Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №288/2126/25 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Суд: Попільнянський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 16 березня 2026 р.

Справа: №288/2126/25

Суддя: Поліщук Р. М.

Справа № 288/2126/25

Провадження № 2/288/219/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщук Р. М.,

за участю секретаря судового засідання – Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання сина,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про припинення стягнення аліментів на утримання сина, в якій вказує, що він перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 03 липня 2006 року по 05 квітня 2012 року, який був розірваний рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області.

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу залишився проживати з матір`ю, про що свідчить рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 28.12.2012 року справа № 619/2687/12 про стягнення з позивача аліментів на користь відповідача на утримання сина.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ємільчинського районного управління юстиції Житомирської області відкрито виконавче провадження № 36867500 від 06.03.2013 року щодо стягнення з позивача на користь відповідача аліментів.

Однак, з червня 2025 року дитина проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Для сина створені всі необхідні умови для проживання та розвитку. Позивач займається вихованням сина, повністю забезпечує його матеріально, щодо навчання, лікування та дозвілля.

Проте, з позивача продовжують стягувати аліменти на користь відповідача і тому виникла необхідність звернутись йому з даним позовом.

Позивач вважає за необхідне захистити своє порушене право шляхом припинення примусового стягнення аліментів на користь відповідача на утримання сина у зв`язку з переїздом дитини до нього на постійне місце проживання та на його утримання, підстава для стягнення коштів на користь матері дитини відпала.

Дитина з червня місяця 2025 року проживає з позивачем, як з платником аліментів, а не з їх одержувачем.

Позивач просить припинити стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 28.12.2012 року у справі № 619/2687/2012. Судові витрати покласти на відповідача.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить дану справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просить дану справу слухати у її відсутність, проти задоволення позову не заперечує, судові витрати визнає.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 квітня 2012 року по справі № 619/1201/2012, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. /а.с. 12/

Відповідно до рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 28 грудня 2012 року по справі № 619/2687/12, вирішено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення повноліття старшою дитиною, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 16.11.2012 року. /а.с. 13/

Згідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 36867500 від 06 березня 2013 року, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-619-614 виданий 28.12.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/3 частини. /а.с. 14/

Як вбачається з довідки № 171 від 22 вересня 2025 року, виданої виконавчим комітетом Яблунецького старостинського округу Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживає з червня місяця 2025 року по даний час за адресою місця проживання батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: АДРЕСА_1 . Підстава: погосподарська книга № 10 особовий рахунок НОМЕР_1 за 2016-2025 роки. /а.с. 15/

Відповідно до довідки № 50 від 23 вересня 2025 року, виданої Яблунецьким ліцеєм Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається у 10 класі Яблунецького ліцею Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області з 01 вересня 2025 року. /а.с. 16/

Згідно до характеристики на батька учня 10 класу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_1 , виданої Яблунецьким ліцеєм Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області, батько дитини відповідальний та турботливий, активно бере участь у шкільному житті своєї дитини, ОСОБА_5 проживає разом з батьком. Протягом навчання батько регулярно відвідує батьківські збори, своєчасно реагує на запрошення класного керівника та адміністрації школи. ОСОБА_6 цікавиться успіхами та поведінкою сина, підтримує постійний зв`язок з учителями. Батько дитини демонструє зацікавленість у навчальному процесі, підтримує свого сина у позакласних заходах, шкільних конкурсах. У спілкуванні з педагогічним колективом виявляє повагу, тактовність та конструктивний підхід до вирішення будь-яких питань, що стосуються навчання та виховання дитини. ОСОБА_5 демонструє належний рівень культури поведінки, повагу до старших, відповідальне ставлення до навчання. Батько створює сприятливі умови для всебічного розвитку дитини та є прикладом відповідального батьківства. Дитина виховується виключно батьком, який несе повну відповідальність за навчання, виховання та утримання учня. Мати участі в шкільному житті сина не приймає, зв`язку зі школою не підтримує. Всі питання, пов`язанні з освітнім процесом, вирішуються батьком самостійно. /а.с. 17/

Як вбачається з Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого Яблунецьким старостинським округом Барашівської сільської ради, 19 листопада 2025 року було проведено обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає без реєстрації в будинку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання батька. При обстежені виявлено, що ОСОБА_5 має власну кімнату, необхідне шкільне приладдя, одяг, продукти харчування. На даний час ОСОБА_5 відвідує 10 клас Яблунецького ліцею Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області. Для ОСОБА_5 створенні належні умови для навчання, виховання та розвитку. /а.с. 18/

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Стаття 7 Сімейного Кодексу України визначає, що сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Сімейні відносини регулюються лише у тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. Регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Згідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Тобто, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Судом встановлено, що син позивача – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з червня 2025 року проживає разом з батьком ОСОБА_1 та знаходиться на його утриманні.

Зазначений факт позивач та відповідач не оспорювали.

Відповідно до ч.4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь-які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 520/21069/19, який суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

В даному випадку, позивач наводить обставини, які мають істотне значення для вирішення питання щодо припинення стягнення з нього аліментів на утримання сина, оскільки на даний час дитина проживає разом з ним та повністю перебуває на його утриманні.

Стягнення на даний час аліментів з позивача свідчить про порушення його майнових прав та інтересів, оскільки саме він має право розпоряджатися грошовими коштами, що стягуються з нього в рахунок аліментів на утримання дитини, яка з червня 2025 року проживає з ним.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Разом з тим, суд звертає увагу, що стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Згідно із ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення з нього аліментів на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_3 .

Аналогічна правова позиція щодо підстав припинення стягнення аліментів також викладена у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 520/21069/18.

Згідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, судом встановлено, що проживання дитини з батьком є обставиною, що має істотне значення, і є підставою для звільнення позивача від сплати аліментів.

Припинення стягнення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою необґрунтованого перерахування відповідачу аліментів за той період, коли дитина з ним не проживала і знаходилась у платника аліментів, то стягнення аліментів має бути припинено з дати подання позову до суду.

З аналізу встановлених судом обставин, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд приходить до висновку, що вимога позивача про припинення стягнення з нього аліментів є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки встановлено, що син проживає разом з батьком та знаходяться на його утриманні. З огляду на це, а також враховуючи, що дитина проживає з батьком з червня 2025 року, суд вбачає підстави для припинення стягнення аліментів саме з червня 2025 року.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Як вбачається з посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 11 липня 2023 року, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни. /а.с. 5/

Пункт 9 частини 1 статті 5 Закону України «»Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору і тому суд стягує з відповідача на користь держави належну суму судового збору.

Таким чином, з відповідача необхідно стягнути судові витрати на користь держави.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3; статтями 7, 80, 141, 273 Сімейного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 142, 206, 211, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання сина – задовольнити.

Припинити з червня 2025 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які стягуються на підставі рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 28.12.2012 року у справі № 619/2687/2012.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua