Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №450/5718/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5718/25 Провадження № 3/450/304/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Кукса Д.А., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

23.11.2025 о 23 год. 52 хв. у м. Львів по автодорозі М-10-01 Західний обхід м. Львова 4 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Benz GLS 350 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.

Такими своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 неодноразово викликався в судове засідання, однак не з`явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв, клопотань не скеровував.

В судове засідання з`явилась захисник ОСОБА_1 – адвокат Замета Н.О., яка 09.03.2026 подала письмові заперечення та в судовому засіданні зазначила, що згідно з протоколом серії ЕПР1 №521849 від 24.11.2025, ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом 23.11.2025 о 23:52:48 у м. Львів. Водночас долучені до матеріалів справи відеозаписи з бодікамер поліцейських (№471999, №471892) підтверджують, що автомобіль перебував у нерухомому стані, а ОСОБА_1 у відповідний період часу транспортним засобом не керував. Таким чином, відеофіксація безпосередньо спростовує обставини, викладені у протоколі. Відповідно до правових позицій судової практики, керування транспортним засобом передбачає виконання функцій водія під час руху транспортного засобу, чого в даному випадку не встановлено. За відсутності факту керування у особи не виникає обов`язку проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до п.2.5 ПДР.

Крім того, вказує, що матеріали справи свідчать про істотні порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння. Зокрема, відеофіксація події не є безперервною, що суперечить вимогам Інструкції №1026; відсутні належні докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі; на відеозаписі зафіксовано його згоду пройти огляд у лікарні, однак відповідне направлення йому не вручалося; дані щодо часу оформлення направлення не узгоджуються з відеозаписом; огляд на місці події не проведено у встановленому законом порядку. Вказані порушення є істотними та унеможливлюють визнання зібраних доказів належними і допустимими.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості, обов`язок доведення вини покладається на орган, який склав протокол. У даному випадку відсутній належний доказ факту керування транспортним засобом, наявні суперечності між протоколом і відеозаписами, а також допущено порушення процедури фіксації та проведення огляду. Сукупність цих обставин свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів у доведеності вини особи, які не можуть тлумачитися проти неї.

За таких обставин відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

При цьому, визначений частиною другою статті 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов`язкової присутності особи, не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП.

Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N36655/02), «Карнаушенко проти України»(Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_2 та його адвоката.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ч. 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Посилання захисника Замети Н.О. на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не вчиняв порушень Правил дорожнього руху, які могли бути підставою для його зупинки, спростовуються відеозаписами з бодікамер 471999 та 471892, долученими до матеріалів справи.

З відеозаписів видно, що на запитання ОСОБА_1 про причину зупинки о 23:48 год. 23.11.2025, працівники поліції повідомили, що підставою є порушення ним вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.3, а саме п. 8.5.1 ПДР, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до відеозапису, працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, який ОСОБА_1 не заперечив та не оскаржив. Протокол ЕНА № 6210418 від 24.11.2025 підтверджує, що водій, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz GLS 350, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив п. 8.5.1 ПДР.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до відеозапису автомобіль, за кермом якого перебував ОСОБА_1 , знаходився на проїжджій частині з заведеним двигуном, що також підтверджує факт керування транспортним засобом.

Таким чином, з огляду на зазначені обставини та наявні матеріали справи, суд приходить до переконання, що факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується належними та допустимими доказами.

Також, як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, 24.11.2025 о 00:06 год водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» у встановленому законом порядку.

Надалі, о 00:07 год, працівники поліції запропонували йому пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я - КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 95. На вказану пропозицію ОСОБА_1 формально погодився вийти з транспортного засобу, однак фактично від проходження огляду ухилявся, оскільки до 00:09 год. перебував в автомобілі із зачиненим вікном та спілкувався по телефону.

Крім того, о 00:09 год. на місце події прибув так званий «тверезий водій».

Як зафіксовано на відеозаписі з бодікамер, о 00:10 год. працівники поліції повторно запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», так і в закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку, а також роз`яснили процедуру його проходження. Проте на зазначену пропозицію він жодної відповіді не надав, що свідчить про його фактичну відмову.

У зв`язку з цим, 24.11.2025 о 00:11 год. працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що через його відмову від проходження огляду буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме - відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп`яніння.

Надалі, 24.11.2025 о 00:34 год, працівником поліції водія ОСОБА_1 було ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521849 від 24.11.2025 та роз`яснено його зміст і права, однак від надання письмових пояснень та підпису він відмовився.

Таким чином, сукупність наведених обставин, зафіксованих на відеозаписах, свідчить про свідому та послідовну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо доводів адвоката Замети Н.О. про невідповідність часу, зазначеного у направленні на проходження огляду на стан сп`яніння (00:10 год), який, на його думку, не узгоджується з відеозаписами, суд зазначає наступне.

Вказана розбіжність у часі має характер технічної описки та не впливає на встановлені судом обставини справи. Зокрема, вона жодним чином не спростовує зафіксований на відеозаписі факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Таким чином, зазначений довід захисту є безпідставним та не впливає на правову оцінку дій ОСОБА_1 .

Інші доводи наведенні в клопотанні про закриття адміністративного правопорушення є формальними і жодним чином не свідчать про його невинуватість, а також не спростовують наявних у справі доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також вказані покликання в клопотанні про закриття адміністративного правопорушення, розцінюються, як бажання ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності.

Розглядаючи матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 , який порушив вимоги пункту 2.5 ПДР і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №521849 від 24.11.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.11.2025; відеозаписами з бодікамер 4719999 та 471892, які містять фіксацію обставин події та підтверджують вину водія ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення; рапортом працівника поліції від 24.11.2025.

Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 гривень судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

СуддяД. А. Кукса