Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №160/34822/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/34822/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року (суддя Горбалінський В.В.) в справі №160/34822/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі №160/34822/24, яке набрало законної сили 31 травня 2025 року, задоволено позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Зокрема, зобов`язано військову частину нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачене ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з вересня 2023 - лютий 2024 року в розмірі 338 874,84 грн.

Старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення рішення в частині, чи підлягає оподаткуванню сума грошового забезпечення у розмірі 338 874,84 грн при виплаті ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року роз`яснено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі №160/34822/24 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення ОСОБА_2 за період з вересня 2023 – лютий 2024 року саме у розмірі 338 874,84 грн (на руки), без врахування податків.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, відмовити в задоволені заяви про роз`яснення рішення.

Апелянт вказує, що задовольнивши заяву, суд першої інстанції вийшов за межі питань, які були предметом розгляду у справі №160/34822/24, оскільки питання оподаткування не було предметом розгляду справи. Оскільки грошові кошти в розмірі 338 874,84 грн виплачувалися на підставі рішення суду та на користь фізичної особи, яка не є військовослужбовцем, то утримання податків в такому випадку було обов`язковим. Крім того, роз`яснення питання утримання податків стосується не змісту судового рішення, а порядку його виконання.

Чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення. Порушені заявником питання стосуються роз`яснення порядку та способу виконання рішення суду, а не його змісту, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статті 254 КАС України.

У відзиві позивач просить ухвалу залишити без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.

Суд першої інстанції вказав, що сума виплати на користь ОСОБА_1 невиплаченого грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з вересня 2023 – лютий 2024 року складає саме 338 874,84 грн без врахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору, тобто військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України зобов`язана виплатити ОСОБА_1 суму у розмірі 338 874,84 грн (на руки).

Суд визнає висновок суду необґрунтованим, з огляду на наступне.

Статтею 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Відтак, роз`яснене може бути рішення суду, якщо без такого роз`яснення його складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Зміст заяви про роз`яснення судового рішення свідчить про те, що державному виконавцю не зрозумілий саме порядок та спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2025 року в тій частині, чи підлягає оподаткуванню сума грошового забезпечення ОСОБА_2 у розмірі 338 874,84 грн при виплаті ОСОБА_1 .

Разом з тим, статтею 254 КАС України передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку його виконання.

Таким чином, суд доходить висновку, що судове рішення є зрозумілим за змістом, не викликає неоднозначного тлумачення та не потребує роз`яснення, мотивувальна частина рішення співпадає з її резолютивною частиною та містить чіткі аргументи стосовно підстав для задоволення позовних вимог, резолютивна частина рішення суду повністю узгоджується із вимогами КАС України та містить висновок суду щодо кожної з вимог, строк і порядок набрання постановою суду законної сили та її оскарження.

Суд зауважує, що при вирішенні справи по суті судом першої інстанції не досліджувалось питання розміру утриманих податку на доходи фізичних осіб та військового збору з грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 , яке було виплачено ОСОБА_3 , в судовому рішенні відсутній висновок про те, що сума грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_4 у період з вересня 2023 - лютий 2024 року, у розмірі 338 874,84 грн є сумою без врахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Отже, питання, яке просить роз`яснити державний виконавець, не може розглядатися судом, який ухвалив судове рішення, в порядку статті 254 КАС України, оскільки роз`яснення рішення призведене до зміни змісту такого рішення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року в справі №160/34822/24 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року в справі №160/34822/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити у справі №160/34822/24 нове рішення.

У задоволенні заяви старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про роз`яснення судового рішення у справі № 160/34822/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 17 березня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 17 березня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко