Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №314/1469/25 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1469/25

Провадження № 2-о/314/8/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2026 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кононенка І.О.,

секретар судового засідання Баланюк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ) про встановлення факту сумісного проживання чоловіка та жінки без укладення шлюбу,

за участю: заявника ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулася із вищезазначеною заявою в обґрунтування якої зазначила, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її співмешканець ОСОБА_3 , з яким вона проживала як дружина та чоловік разом без укладення шлюбу, більше сорока років. Факт спільного проживання підтверджується народження спільних дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 де графі батько зазначено ОСОБА_3 та підтверджується довідкою Михайло-Лукашівської сілської ради Запорізького району Запорізької області №108 від 21.03.2025. Просить суд встановити факт проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка, без реєстрації шлюбу для спадкування після смерті ОСОБА_3 , спору між сторонами немає, оскільки діти від спадку відмовилися.

Від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду надано заяви згідно з яких проти задоволення вимог заявниці не заперечували, просили розглянути справу без їх участі.

За результатами дослідження матеріалів справи встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно спадкової справи №13/2025 від 28.03.2025, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , діти спадкодавця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від спадщини відмовилися, згідно свідоцтва про народження дітей серії НОМЕР_2 від 22.10.1984 року та свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 18.02.1987 року, підтверджується що їх батьками є заявник та спадкодавець, також заявником надано довідку Михайло-Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області №108 від 21.03.2025 згідно якої на день смерті ОСОБА_3 , був зареєстрований та проживав разом ОСОБА_1 .

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно достатті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них певних прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Упостанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц(провадження № 14-283цс18) вказано, що згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Таким чином, обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті3,74 СК України).

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 31 травня 2022 року у справі № 554/8629/17 (провадження № 61-3012св21).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі (постанова Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 362/3705/20).

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).

Закон невизначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці, що узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 09 жовтня 2025 року у справі № 314/510/25 (провадження № 61-11230св25).

Факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків (документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори), притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце протягом зазначеного заявником періоду часу саме усталені відносини, які притаманні подружжю. Факт проживання жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов`язковою ознакою наявності фактичного шлюбу, наявність спільних дітей також само по собі не свідчить про це. Докази які надала заявниця , не є достатніми доказами про наявність у них сім`ї в розумінні статті 3 СК України.

Таким чином матеріали справи підтверджують лише факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки які мають спільних дітей але не факт ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, що у сукупності досліджених доказів свідчить про те, що недоведено що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.

керуючись ст.ст.258,259,263-265,268,315,319 ЦПК України, суд

ухвалив:

в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту сумісного проживання чоловіка та жінки без укладення шлюбу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.03.2026

Суддя Іван Олександрович Кононенко

18.03.2026