Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №160/8862/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/8862/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ковтуна Євгена Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року в адміністративній справі №160/8862/25 (головуючий суддя першої інстанції - Букіна Л.Є.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 24.03.2025 року (згідно поштового конверту) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови КМУ № при обчисленні їй в період з 29.01.2020 року по 09.01.2025 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначені посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови, що призвело до невірного нарахування інших складових грошового забезпечення, грошової компенсації за не використані дні основної, додаткової відпустки, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням з військової служби;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок її грошового забезпечення, а саме: посадового окладу та окладу за військовим званням та доплатити за період з 29.01.2020 року по 09.01.2025 року включно, належні з урахуванням проведених раніше виплат суми посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови КМУ №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року, Законом України від 02.12.2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, Законом України від 03.11.2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, Законом України від 09.11.2023 року №3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01 січня 2024 року, Законом України від 19.11.2024 року №4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року на відповідні тарифні коефіцієнти;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок її грошового забезпечення, а саме: надбавки за вислуги років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, премії та доплатити за період з 29.01.2020 року по 09.01.2025 року включно, належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови КМУ №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-1Х «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01 січня 2021 року, Законом України від 02.12.2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, Законом України від 03.11.2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, Законом України від 09.11.2023 року №3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01 січня 2024 року, Законом України від 19.11.2024 року №4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року на відповідні тарифні коефіцієнти;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок її грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2024 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови КМУ шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року, Законом України від 02.12.2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, Законом України від 03.11.2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, Законом України від 09.11.2023 року №3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік на 01 січня 2024 року, Законом України від 19.11.2024 року №4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року на відповідні тарифні коефіцієнти, а також інших складових грошового забезпечення, які обчислені виходячи з перерахованого розміру посадового окладу та окладу за військове звання на 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки та доплатити різницю, яка виникне внаслідок перерахунку;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок її одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, виходячи з розміру грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови КМУ №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 19.11.2024 року №4059-1Х «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року па відповідні тарифні коефіцієнти, а також інших складових грошового забезпечення, які обчислені виходячи з перерахованого розміру посадового окладу та окладу за військове звання на 2025 рік та доплатити різницю, яка виникне внаслідок перерахунку;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок їй грошової компенсації за невикористані 154 дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2025 роки, грошової компенсації за невикористані 75 днів щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 роки, грошової компенсації за не використані 10 днів додаткової відпустки як матері, яка має двох дітей до 15 років за 2014 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови КМУ №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 19.11.2024 року №4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року на відповідні тарифні коефіцієнти, а також інших складових грошового забезпечення, які обчислені виходячи з перерахованого розміру посадового окладу та окладу за військове звання на 2025 рік та доплатити різницю, яка виникне внаслідок перерахунку;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виявилась у не проведенні нарахування та виплати їй грошової компенсації за не використані 60 днів додаткової відпустки, як матері двох дітей віком до 15 років за 2015-2020 роки;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити їй грошову компенсацію за невикористані 60 днів додаткової відпустки як матері, яка має двох дітей до 15 років за 2015-2020 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови КМУ №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 19.11.2024 року №4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року на відповідні тарифні коефіцієнти, а також інших складових грошового забезпечення, які обчислені виходячи з перерахованого розміру посадового окладу та окладу за військове звання на 2025 рік та доплатити різницю, яка виникне внаслідок перерахунку;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату їй грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 09.01.2025 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2024 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за невикористані 154 дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2025 роки, грошової компенсації за невикористані 75 днів щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 роки, грошової компенсації за не використані 70 днів додаткової відпустки як матері, яка має двох дітей до 15 років за 2014-2020 роки з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення в період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року та виплачених за вказаний період: грошових допомог на оздоровлення й премії без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок місячного грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року та виплачених за вказаний період: грошових допомог на оздоровлення й премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 гривні, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 гривні, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року у розмірі 2481 гривні та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2384 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, частково не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині та задовольнити позовні вимоги, у задоволенні яких судом першої інстанції відмовлено, а саме: Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виявилась у не проведенні нарахування та виплати їй грошової компенсації за не використані 60 днів додаткової відпустки, як матері двох дітей віком до 15 років за 2015-2020 роки та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй грошову компенсацію за невикористані 60 днів додаткової відпустки як матері, яка має двох дітей до 15 років за 2015-2020 роки.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції в неповній мірі з`ясував обставини. Апелянт має двох дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 . У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби (у тому числі, які звільняються з військової служби у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Позивач вказує, що має право на надання додаткової відпустки, як матері двох дітей віком до 15 років за 2014-2020 роки. Однак, відповідачем виплачено грошову компенсацію лише за 2014 рік.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У період з 25.07.2025 року по 29.07.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 09.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному. У період з 29.12.2025 року по 11.01.2026 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у спірний період позивач проходила військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 та відповідачем посадовий оклад та оклад за військовим званням розраховувалися із застосуванням при їх обчисленні розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року (1762 грн).

Вважаючи, що такий обрахунок, який також вплинув і на інші види грошового забезпечення при отримані у цей період виплати (компенсації, одноразові допомоги) мав бути проведений виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частин першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом апеляційного оскарження є лише питання нарахування та виплата позивачу грошової компенсації за невикористані 60 днів додаткової відпустки, як матері двох дітей віком до 15 років за 2015-2020 роки.

Рішення суду першої інстанції в іншій частині, як задоволених позовних вимог так і відмови в задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому рішення суду в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі по тексту - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацом 2 частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону №2011-ХІІ військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Ці пільги поширюються на батьків з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування у лікувальному закладі охорони здоров`я та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач з 07.07.2010 року по 09.01.2025 року проходила військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією з військового квитка серія НОМЕР_5 , та витягом з послужного списку №1030.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.01.2025 року №7, 09.01.2025 року молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , командира відділення телекомунікації інформаційно-телекомунікаційного вузла виключено із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до частини 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби (у тому числі, які звільняються з військової служби у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

При цьому, частиною 8 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до пункту 3 Розділу XXXI «Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю двох дітей, а саме: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 (а.с.28, 42, 43).

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.01.2025 року №7 позивачу належить виплатити грошову компенсацію за 10 (десять) діб не використаної додаткової соціальної відпустки, як мати двох дітей до 15 років за 2014 рік (а.с.40).

Разом з тим, грошова компенсація за невикористані 60 днів додаткової відпустки як матері, яка має двох дітей до 15 років за 2015-2020 роки відповідачем не виплачена.

Посилання відповідача на те, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі, додаткової соціальної відпуски, колегія суддів до уваги не приймає, з огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач має право на виплату грошової компенсації за 60 дні невикористаної додаткової соціальної відпустки, як мати двох дітей до 15 років за 2015-2020 роки.

Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до положень ст.317 КАС України, належить змінити шляхом додавання нового абзацу в резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Ковтуна Євгена Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року в адміністративній справі №160/8862/25 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року в адміністративній справі №160/8862/25 змінити.

Резолютивну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року доповнити абзацами четвертим та п`ятим наступного змісту:

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), яка виявилась у не проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) грошової компенсації за не використані 60 днів додаткової відпустки, як матері двох дітей віком до 15 років за 2015-2020 роки.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) грошову компенсацію за невикористані 60 днів додаткової відпустки як матері, яка має двох дітей до 15 років за 2015-2020 роки.

Абзаци четвертий, п`ятий, шостий та сьомий резолютивної частини Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року вважати абзацами шостим, сьомим, восьмим і дев`ятим відповідно.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко