Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №175/19463/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/926/26 Справа № 175/19463/25 Суддя у 1-й інстанції - Дараган Л. В. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника (в режимі відеоконференції) Черкавського Ю. С.

захисника Левченко Н. В.

апеляційну скаргузахисника Черкавського Ю. С.на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2026 щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 153 (сто п`ятдесят три) гривні та стягнуто судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Згідно із оскарженою постановою суду першої інстанції, 18 жовтня 2025 року приблизно о 03 годині 30 хвилини ОСОБА_1 біля будинку № 123 по вул. Партизанській в м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, керуючи автомобілем «ИЖ», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав неодноразову вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольорів, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Черкавський Ю. С. просить оскаржену постанову скасувати та винести нову постанову, якою провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, постанова є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Зазначає, що розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 , оскільки його не було належним чином повідомлено про розгляд справи, що призвело до порушення права на захист.

Вказує, що матеріали справи не містять жодного доказу, який свідчить про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення, оскільки у них наявні лише фотокопія посвідчення водія та рапорт поліцейського, в якому не вказано про те, що ОСОБА_1 не виконав його вимогу щодо зупинки.

Зазначає, що протокол було складено о 05:45 год., а сама подія сталась 18.10.2025 о 03:30 год., з чого вбачається, що протокол було складено за відсутності ОСОБА_1 .

Крім того вказує, що в цей день було складено ще один протокол за ст. 122-2 ч. 1 КУпАП, за вчинення одного й того ж правопорушення.

Враховуючи вказане, вважає, що відсутній склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисників Черкавського Ю. С., Левченко Н. В., які, кожен окремо, на задоволенні апеляційної скарги наполягали з викладених в ній підстав, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступних висновків.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, передчасним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України) (п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення, який передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, що знайшла своє відображення зокрема у рішення у справах "Надточій проти України", "Енгель та інші проти Нідерландів", "Озтюрк проти Німеччини" та "Лутц проти Німеччини", частина правопорушень, що переслідуються у межах провадження у справах про адміністративні правопорушення на підставі положень КУпАП, мають ознаки та критерії, достатні для віднесення їх до проваджень кримінально-правового характеру, а отже процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності за ними підпадає під визначення «кримінальної» у розумінні ст. 4 Протоколу № 7 Конвенції та підлягає здійсненню із дотриманням відповідних гарантій, зокрема в частині забезпечення права на захист, доведеності винуватості поза розумним сумнівом, відсутності у суду повноважень щодо виходу за межі пред`явленого особі обвинувачення тощо.

ЄСПЛ у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом як кримінально-правова санкція, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності" (рішення ЄСПЛ у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998 року).

В оскарженій постанові суд першої інстанції прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується наявними у матеріалах справи доказами - протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом, фотознімками.

Разом з тим, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 486621, який складено 18.10.2025 року о 05:45:46 інспектором ВП № 2 (с. Слобожанське) Дніпровського РУП№ 2 ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенантом поліції Сидоровою Ю. О., водій ОСОБА_1 18.10.2025 о 03:30:00 в м. Підгороднє, вул. Партизанська, 123, керуючи ТЗ «ИЖ», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав неодноразову вимогу про зупинку ТЗ, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маяка синього та червоного кольорів, чим порушив п. 2.4 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Свідки не залучались, технічний засіб відеозапису 796854. В графах: підпис особи, якій роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи зазначено “відмовився”; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення - “відмовився згідно ст. 63 Конституції України”; підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені дані правильні) - “відмовився” (а.с. 1).

Відповідно до рапорту від 18.10.2025, складеного інспектором СРПП ВП № 2 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенантом поліції Сидоровою Ю. О., під час несення служби в добовому чергуванні у складі екіпажу “Дім-042” було зупинено автомобіль Москвич 427, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Водію було запропоновано у передбаченому законом порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестер Драгер, від чого водій відмовився, що було зафіксовано на бодікамеру №Ф 796854. На водія складено адміністративний протокол ЕПР 1 №486618 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ЕПР1 №786621 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та постанову ЕНА 5960581 за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Водія відсторонено від керування транспортним засобом відповідно до ст. 266 КУпАП, шляхом передачі права керування тверезому водію (а.с. 2).

В матеріалах справи місяться копія протоколу, складеного відносно ОСОБА_1 ЕПР 1 №486618 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та копія постанови ЕНА 5960581 за ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с. 3, 4).

Фотознімки посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 ,, ІНФОРМАЦІЯ_2 та свідоцтва на реєстрацію транспортного засобу Москвич 427, д.н.з. НОМЕР_1 та фото безпосередньо автомобіля Москвич 427, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 7, 8)

Разом із тим вищевикладені документи не є достатніми доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, яке полягає у невиконанні вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, оскільки такі обставини в рапорті працівника поліції не зазначені взагалі, відповідно до протоколу свідки не залучались, фотознімками події, вказані в протоколі, не підтверджуються.

Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення та рапорт, складені співробітником поліції, який у провадженні про адміністративне правопорушення наділений функцією обвинувачення, а отже самі по собі ці документи не є достатнім підтвердженням винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Будь-які об`єктивні докази вчинення правопорушення, зокрема відеозаписи з відеореєстраторів, бодікамер співробітників поліції тощо суду не надані.

З огляду на наведене, доводи апелянта про відсутність належних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, у зв`язку із чим не доведено наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вказане, апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, не може вважатися доведеною поза розумним сумнівом, у зв`язку із чим оскаржена постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Черкавського Ю. С. - задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2026 щодо ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП — скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду А.А. Мазниця