Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №565/470/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/470/26

Провадження № 3/565/143/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в особі судді Незнамової І.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

-за ч.1 ст.1732 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу серії ВАД №751474 від 28.02.2026 року слідує, що 28 лютого 2026 року, близько 02 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив умисні дії економічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , з якою спільно проживає, а саме: виганяв ОСОБА_2 з квартири, чим вчинив домашнє насильство.

Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч.1 ст.1732 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав, при цьому, пояснив, що проживає спільно із співмешканкою ОСОБА_2 в орендованій квартирі, за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 зазначив, що тимчасово орендує житло для проживання, за власні кошти, до завершення ремонтних робіт в квартирі за місцем реєстрації. Підтвердив, що дійсно 28 лютого 2026 року, близько 02 год. 30 хв., перебуваючи за місцем проживання, між ним та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, з причин незадовільних, на думку останньої, умов проживання в орендовані квартирі та подальшого спільного проживання взагалі, у ході якого вони взаємно ображали одне одного нецензурною лайкою. Разом з цим, ОСОБА_1 категорично заперечив факт вчинення дій економічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 та наголосив, що не виганяв останню з квартири. Зауважив, що між ним та співмешканкою відбувся саме побутовий конфлікт, що має цивільно-правовий характер стосовно користування та розпоряджання орендованою квартирою, який не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП, тому просить провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ВАД №751474 від 28.02.2026 року слідує, що 28 лютого 2026 року, близько 02 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив умисні дії економічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , з якою спільно проживає, а саме: виганяв ОСОБА_2 з квартири, чим вчинив домашнє насильство.

Згідно зазначеної фабули, в обвинувачення ОСОБА_1 ставиться виключно вчинення останнім умисних дії економічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , з якою спільно проживає, що виразились у формі позбавлення співмешканки прав на проживання в орендованому житлі.

Частина 1 ст.1732 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Суд зазначає, що згідно формулювання обвинувачення, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення, з об`єктивної сторони дії ОСОБА_1 виражені у формі економічного насильства, оскільки, як вказано в протоколі, ОСОБА_1 виганяв співмешканку з квартири за місцем проживання.

Факт вчинення ОСОБА_1 економічного насильства, на основі якого ґрунтується обвинувачення, останнім категорично заперечується.

Як встановлено у судовому засіданні з пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та письмових пояснень ОСОБА_2 , мала місце сімейна побутова сварка, у зв`язку з чим потерпіла викликала поліцію.

Суд зауважує, що до протоколу додані лише письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 28.02.2026 року, жодних інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 саме економічного насильства, матеріали справи не містять.

Доказів завдання шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_2 , що є обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого диспозицією ст.1732 КУпАП, матеріали справи також не містять.

З наведеного слідує, шо до потерпілої ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не було застосовано домашнього насильства, в тому числі і завдання шкоди психологічному здоров`ю останній, що є обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого диспозицією ст.1732 КУпАП.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, між ОСОБА_1 та його співмешканкою ОСОБА_2 мала місце сімейна побутова сварка.

Між тим, наявність сварки, без наслідків у вигляді можливості настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілій, - не становить складу правопорушення, передбаченого ст.1732 КУпАП.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» ( рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п.161, Series A заява №25).

При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та змінювати фабулу протоколу про адміністративне правопорушення, адже діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Інших протиправних дій, які б, у свою чергу, утворювали склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.1732 КУпАП, у судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 1732 КУпАП.

Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.1732 КУпАП.

У відповідності до ч.1п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, провадження в даній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, ст.ст.221, 283 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області.

Суддя І.М.Незнамова