Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №450/367/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/367/26 Провадження № 3/450/682/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли 28.01.2026 року від ВнП № 1 ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

26.12.2025 року о 00 год. 10 хв. на вул. Шевченка, буд. 58, в с. Ямпіль, Львівського р-ну, Львівської обл., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

26.02.2026 року захисником ОСОБА_1 . Антонів Н.С. подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи через систему «Електронний Суд», на яку 27.02.2026 року Пустомитівським районним судом Львівської області надано відповідь. З матеріалами справи ознайомився та отримав копію відеозаписів 12.03.2026 року, про що розписався у поданій ним заяві від 26.02.2026 року.

16.03.2026 року захисником ОСОБА_2 подано клопотання про виклик та допит в якості свідків працівника поліції ОСОБА_3 і очевидицю ОСОБА_4 . Мотивував клопотання тим, що в матеріалах справи містяться суперечності, а службова особа ОСОБА_3 зможе надати відомості щодо ознак сп`яніння, за допомогою яких технічних засобів або візуальних спостережень ці ознаки підтверджувались, а також про дотримання вимог ст. 266-1 КУпАП. Крім цього, пасажир ОСОБА_4 зможе надати відомості щодо адекватності поведінки ОСОБА_1 і відсутності в останнього ознак алкогольного сп`яніння.

16.03.2026 року захисником Антонів Н.С. подано клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Мотивував клопотання тим, що на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції вбачається адекватна поведінка ОСОБА_1 та відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння, які виявлені службовими особами. Крім цього, у протоколі про адміністративне правопорушення містяться помилки у написанні прізвища ОСОБА_1 , його дати народження, а також місця проживання. Додатково повідомив, що зупинка транспортного засобу марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 була здійснена незаконно, оскільки в останнього була перепустка, що надавала право на проїзд у комендантську годину. Крім цього, огляд військовослужбовця, яким є ОСОБА_1 , на стан алкогольного сп`яніння повинен здійснюватись у присутності представників військової служби правопорядку, чого дотримано не було. Окрім наведеного, працівниками поліції проведено незаконний огляд багажного відділення згаданого вище транспортного засобу. Також повідомив, що після складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 не був відсторонений від керування автомобілем і продовжив рух.

В судовому засіданні 17.03.2026 року о 09 год. 30 хв. захисник ОСОБА_2 надав пояснення аналогічні викладеним письмово, вимоги клопотання підтримав та просив таке задовольнити.

В судовому засіданні відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про виклик та допит в якості свідків працівника поліції ОСОБА_3 і очевидицю ОСОБА_4 , оскільки всі відомі згаданим вище особам обставини зафіксовані у матеріалах адміністративної справи, в тому числі на відеозаписах з СД-дисків. Окрім наведеного, наявність у процесуальних документах помилок є очевидними описками, а з врахуванням наданих стороною захисту документів, суд може дослідити матеріали адміністративної справи в повному обсязі.

Адмінправопорушник ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд такої у його відсутності не подав.

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов"язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Розглядаючи матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 ,який порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550734 від 26.12.2025 року та його копією, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.12.2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом працівника поліції від 26.12.2025 року, відеозаписами з СД-дисків.

Щодо покликань захисника Антонів Н.С. про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння слід вказати, що такі у нього виявлено працівниками поліції, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, тремтіння пальців рук і задокументовані у процесуальних документах, які містяться в матеріалах адміністративної справи. Крім цього, порушення мовлення і тремтіння пальців рук у водія ОСОБА_1 вбачається з відеозаписів на СД-дисках.

Що стосується незаконності зупинки транспортного засобу марки «Мерседес» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 слід вказати, що останній керував транспортним засобом у період дії на території Львівської області комендантської години, що у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» є законною підставою для зупинки автомобілів працівниками поліції.

Таким чином, в службових осіб були наявні підстави для висловлення ОСОБА_1 вимоги про проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі, на що останній не погодився. При цьому, працівником поліції повідомлено адмінправопорушнику про наслідки відмови, однак останній думку з приводу даної ситуації не змінив.

Щодо покликань в частині необхідності залучення представників військової служби правопорядку до проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння адмінправопорушника ОСОБА_1 , слід зазначити, що такі доводи є безпідставними. Вказане положення передбачене вимогами ст. 266-1 КУпАП, які регулюють порядок проведення огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів виключно на території військових частин та військових об`єктів. Відповідальність за відповідні правопорушення встановлена ст. 172-20 КУпАП. Натомість у даному випадку йдеться про проведення огляду особи, яка керувала транспортним засобом, правове регулювання якого здійснюється іншими нормами КУпАП, зокрема ст. 266 КУпАП. Залучення представників військової служби правопорядку у даному випадку законом не передбачено, а тому відсутність таких осіб під час проведення огляду не може свідчити про порушення службовими особами процедури освідування.

Покликання щодо проведення незаконного огляду багажного відділення не має значення для правильного вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак огляд такого проводився з добровільної згоди ОСОБА_1 , що спростовує твердження захисника ОСОБА_2 в цій частині.

Окрім наведеного, не знайшли свого підтвердження в матеріалах адміністративної справи покликання щодо відсутності відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем, оскільки працівниками поліції вказувалось на необхідність пошуку тверезого водія з метою здійснення подальшого руху, а також вилучено у ОСОБА_1 посвідчення водія. Продовження водієм ОСОБА_1 руху за відсутності посвідчення водія є самостійним складом адміністративного правопорушення і не може свідчити про відсутність в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Що стосується наявності у процесуальних документах описок слід вказати, що такі не можуть бути підставою закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, вчинення якого стверджується наведеними вище доказами.

Такі порушення є свідченням лише відсутності певного рівня кваліфікації працівників поліції, зокрема сукупності у них спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості до виконання професійних функцій обумовленої складності.

Оцінені судом докази доводять винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту 2.5 ПДР України.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях адмінправопорушника ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За вчинений проступок на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000,00 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , в доход держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Повний текст постанови виготовлений 18.03.2026 року в приміщенні Пустомитівського районного суду Львівської області.

Суддя Мусієвський В.Є.