Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №160/2174/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/2174/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Науменко Юлії Іванівни, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року (суддя Букіна Л.Є.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Науменко Юлія Іванівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у грубому порушенні вимог Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (далі –Порядок №260) при розрахунку надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, премії, станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023, визначених у довідках № ФД 106763, які видані на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі № 160/9849/23, які є підставою для перерахунку пенсії ОСОБА_3 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі № 160/9849/23:

перерахувати розмір грошового забезпечення, з якого повинна нараховуватися пенсія ОСОБА_3 , виходячи з посадового окладу, розрахованого за 20 тарифним розрядом;

усі складові грошового забезпечення, а саме: оклад за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, премії – перерахувати відповідно до положень пункту 4 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Порядку №260, виходячи із з посадового окладу, розрахованого за 20 тарифним розрядом;

виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області нові довідки про розмір грошового забезпечення майора запасу ОСОБА_3 , за посадою - начальник топографічної групи топографічного відділення топогеодезичного відділу центру Південного ОК (20 тарифний розряд), станом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень пункту 4 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі № 160/9849/23, із зазначенням відомостей про надбавку за особливості проходження служби; надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, премії за відповідний рік, встановлених відповідними рішеннями Міністра оборони України: у 2020 році - №248/291 від 14.01.2020; у 2021 році – №248/612 від 27.01.2021; у 2022 році – №248/1210 від 04.03.2022; у 2023 році - №2683/з від 01.02.2023;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом десяти календарних днів, з моменту набрання чинності рішенням суду, надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення по даній справі;

стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 двадцять тисяч гривень на відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення в довідках про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 № ФД 106763 додаткових видів грошового забезпечення та премії з використанням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 01 січня 2018 року у розмірі 1 762, 00 грн, а також посадового окладу, обчисленого із 17 тарифного розряду.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень пункту 4 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу (розрахованого за 20 тарифним розрядом) та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до Постанови №704, із зазначенням відомостей про надбавку за особливості проходження служби; надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень та премії, обчислених з посадового окладу (розрахованого за 20 тарифним розрядом), та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до Постанови №704, для проведення перерахунку ОСОБА_3 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Від Науменко Юлія Іванівна в інтересах ОСОБА_1 24.10.2025 надійшла заява про встановлення судового контролю на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі № 160/2174/25.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року заяву про встановлення судового контролю задоволено частково.

Встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №160/2174/25 в частині виконання судового рішення, а саме: зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання судового рішення у справі №160/2174/25 в частині підготовки та надання ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нових довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року у продовж 30 календарних днів з дня отримання відповідачем копії цієї ухвали.

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати вказану ухвалу та задовольнити заяву ОСОБА_2 про встановлення судового контролю. Зобов`язати керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом трьох днів з дня набрання законної сили рішенням суду у справі № 160/2174/25, надати звіт про виконання у повному обсязі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 по справі № 160/2174/25. Накласти на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 за невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі № 160/2174/25, штраф у сумі - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 121 120 гривень.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 набрало законної сили 19.08.2025, однак станом на день подачі цієї апеляційної скарги відповідачем належним чином не виконано, що підтверджено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.11.2025 № 59520-44850/Н-01/8- 0400/25, відповідно до якого 16.10.2025 під супровідним листом від 29.09.2025 № 7/26877/9 ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі № 160/2174/25 були надані довідки від 29.09.2025 за № ФД 106763 про розмір грошового забезпечення на ім`я ОСОБА_3 , визначеного станом на 01.02.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2023. Тобто, оновлена довідка станом на 01.01.2022 відповідачем до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не надана, внаслідок чого рішення суду від 02.04.2025 до цього часу відповідачем не виконано. Відповідачем протилежне до цього часу не доведено.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано ст. ст. 382 – 382-3 КАС України.

За приписами ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.

Рішення суду, яке набрало законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 539/3406/17, від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19, що враховуються судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

З матеріалів справи судом встановлено, що на вимогу суду Головним управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області надано докази того, що ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, довідки про розмір грошового забезпечення на ім`я ОСОБА_3 (ФД-106763), які отримано ним 16.10.2025 та зареєстровано в підсистемі електронного документообігу за № 4188/5. Отримані довідки долучені до матеріалів електронної пенсійної справи.

Судом першої інстанції після дослідження змісту копії наданих відповідачем довідок (що надійшли до суду на виконання ухвали від 03.12.2025) встановлено, що відповідачем виготовлено дві довідки станом на 01.01.2023 із зазначенням різних показників грошового забезпечення. До того ж, відсутні докази про виконання рішення суду в частині складання довідки станом на 01.01.2022.

Вказані обставини також підтверджені листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.11.2025 №59520-44850-Н-01/08-0400/25, у якому зазначено, що надані відповідачем дві довідки від 29.09.2025 за №ФД106763 про розмір грошого забезпечення на їм`я ОСОБА_3 , визначеного станом на 01.01.2023 з різними числовими показниками.

Отже, приймаючи оскаржувану позивачкою ухвалою, суд першої інстанції дійшов висновку, що при виконанні рішення суду від 02.04.2025 у справі № 160/2174/25 в частині підготовки та надання ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нових довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року допущенно описки в частині зазначення дат, станом на які вони складені. Вказані описки можуть вплинути на належне виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у зв`язку з чим подана заява у цій частині підлягає задоволенню.

При цьому, судом першої інстанції враховано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання рішення суду від 02.04.2025 у справі № 160/2174/25, підготовлено та надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 01 січня 2020 року та 01січня 2021 року, що також не заперечується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у зв`язку з чим, в цій частині вимоги заяви задоволенню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів вважає наявними підстави для часткового задоволення вимог заяви про встановлення судового контролю в частині виконання судового рішення, а саме: зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання судового рішення у справі №160/2174/25 в частині підготовки та надання ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нових довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року у продовж 30 календарних днів з дня отримання відповідачем копії цієї ухвали.

Щодо накладення на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 за невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі № 160/2174/25, штраф у сумі - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 121 120 гривень, то колегія суддів зазначає наступне.

Вирішуючи спірне питання колегією суддів не встановлено обставин, які б безумовно свідчали про умисне невиконання саме керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 рішення суду.

Також, колегією суддів інстанції не встановлено недобросовісності в діях керівника вказаного вище суб`єкта владних повноважень або вчинення ним дій (допущення протиправної бездіяльності), які б вказували про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №826/9960/15, обов`язковою умовою для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу в порядку, передбаченому частиною другою статті 382 КАС України, є встановлення для такого суб`єкта владних повноважень строку на подання звіту про виконання судового рішення та в подальшому неподання такого звіту у встановлений строк. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за діяльність очолюваного ним державного органу, яким не забезпечено виконання судового рішення у встановлений судом строк.

Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується вчинення ІНФОРМАЦІЯ_2 дій спрямованих на виконання судового рішення у цій справі, то за таких обставин колегія суддів приходить висновку, що хоча рішення суду у цій справі не було виконано відповідачем у повному обсязі, однак відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для виконання такого.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров