Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №292/349/24 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №292/349/24 Головуючий у 1-й інст. Гуц О. В.

Номер провадження №33/4805/739/26

Категорія ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП Доповідач Рябенька Т. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в постанову Пулинського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою судді Пулинського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн на користь держави.

Не погоджуючись з вказаною постановою ОСОБА_1 03.03.2026 через Пулинський районний суд подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що справа була розглянута у його відсутність та він не отримував копію постанови. Зазначає, що дізнався про постанову 28.02.2026 шляхом перевірки стану судових справ на сайті суду.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу наступного висновку.

За змістом ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, якщо його було пропущено з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи постанова суду винесена 30.04.2024 (а.с.139).

Апеляційна скарга разом із клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження подана через канцелярію Пулинського районного суду Житомирської області 03.03.2026 (а.с.172-173), тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03).

В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Ставлячи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Пулинського районного суду Житомисрької області від 30 квітня 2024 року, ОСОБА_1 зазначає, що про дану постанову стало відомо 28.02.2026 через сайт суду, так як копію він не отримував та розгляд справи відбувся без його участі.

Проте, такі покликання ОСОБА_1 є сумнівними та неузгоджуються з матеріалами справи, а тому, відповідно, не можуть свідчити про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Згідно зі ст. 277-2 КУпАП, особа, яка притягається до відповідальності, повідомляється про час і місце розгляду справи.

Судові повістки про виклик в судове засідання неодноразово направлялися за адресою вказаною в протоколах і поверталися з відмітками "за закігченням терміну зберігання", "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.24, 31, 64, 146).

Оскільки ОСОБА_1 неодноразово не з`являвся на розгляд справи, суд публікував оголошення на офіційному сайті "Судова влада України", це вважається належним повідомленням для осіб, місце проживання яких невідоме або які ухиляються від отримання повісток.

З супровідного листа від 30.04.2024 Пулинського районного суду вбачається, що рішення суду відправлено ОСОБА_1 за адресою вказаною в протоколах (а.с.141). Дану апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав через два роки після ухвалення судом оскаржуваного рішення.

Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 був ознайомлений про розгляд справи в Пулинському районному суді про що вказано в протоколах, від підпису яких він відмовився. Це доводить, що він знав про існування справи від самого початку.

Учасники судового процесу зобов`язані добросовісно користуватися своїми правами. Верховний Суд неодноразово наголошував, що сторона, яка знає про наявність щодо неї складеного протоколу (а протокол за ст. 130 та ст. 126 КУпАП складається в присутності особи або вручається їй, що підтверджується відеозаписами доданими до протоколу), має виявляти інтерес до стану розгляду своєї справи.

Знаючи про розгляд справи, не виявляв інтересу до її результату протягом 22 місяців, що суперечить принципу правової визначеності.

ОСОБА_1 посилається на те, що дізнався про постанову лише 28.02.2026. Однак він не надав доказів об`єктивних, непереборних обставин, які заважали йому перевірити стан справи раніше.

Окрім того, відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.

Разом з тим, ОСОБА_1 звертаючись з апеляційною скаргою поза процесуальними строками, встановленими законом, не надав жодних доказів щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у встановлений КУпАП десятиденний строк, що є підставою для відмови в поновленні строку на апеляційне оскарження.

Будь-яких інших посилань на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження клопотання не містить, у зв`язку з чим апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Пулинського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2024 року та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.С.Рябенька