Вирок від 09 березня 2026 р. у справі №358/1145/25 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1145/25 Провадження № 1-кп/358/105/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого – адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні за обвинувальним актом, який надійшов з Білоцерківської окружної прокуратури у кримінальному провадженні № 12025111290000143 від 24.05.2025 у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, народився в м. Київ, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, не одружений, із неповною середньою освітою, не депутат, не адвокат, на утриманні дітей не має, не є особою з інвалідністю, раніше судимого:

-15.11.2006 Апеляційним судом м.Києва за ст.115 ч.2 п.4,7 КК України до позбавлення волі на строк 12 років, 22.12.2015 звільненого по відбуттю строку покарання;

-03.07.2019 Богуславським районним судом Київської області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу 850 грн;

-18.06.2024 Богуславським районним судом Київської області за ч.1 ст.309 КК України до штрафу 17000 грн; 25.03.2025 знятий з обліку у зв`язку із сплатою штрафу

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23.05.2025 близько 20:30 потерпілий ОСОБА_4 разом зі своєю дружиною ОСОБА_7 прямували до власного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Підходячи до вказаного домоволодіння біля власних воріт вони зустріли свого сусіда ОСОБА_6 , який перебував у збудженому, агресивному стані.

Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_7 стали заходити до власного подвір`я. Коли ОСОБА_7 намагалася зачинити хвіртку, до подвір`я домоволодіння зайшов ОСОБА_6 , який направився до ОСОБА_4 .

Маючи на меті спричинити потерпілому легкі тілесні ушкодження та не маючи мети спричинити потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження і не передбачаючи їх настання, хоча повинен був і міг їх передбачити, ОСОБА_6 наніс один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_4 . Після чого ОСОБА_6 з потерпілим ОСОБА_4 підійшли до воріт домоволодіння, де ОСОБА_6 , стоячи навпроти останнього, наніс ще декілька ударів кулаком правої руки в обличчя від чого ОСОБА_4 не втримався на ногах, оскільки втратив рівновагу та впав навколішки.

Від падіння потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми правої гомілки в проекції гомілково-ступневого суглобу з переломом нижньої третини малогомілкової кістки, розривом міжберцевого сіндесмозу та підвивихом стопи дозаду, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що потягло тривалий розлад на термін понад три тижні (більше ніж 21 день).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив суду, що вчинив його за викладених в обвинувальному акті обставин. Не оспорював фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, дати, часу, місця вчинення, кількості ударів, нанесених потерпілому, стяпеня тяжкості спричинених потерпілому тілесних ушкоджень, правової кваліфікації свого діяння. Додав, що не мав умислу спричинити потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та намагався лише таким чином залишити подвір`я потерпілого, оскільки останній не відпускав його та тримав за шорти, тому він наніс потерпілому декілька ударів кулаком правої руки в обличчя. Зазначив, що усвідомив значення своїх дій, у скоєному щиро кається та в подальшому не допустить протиправної поведінки. Посилаючись на викладене, просив суворо його не карати та надати шанс довести своє виправлення.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що 23.05.2025 повернувся додому з лікарні та побачив дружину, яка була у знервованому стані та із синцем на руці. Дружина повідомила його про те, що у неї сталася сварка із обвинуваченим ОСОБА_6 . Коли вони підходили до свого домоволодіння, то побачили обвинуваченого, якій був неподалік на перебував у знервованому стані. Він (потерпілий ОСОБА_4 ) та його дружина зайшли на подвір`я свого домоволодіння, однак він не зміг закрити ворота, оскільки цьому завадив обвинувачений. Останній зайшов на їх подвір`я та, як в подальшому вони зрозуміли, намагався просити пробачення у його дружини. Оскільки обвинувачений перебував у дуже знервованому стані, вони просили його залишити їх домоволодіння, на їх прохання обвинувачений не реагував. В цей час він схопив обвинуваченого за шорти по почав тягти до воріт, щоб вигнати його з території їх домоволодіння. Біля воріт ОСОБА_6 , стоячи навпроти останнього, наніс декілька ударів кулаком правої руки в обличчя від чого він не втримався на ногах, оскільки втратив рівновагу, впав навколішки та втратив свідомість. Коли прийшов до тями побачив спричинені йому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми правої гомілки в проекції гомілково-ступневого суглобу з переломом нижньої третини малогомілкової кістки, розривом міжберцевого сіндесмозу та підвивихом стопи дозаду. Йому зробили дві операції та потрібна ще одна операція. Зазначив, що до цієї події між ним та обвинуваченим не було сварок. Вони жили та живуть як сусіди. Претензій до обвинуваченого він не має. Призначення покарання обвинуваченому залишив на розсуд суду.

В судовому засіданні прокурор, обвинувачений ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_4 , представник потерпілого – адвокат ОСОБА_5 вважали недоцільним у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України досліджувати інші докази стосовно фактичних обставин вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення. Обвинувачений розуміє, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

За згодою осіб, які беруть участь у справі, в судовому засіданні головуючим суддею вирішено визнати недоцільним дослідження інших доказів по справі, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції обвинуваченого.

З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого та потерпілого як належні, допустимі та в даному випадку достатні докази, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та дії ОСОБА_6 кваліфікує як - заподіяння необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження за ст.128 КК України.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості.

При цьому суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 в силу ст. 66 КК України – в судовому засіданні не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 в силу ст. 67 КК України суд визнає – вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та у стані викликаному вживанням наркотичних засобів.

З характеризуючих матеріалів вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, має постійне місце проживання, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Суд також приймає до уваги досудову доповідь фахівця Білоцерківського РС № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області відносно обвинуваченого, відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення є високим, та виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе.

Суд вважає за можливе перевиховання ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства та приходить до обґрунтованого переконання про те, обвинуваченому слід призначити покарання у виді громадських робіт в межах санкції ст.128 КК України.

Суд вважає, що такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлений. Речові докази відсутні. Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід не обирався та відсутні підстави для його обрання.

На підставі викладеного та керуючись ст.373,374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України та призначити йому покарання у виді 160 (сто шістдесят) годин громадських робіт.

Речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлений. Процесульні витрати відсутні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1