Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №420/34493/23 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/34493/23

Категорія: 111030000Головуючий у суді І інстанції: Вовченко О. А. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюка Г.В.

суддів: Федусика А.Г.

Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ МЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и В:

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ МЕЙД» (далі – ТОВ «СТАЛЬ МЕЙД») звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі – ГУ ДПС в Одеській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №20856/15-32-04-06 від 21.08.2023, яким застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в сумі 335 846,42 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач указує на те, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки ТОВ «СТАЛЬ МЕЙД» не підлягало притягненню до відповідальності, позаяк пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України звільняє його від такої відповідальності.

Так, пояснюючи указане позивач відзначає, що на момент реєстрації податкових накладних (17.06.2022 та 28.06.2022), положення Податкового кодексу України містило дві правові норми, які суперечили одна одній, зокрема, положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлюють мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, тоді як положення пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України вказують на те, що такий мораторій не застосовується.

Позивач вважає, що починаючи з 27.05.2022 існувало дві норми законодавства щодо своєчасності реєстрації податкових накладних виписаних під час дії карантину та починаючи з 24.02.2022 (початку дії воєнного стану) та відповідальності за це. Зокрема, платники податків по виписаних накладних, починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022, зобов`язані були забезпечити реєстрацію податкових накладних до 15.07.2022 включно, а строки реєстрації накладних виписаних під час карантину Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (далі – Закон № 2260-IX) визначені не були.

Тобто, нормами Закону № 2260-IX платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, що не були своєчасно зареєстровані у зв`язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.

На думку позивача, вказана ситуація є законодавчим упущенням, що призводить до різного регулювання одних правовідносин та можливості застосування відповідальності за їх можливе порушення. Застосування до позивача штрафних санкцій є порушенням принципу стабільності, який передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повинні бути передбачуваними для суб`єкта, на якого вони розповсюджуються, тобто відповідний платник податку повинен мати змогу прогнозувати свій податковий стан, як при сталому податковому законодавстві, так і при його зміні в динаміці.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року позов ТОВ «СТАЛЬ МЕЙД» задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області №20856/15-32-04-06 від 21.08.2023, в частині застосування до ТОВ «СТАЛЬ МЕЙД» штрафу у розмірі 335 755,95 грн.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, представниця ГУ ДПС в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Мотиви апеляційної скарги полягають у тому, що Законом № 2260-IX, унормовано, що з 27.05.2022 справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених в пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, як зауважує скаржник, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Водночас, як зауважує представниця ГУ ДПС в Одеській області, податкові накладні, які стали причиною порушень ТОВ «СТАЛЬ МЕЙД» своїх податкових зобов`язань, датовані груднем 2021 року та січнем 2022 року.

Отож, виходячи із наведених обставин, скаржник наголошує, що настання відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних прямо передбачено законодавством України.

ТОВ «СТАЛЬ МЕЙД», скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, указує про її необґрунтованість та безпідставність. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін.

Мотиви відзиву відтворюють позицію суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «СТАЛЬ МЕЙД» зареєстровано як юридична особа 07.09.2021 та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи (основний) 28.22 Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устаткування 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення 38.31 Демонтаж (розбирання) машин і устаткування 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель 43.21 Електромонтажні роботи 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.

ГУ ДПС в Одеській області, на підставі пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України, в порядку статті 7 Податкового кодексу України та п.п. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 проведено перевірку своєчасності реєстрації ТОВ «СТАЛЬ МЕЙД» податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних у ЄРПН, дата виписки яких припадає на 2021-2022 роки.

За результатами даної перевірки ГУ ДПС в Одеській області склало акт від 27.07.2023 №20177/15-32-04-06, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, а саме:

- №13 від 17.12.2021 року на суму ПДВ 134263,17 грн, дата реєстрації – 17.06.2022 року, кількість днів затримки – 21;

- №17 від 24.12.2021 року на суму ПДВ 138998,57 грн, дата реєстрації – 28.06.2022 року, кількість днів затримки – 32;

- №16 від 17.12.2021 року на суму ПДВ 146797,19 грн, дата реєстрації – 28.06.2022 року, кількість днів затримки – 32;

- №14 від 17.12.2021 року на суму ПДВ 147647,69 грн, дата реєстрації – 28.06.2022 року, кількість днів затримки – 32;

- №15 від 17.12.2021 року на суму ПДВ 147835,08 грн, дата реєстрації – 28.06.2022 року, кількість днів затримки – 32;

- №19 від 27.12.2021 року на суму ПДВ 148404,48 грн, дата реєстрації – 28.06.2022 року, кількість днів затримки – 32;

- №18 від 27.12.2021 року на суму ПДВ 153183,12 грн, дата реєстрації – 28.06.2022 року, кількість днів затримки – 32;

- №384 від 12.01.2022 року на суму ПДВ 146811,60 грн, дата реєстрації – 28.06.2022 року, кількість днів затримки – 32;

- №404 від 30.04.2022 року на суму ПДВ 433,33 грн, дата реєстрації – 18.07.2022 року, кількість днів затримки – 4;

- №466 від 31.08.2022 року на суму ПДВ 235,69 грн, дата реєстрації – 07.10.2022 року, кількість днів затримки – 22.

На підставі даного акту перевірки, ГУ ДПС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення №20856/15-32-04-06 від 21.08.2023, яким за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування податкових накладних, визначених статтею 201, підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України застосовано до ТОВ «СТАЛЬ МЕЙД» штраф у сумі 335 846,42 грн.

До вказаного податкового повідомлення рішення відповідачем складено розрахунок штрафу відповідно до якого за порушення строку реєстрації:

- податкової накладної №13 від 17.12.2021 року застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 26852,63 грн;

- податкової накладної №17 від 24.12.2021 року застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 41699,57 грн;

- податкової накладної №16 від 17.12.2021 року застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 44039,16 грн;

- податкової накладної №14 від 17.12.2021 року застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 44294,31 грн;

- податкової накладної №15 від 17.12.2021 року застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 44350,52 грн;

- податкової накладної №19 від 27.12.2021 року застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 44521,34 грн;

- податкової накладної №18 від 27.12.2021 року застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 45954,94 грн;

податкової накладної №384 від 12.01.2022 року застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 44043,48 грн;

- податкової накладної №404 від 30.04.2022 року застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 43,33 грн;

- податкової накладної №466 від 31.08.2022 року застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 47,14 грн.

Не погодившись з прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2023, ТОВ «СТАЛЬ МЕЙД» подано скаргу до Державної податкової служби України, яка рішенням від 10.11.2023 №33805/6/99-00-06-03-01-06 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення – без змін.

Вважаючи указане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, керуючись усталеною практикою Верховного Суду, виходив із того, що податкові накладні №13 від 17.12.2021 року, №17 від 24.12.2021 року, №16 від 17.12.2021 року, №14 від 17.12.2021 року, №15 від 17.12.2021 року, №19 від 27.12.2021 року, №18 від 27.12.2021 року, №384 від 12.01.2022 року зареєстровані позивачем до 15 липня 2022 року, а тому позивач, з урахуванням приписів пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX), звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію вказаних податкових накладних.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції вважав, що контролюючий орган протиправно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних №13 від 17.12.2021 року, №17 від 24.12.2021 року, №16 від 17.12.2021 року, №14 від 17.12.2021 року, №15 від 17.12.2021 року, №19 від 27.12.2021 року, №18 від 27.12.2021 року, №384 від 12.01.2022 року, які згідно розрахунку, наданого відповідачем, складають 335 755,95 грн.

У той же час, суд першої інстанції встановив, що позивач не надав суду доказів неможливості виконання податкового обов`язку, як станом на дату обов`язку по реєстрації спірних податкових накладних, так і станом на дату проведення перевірки.

За вказаних обставин, суд першої інстанції вважав, що доводи відповідача про наявність підстав для застосування до позивача штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних №404 від 30.04.2022 року та №466 від 31.08.2022 року є повністю обґрунтованими.

Саме в цьому і полягає відмова в частині позовних вимог ТОВ «СТАЛЬ МЕЙД» щодо протиправності застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію двох податкових накладних в сумі 90,47 грн.

Щодо розміру штрафних санкцій за указані порушення, то суд першої інстанції відзначив, що зменшений розмір таких санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Таким чином, суд першої інстанції вважав, що контролюючий орган правильно застосував до позивача штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних №384 від 12.01.2022 року та №466 від 31.08.2022 року у розмірах відповідно до приписів статті 120-1 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Частина 1 статті 308 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ураховуючи, що скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пункту 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України вамеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин Податкового кодексу України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз наведеної норми Податкового кодексу України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги та досліджуючи, яку норму матеріального права слід застосувати, кваліфікуючи обставини стосовно податкових накладних за №№ 13, 17, 16, 14, 15, 19, 18, 384, які були складені 17.12.2021, 24.12.2021, 27.12.2021 та 12.01.2022, а зареєстровані в ЄРПН до 15.07.2022, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до підпункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо, зокрема: реєстрації в ЄРПН такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 01.02.2022 по 31.05.2022, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15.07.2022.

Верховний Суд у постанові від 07.02.2024 по справі №380/7070/23, розглядаючи близькі за змістом правовідносини зауважив, що держава не створила такого правового регулювання і фактичних умов, за яких платники податків могли б завчасно передбачити відповідні наслідки своєї поведінки щодо не реєстрації до 26.05.2022 в ЄРПН податкових накладних, складених до 24.02.2022 (зі змінами до 31 січня 2022 року).

Фактично з 27.05.2022, як зауважив суд, усі платники, які не зареєстрували податкові накладні, граничний строк реєстрації яких припав до 23 лютого 2022 року, автоматично підлягали відповідальності.

При цьому, відповідний Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі – Закон № 2260-IX) був опублікований 26.05.2022 в умовах воєнного стану, обмеженого часу роботи електронних сервісів податкових органів та за відсутності завчасного попереднього роз`яснення змісту та наслідків прийняття цього законодавчого акта для платників податків, які були впевнені, що захищені карантинними та воєнними мораторіями на застосування штрафних санкцій.

Отже, законодавець не створив умов, за яких платник податків мав можливість у розумні строки зареєструвати податкові накладні, складені до введення воєнного стану, за попередньо передбаченого підходу безумовного звільнення від відповідальності до завершення дії карантину.

Верховний Суд установив, що як слідує з системного аналізу норм Податкового кодексу України, фактично з 27.05.2022 платники податків, які не зареєстрували в ЄРПН податкові накладні, складені з 01.02.2022 до травня 2022 року, отримали додатковий час для їх реєстрації в ЄРПН без застосування штрафних санкцій до 15 липня 2022 року, тобто близько 1,5 місяці.

За таких умов суд касаційної інстанції поважав, що необхідний перехідний період для податкових накладних, складених по 31.01.2022 не був уведений в дію, не надав таким положенням законодавець й ретроспективної дії. Наведене також є проявом порушення принципу рівності податкового законодавства.

Дана теза суду найвищої інстанції, як вважає колегія суддів, розповсюджується на правовідносини, які є предметом даного спору, тобто на податкові накладні, що складені у грудні 2021 року та січні 2022 року.

При цьому, Верховний Суд зауважив про необхідність враховувати, що правові ситуації, які пов`язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні, є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних, складених починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих, які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини – ковідну пандемію та воєнний стан.

Умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися «випадковими» чинниками, зокрема, недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них.

За подібних обставин, принцип верховенства права та заборона на дискримінацію платників податків, передбачена підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, вимагають застосування однакових умов притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію всіх податкових накладних, на які до 27 травня 2022 року поширювалася дія мораторію - як «ковідного», так і «воєнного».

Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань.

При цьому, всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації податкових накладних у відповідний перехідний період – до 15 липня 2022 року.

Варто відзначити, що у наведеній вище постанові Верховний Суд фактично висловив правову позицію, що з урахуваннями принципу верховенства права та заборони на дискримінацію платників податків, а також принципу in dubio pro tributario (презумпція правомірності рішень платника податків), що закріплений в підпункті 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України, перехідний період – до 15 липня 2022 року, про який йдеться в пункті 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX), та який згідно вказаного пункту має застосовуватись до податкових накладних дата складання яких припадає на період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, доцільно б було враховувати і при реєстрації податкових накладних, які складені у період до 1 лютого 2022 року та не були зареєстровані в ЄРПН з огляду на дію «ковідного» мораторію.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, беручи до уваги наведені вище обґрунтування, колегія суддів вважає, що ТОВ «СТАЛЬ МЕЙД», відповідно до підпункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, своєчасно зареєструвало в ЄРПН податкові накладні від 17.12.2021, 24.12.2021, 27.12.2021 та 12.01.2022, датою їх реєстрації 17.06.2022 та 28.06.2022.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023 за №20856/15-32-04-06, в частині застосування до ТОВ «СТАЛЬ МЕЙД» штрафу з ПДВ за порушення термінів реєстрації податкових накладних від 17.12.2021, 24.12.2021, 27.12.2021 та 12.01.2022 в сумі 335 755,95 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать, що вони відтворюють зміст відзиву на позовну заяву, якому суд першої інстанції надав вичерпну відповідь.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на результат апеляційного оскарження, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, відсутні.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ МЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький