року відповідно до протоколу електронного аукціону №GFD001-UA-20240618-01260 переможцем електронного аукціону з придбання прав вимоги за кредитним договорами стало ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», з яким в подальшому було укладено між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» договір №GL1N426240 від 03 вересня 2024 року, відповідно до умов договору АТ «Мегабанк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і право вимоги за договором №TDB.2022.0902.2859 від 7 лютого 2022 року.

Згідно з платіжною інструкцією №66895 від 31 липня 2024 року, ТОВ ФК «Мустанг Фінанс» сплатило АТ «Мегабанк» 23425777 грн, призначення платежу: «373981351629, оплата за лот GL1N426240, протокол GFD001-UA-20240618 - 01260 від 09 липня 2024 року, ціна продажу: 23425777 грн. без ПДВ».

Також 27 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» було укладено договір про відступлення прав вимоги №1/12, відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором № TDB.2022.0902.2859 від 7 лютого 2022 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 1074 від 27 грудня 2024 року ТОВ «ФК Єврокредит» сплатило ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» 8030000 грн., призначення платежу: «аванс згідно договору № 1/12 про відступлення права вимоги від 27 грудня 2024 року за права вимоги за договорами на розрахунково-касове обслуговування, користування банківськими індивідуальними сейфами та за кредитними договорами без ПДВ». На сьогоднішній день розрахунки за договором № 1/12 проведені у повному обсязі, згідно платіжної інструкції № 1091 від 31 січня 2025 року на суму 9200000 (дев`ять мільйонів двісті тисяч) грн.; платіжної інструкції № 1822 від 22 вересня 2025 року на суму 5500000 (п`ять мільйонів п`ятсот тисяч) грн.

З витягу з додатку №1 до договору №1/12 про відступлення прав вимоги укладеного 27 грудня 2024 року вбачається, що від ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги за кредитним договором №TDB.2022.0902.2859 від 7 лютого 2022 року на загальну суму заборгованості 12513 грн.

45 коп.

Строк надання грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Згідно частин 1, 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

(ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.ст. 610, 611 ЦК України).

Як встановлено судом 07 лютого 2022 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № TDB.2022.0902.2859, що відповідачем не спростовано. АТ «МЕГАБАНК» на підставі кредитного договору було відкрито ОСОБА_1 картковий рахунок із початковим доступним лімітом кредитної лінії, розмір якого було встановлено у мобільному додатку відповідно до умов кредитного договору та Паспорту споживчого кредиту, а відповідачу було надано у користування платіжну картку. Вказану платіжну картку відповідач мав право використовувати для внесення готівкових коштів, у тому числі власних, для здійснення оплати за товари та послуги за рахунок внесених коштів, що узгоджується з умовами кредитного договору. Отже банк свої зобов`язання за договором виконав.

Таким чином, банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме – надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених кредитним договором та в межах максимального ліміту кредитної лінії.

Порядок нарахування відсотків та їх розмір був погоджений відповідачем разом з підписанням кредитного договору, а саме п. 4 розділу «Запевнення та умови» кредитного договору і розділу 8 Додатку №1 «Тарифний пакет «todobank» до кредитного договору.

Відповідач свої обов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитною лінією не виконав, у зв`язку з чим, станом на 03 вересня 2024 року у нього сформувалась заборгованість перед банком у розмірі 12513 грн. 45 коп., яка складається з: 5423 грн. 79 коп. - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена); 7089 грн. 66 коп. - заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена).

Щодо посилання відповідача на повне погашення суми боргу суд зазначає наступне.

Інформація про рух коштів по особовим рахункам відповідача відображена у виписках по особовим рахункам, які додані до позовної заяви. Із вказаних виписок вбачається, що користуватися кредитними коштами відповідач почав у лютому 2022 року.

Перше погашення заборгованості на суму 300,00 грн. було здійснене відповідачем 17.02.2022 року («Переказ коштів Р2Р (domestic) на картковий рахунок за договором TDB.2022.0902.2859 від 07/02/2022 по клієнту ОСОБА_1 »), що відображається у виписці по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 07.02.2022 року по 02.12.2022 року, сформованій у програмному комплексі Акціонерного товариства «МЕГАБАНК».

Вдруге відповідач здійснив погашення заборгованості за кредитним договором 17.03.2023 року на суму 10000, 00 грн., що відображено у виписці по особовому рахунку ОСОБА_1 з 03.12.2022 року по 03.09.2024 року, що сформована у програмному комплексі Національного банку України (Єдина інформаційно-облікова система НБУ).

Саме про цей платіж заявляє відповідач у своїй заяві і вважає, що цими коштами він, начебто, повністю сплатив заборгованість за кредитом.

Проте, сплачені відповідачем кошти у сумі 10000,00 грн. були зараховані банком у такому порядку: 4 569,10 грн. у рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту (дата: 17.03.2023 року; призначення платежу: «Повернення кредиту ( ОСОБА_1 ), кред. дог. TDB.2022.0902.2859 вiд 07.02.2022»); 1 375,24 грн. у рахунок погашення процентів за користування кредитом, (дата: 17.03.2023 року; призначення платежу: «Сплата% по кред. дог. № TDB.2022.0902.2859 вiд 07.02.22»); 4 055,66 грн. у рахунок погашення процентів за користування кредитом, (дата: 17.03.2023 року; призначення платежу: «Сплата% по кред. дог. № TDB.2022.0902.2859 вiд 07.02.22»). Всього: 4 569,10 грн. + 1 375,24 грн. + 4 055,66 грн. = 10 000,00 грн.

Вказане відповідає вимогам ч. 1 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Таким чином, з урахуванням погашення заборгованості у сумі 300,00 грн. та зарахування 4 569,10 грн. у рахунок погашення основної суми кредиту, залишок заборгованості за тілом кредиту становить: 10 292,89 грн. (загальна сума заборгованості) – 300,00 грн. (погашення заборгованості 17.02.2022 року) – 4 569,10 грн. (погашення заборгованості 17.03.2023 року) = 5 423,79 грн.

Щодо процентів за користування кредитом, вони нараховувалися відповідно до умов кредитного договору. За період з 07.02.2022 року по 02.12.2022 року сума нарахованих процентів становить 4 055,66 грн. За період з 06.02.2023 року по 02.09.2024 року сума нарахованих процентів становить 8 464,90 грн. Таким чином, загальна сума нарахованих процентів становить 12 520,56 грн., з яких 1 375,24 грн. та 4 055,66 грн. було сплачено відповідачем, у зв`язку з чим залишок заборгованості за процентами складає:

12 520,56 грн. - 1 375,24 грн. - 4 055,66 грн. = 7 089,66 грн.

Отже, доводи відповідача щодо повного погашення заборгованості за кредитним договором не знайшли свого підтвердження.

Згідно з вимогами ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за вказаним договором, суму боргу у добровільному порядку не повертає, а ТОВ «ФК Єврокредит» було відступлене право вимоги за договором № TDB.2022.0902.2859 від 7 лютого 2022 року, суд вважає, що у нового кредитора виникло право на стягнення заборгованості за вказаним договором у розмірі 12513 грн. 45 коп.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором №ТDB.2022.0902.2859 від 7 лютого 2022 року у розмірі 12513 грн. 45 коп., яка складається з 5423 грн. 79 коп. заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена),

7089 грн. 66 коп. заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що з відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. на користь позивача.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до такого висновку.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19, від 02 вересня 2020 року у справі №329/766/18.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі №329/766/18 (провадження №61-6627св20).

Згідно положень додаткової постанови Верхового Суду від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належить надання професійної правничої допомоги.

Згідно ч. 2 ст.137 цього кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, ч. 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст.141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Встановлено, що правнича допомога в даній справі надавалась позивачу Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС».

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копії договору №1/07 про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року, акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12110443 від 14 серпня 2025 року, довіреності у порядку передоручення, ордеру на надання правничої допомоги та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд вважає, що заявлені позивачем витрати на оплату послуг правничої допомоги в розмірі 11200 гривень за участь у даній цивільній справі не можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи, необхідністю подання позову, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову, тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючу категорію справи, обсяг наданих адвокатом послуг, результат розгляду справи в суді, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, суд вважає, що заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 5000,00 грн., що відповідає критеріям співмірності, обґрунтованості та пропорційності.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за договором №TDB.2022.0902.2859 від 7 лютого 2022 року в розмірі 12513 грн. 45 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. та 2422 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», місцезнаходження юридичної особи: 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро,

пров. Ушинського, 1, офіс 105; ідентифікаційний код юридичної особи 40932411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст рішення виготовлений 18 березня 2026 року.

Головуюча суддя