Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №299/4372/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/4372/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілої – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025071080000416 від 03 липня 2025 року, по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олешник, Виноградівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не ордруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , перебуваючи на превентивних обліках Національної поліції за категорією «кривдник», в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидіє домашньому насильству», діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх карність, протягом періоду часу з 20 грудня 2024 року по 20 червня 2025 року, знаходячись по місцю свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 систематично, безпричинно висловлював образи, погрози, нецензурні слова, ударяв по обличчю свою цивільну дружину ОСОБА_4 , чим принижував потерпілу, заподіював фізичних та психологічних страждань, створював погіршення якості її життя, що проявлялося у формі втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну, негативних переживань, втрати самооцінки та позитивних емоцій, постійного пригнічення, тим самим вчиняв щодо потерпілої психологічне та фізичне насильство.

Зокрема, 29 грудня 2024 року о 06 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи в будинку за адресою АДРЕСА_1 , вчинив щодо своєї цивільної дружини ОСОБА_4 , з якою перебуває у сімейних відносинах, акт фізичного та психологічного домашнього насильства, що виразився у нанесенні удару долонею по обличчю потерпілої ОСОБА_4 та словесних образах різними нецензурними словами на її адресу, приниженням. Внаслідок чого, відносно ОСОБА_5 працівниками відділення поліції № 1 Берегівського РВП складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАД № 247670 від 29.12.2024 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та постановою Виноградівського районного суду від 24.01.2025 у справі № 299/145/25 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії, 19 січня 2025 року о 00 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи в помешканні в АДРЕСА_1 , де розділяє спільний побут зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_4 , затіяв сварку з останньою, в ході якої висловлювався нецензурними словами в її адресу, та принижував гідність дружини ОСОБА_4 , у зв`язку з чим відносно ОСОБА_5 працівниками відділенням поліції № 1 Берегівського РВП складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАД № 248414 від 19.01.2025 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та постановою Виноградівського районного суду від 26.02.2025 у справі № 299/631/25 його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Крім цього, 20 червня 2025 року о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , прибув до помешканні в АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп`яніння та затіяв сварку зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_4 , в ході якої висловлювався нецензурними словами в її адресу, принижував її гідність та погрожував фізичною розправою, крім того в ході сварки змусив останню покинути територію свого дворогосподарства та не впускав ОСОБА_4 до будинку, у зв`язку з чим потерпіла побоюючись за своє здоров`я для власної безпеки була змушена залишити будинок та залишитися у своєї односельчанки. Тим самим ОСОБА_5 вчинив відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_4 , з якою перебуває в сімейних відносинах, домашнє насильство, яке виразилося у психологічному насильстві.

В результаті ОСОБА_5 умисно, систематично вчиняє домашнє насильство відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_4 , з якою фактично перебуває у сімейних відносинах та спільно проживає, що призвело до її фізичних та психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої, що виразилося у побоюваннях за власну безпеку і здоров`я.

Дії ОСОБА_5 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне, систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства, щодо особи з якою винний проживає у сімейних відносинах, що призводить до фізичних, психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні дав показання, якими підтвердив усі фактичні обставини пред`явленого йому обвинувачення, вину у вчиненні інкримінованого йому діяння визнав повністю, щиро розкаявся, просив вибачення у потерпілої та просив суд суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що за вказаних в обвинувальному акті обставин її цивільний чоловік ОСОБА_5 систематично вчиняв стосовно неї домашнє насильство. На даний час стосунки у них нормальні, продовжують проживати разом.

При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, на підставі та в порядку, встановленому ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, що підлягають доказуванню, оскільки проти цього не заперечили учасники судового провадження і такі обставини ніким не оспорюються. Зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною. При цьому їм було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 мало місце. Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне, систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства, щодо особи з якою винний проживає у сімейних відносинах, що призводить до фізичних, психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Обвинувачений ОСОБА_5 винний у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності.

Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

При призначенні покарання за ст. 126-1 КК України суд врахував ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується добре (а.п. 35), раніше притягався до кримінальної відповідальності (а.п. 37-38), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-фтизіатра не перебуває, за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався, за наявності обставини, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, досудову доповідь уповноваженого органу пробації від 14.01.2026, згідно якої ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, тому суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції статті, яка передбачає покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, і таке покарання буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до частини 1 статті 59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

При цьому, частиною 2 статті 59-1 КК України визначено, що суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Частиною 3 вказаної статті передбачено право суду покласти додаткові обов`язки на засудженого до пробаційного нагляду.

З наведеного слідує, що покладення обов`язків, передбачених частиною 2 статті 59-1 КК України, є імперативною нормою у випадку призначення особі покарання у виді пробаційного нагляду і наведені вище обов`язки в обов`язковому порядку мають бути покладені на особу.

Також суд приходить до висновку, що до ОСОБА_5 слід застосувати обмежувальний захід, що стосується осіб, які вчинили домашнє насильство, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме - направлення на проходження програми для кривдників строком на 2 (два) місяці .

Цивільний позов не заявлено.

Майно, на яке накладено арешт відсутнє.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

Діючі заходи забезпечення кримінального провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 91, 94, 370, 374, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді двох років пробаційного нагляду.

У відповідності до частини 2 статті 59-1 КК України на період пробаційного нагляду покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на два місяці.

Контроль за виконанням обмежувального заходу - програми для кривдників, застосованого до ОСОБА_5 покласти на Виноградівську міську раду Закарпатської області.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

ГоловуючийОСОБА_1