Суд: Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 15 березня 2026 р.
Справа: №149/12/26
Суддя: Робак М. В.
Справа № 149/12/26
Провадження №1-кп/149/96/26
Номер рядка звіту 387
В И Р О К
і м е н е м У к р а ї н и
16.03.2026 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025020210000447 від 15.10.2025 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, не працюючого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185, ч. 1 ст. 357 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , 12 жовтня 2025 року у вечірній час доби, перебуваючи у ресторані "Капітан", що розташовується за адресою : Вінницька область, місто Хмільник, вулиця Владислава Українця, 55, та здійснюючи розрахунок за допомогою власної банківської картки , помітив у невідомої йому на той час особи у цьому ж закладі банківську картку, яка за зовнішнім вигдядом схожа на його власну, а саме із безконтактною технологією проведення платежів, емітовану АТ "Приватбанк" із номером 5168745173436301, що належить ОСОБА_6 , який в цей час також проводив розрахунок. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел , направлений на заволодіння вказаною банківською карткою та відповідно грошовими коштами, які зберігальсь на банківському рахунку ОСОБА_6 . Так, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом направленим на заволодіння офіційним документом, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та його наслідків та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав належну ОСОБА_7 банківську картку, яка є офіційним документом та містить обов"язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему. емітента (банк) та держателя цих спеціальних платіжних засобів, з метою викрадення з її допомогою грошових коштів, які зберігались на банківському рахунку ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, тобто привласнення офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів.
Не зупинившись на вчиненому, 12.10.2025 о 16.29 год. ОСОБА_4 , перебуваючи по вулиці Монастирська, 1 у м. Хмільнику Вінницької області, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном з метою особистого збагачення, діючи умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом та бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, за допомогою наявної у нього незаконно привласненої картки банку АТ "ПриватБанк" з номером НОМЕР_1 , здійснив зняття готівки у банкоматі АТ "Приватбанк" на суму 20000 грн. Таким чином, ОСОБА_4 за допомогою незаконно привласнено ї картки банку АТ "ПриватБанк" з номером НОМЕР_1 , належної ОСОБА_6 , шляхом вільного доступу викрав 20000 грн, якими розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Крім цього, 14.10.2025 об 11.47 год , ОСОБА_4 діючи повторно, перебуваючи по вул. Соборності, 6 у м. Хмільнику, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном з метою особистого збагачення, діючи умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом та бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, повторно за допомогою наявної у нього незаконно привласненої картки банку АТ "ПриватБанк" з номером НОМЕР_1 , здійснив зняття готівки у банкоматі АТ "Укргазбанк" за вищевказаною адресою на суму 20000 грн. Таким чином, ОСОБА_4 за допомогою незаконно привласненої картки банку АТ "ПриватБанк" з номером НОМЕР_1 , належної ОСОБА_6 , шляхом вільного доступу викрав 20000 грн, якими розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав, щиро розкаявся та просив суворо не карати. Суду показав, що дійсно він без дозволу ОСОБА_6 взяв банківську карту останнього та двома траншами в різні дні зняв в банкоматах грошові кошти в сумі 20000 грн.
Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор не заперечили проти обсягу та порядку дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, та за згодою учасників кримінального провадження, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому судом з`ясовано, що сторони провадження правильно розуміють зміст цих обставин, обвинувачений свою вину у скоєнні злочину визнає повністю, сумнівів у добровільності та істинності його позиції, у суду немає, сторонам роз`яснено, що вони будуть позбавлені можливості оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, тому суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих матеріалів щодо нього, а також матеріалів, що стосуються речових доказів та витрат на проведення експертиз.
Аналізуючи та оцінюючи обставини справи, показання обвинуваченого та всі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, який згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком та тяжкими злочинами, дані про особу обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем служби, позитивно характеризується за місцем проживання, в лікаря нарколога на обліку не перебуває, перебуває під медичним спостереженням лікаря психіатра, раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, має намір продовжити службу у лавах ЗСУ.
Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття. Обставин, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
На підставі викладеного суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкцій ч. 4 ст. 185 КК Українита ч. 1 ст. 357 КК України з урахування принципу ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки воно буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
Разом з тим, беручи до уваги обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства і відповідно до ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Питання щодо процесуальних витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст. 124 КПК України. Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Крім того, на підставі ст. 377 КПК України слід звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти в залі судового засідання.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376, 394 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання
-за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
-за ч.1 ст.357 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
За сукупністю кримінальних правопорушень, відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов"язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки:
1/ періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2/ повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
У відповідності до ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22.11.2025 року по 16.03.2026 з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту оголошення вироку.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду від 26.11.2025
Речові докази: банківську картку АТ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 , належну ОСОБА_6 , повернути останньому.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати та звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Головуюча суддя ОСОБА_8
Оригінал: reyestr.court.gov.ua