Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №538/449/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Суд: Лохвицький районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 16 березня 2026 р.

Справа: №538/449/26

Суддя: Кунець М. Г.

Єдиний унікальний номер № 538/449/26

Провадження № 3/538/140/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року м.Лохвиця

Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області - Кунець М.Г., за участю законного представника неповнолітнього - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лохвиця об`єднаний адміністративний матеріал, що надійшов з ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушень, передбачених частиною третьою статті 173-2 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Опис обставин справи, установлених під час судового розгляду.

23 лютого 2026 року о 11 годині 49 хвилин ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_1 , а саме висловлював образи в її адресу, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю потерпілої.

Крім того, 26 лютого 2026 року о 15 годині ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_1 , а саме висловлював образи в її адресу, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю потерпілої.

Також, 01 березня 2026 року о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї матері ОСОБА_1 , а саме наніс кулаком руки два удари у ліву частину тулубу, чим завдав шкоду фізичному здоров`ю потерпілої.

До того ж, 09 березня 2026 року о 19 годині 12 хвилин ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_1 , та сестри ОСОБА_3 , а саме висловлював образи в їх адресу, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю.

Вказані дії ОСОБА_2 працівниками поліції кваліфіковані за частиною третьою статті 173-2 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення.

Постановою судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 17 березня 2026 року адміністративні матеріали відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП об`єднані в одне провадження.

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення

Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 , дії останнього кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП).

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. При цьому психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.

Диспозиція частини третьої статті 173-2 КУпАП, в редакції з 19.12.2024, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до вчинення інкримінованого правопорушення.

Під час складання протоколів в присутності законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , правопорушнику роз`яснено права, передбачені статтею 268 КУпАП, та зміст статті 63 Конституції України, зауважень до протоколів про адміністративне правопорушення вони не надавали, дії працівників поліції не оскаржували.

У судовому засіданні законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , яка є матір`ю правопорушника, не заперечила факт вчинення адміністративних правопорушень її сином.

Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів.

Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обов`язковою умовою, відповідно до положень КУпАП, притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме в ньому повинні міститися повні й точні відомості про вчинене правопорушення і його кваліфікацію, що має значення для правильного вирішення справи.

Протоколи від 10.03.2026 серії ВАД № 993148, від 10.03.2026 серії ВАд № 398498, від 10.03.2026 серії ВАД № 399575, та від 10.03.2026 серії ВАД № 993149 про адміністративні правопорушення, відповідають вимогам статті 256 КУпАП, тому є доказом у розумінні вимог статті 251 КУпАП.

За нормою статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.

Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених частиною третьою статті 173-2 КУпАП підтверджується доказами, зокрема протоколами про адміністративні правопорушення та поясненнями ОСОБА_1 .

При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.

За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені частиною 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність

Обставинами, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_2 є вчинення правопорушення будучи неповнолітнім.

Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , судом не встановлені.

Мотиви накладення адміністративного стягнення

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП).

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є, зокрема, охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За ч.1 ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

За нормами ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив зазначені правопорушення будучи неповнолітнім, суд приходить до висновку застосувати до нього захід впливу - попередження, яке буде необхідне і достатнє для виховання та запобігання ним вчиненню нових правопорушень.

Вирішення питання щодо судових витрат

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_2 не підлягає стягненню судовий збір, оскільки до нього, як до неповнолітнього, застосовується захід впливу, а не адміністративне стягнення.

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 173-2, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 173-2 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення та застосувати до нього захід впливу, передбачений статтею 24-1 КУпАП у виді попередження.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Мирослава КУНЕЦЬ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua