Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №480/1313/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 р. Справа № 480/1313/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: П`янової Я.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2025, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 04.07.25 по справі № 480/1313/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди відповідно п. 1 положення постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100 000 грн за вересень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, грудень 2022, січень 2023, лютий 2023, березень 2023, квітень 2023, травень 2023, червень 2023, липень 2023, серпень 2023, вересень 2023, жовтень 2023, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у розмірі до 100 000 грн за вересень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, грудень 2022, січень 2023, лютий 2023, березень 2023, квітень 2023, травень 2023, червень 2023, липень 2023, серпень 2023, вересень 2023, жовтень 2023 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Вважаючи, що відповідачем всупереч п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" додаткову винагороду позивачу нараховано не у повному обсязі до відповідача подано заяву. Відповідач листом від 29.01.2025 повідомив, що позивачу виплата додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн, яка нараховується пропорційно дням участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не передбачена, оскільки протягом зазначеного періоду згідно відповідних наказів (які надані відповідачем до листа), позивач безпосередньої участі у бойових діях не приймав. Вважає бездіяльність відповідача протиправною.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, викладеної у формі листа від 29.01.2025 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно п. 1 положення постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100 000 грн пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року , жовтень 2023 року протиправною.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.01.2025 щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100 000 грн. пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року, жовтень 2023 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ОСОБА_1 , відповідно до витягів з наказів які долучені до матеріалів позовної заяви протягом 2022 -2024 року, будь які вищезазначені заходи та завднання, виконання яких дає підстави для нарахування та виплату збільшеної додаткової винагороди до 100000 (ста тисяч) гривень не виконував, а ніс службу на взводних опорних пунктах, ротних опорних пунктах та блокпостах.

Зазначив, що особовий склад частини протягом 2022-2024 року безпосередньо бойові дії не вів, жодних зіткнень з противником, підрозділом у складі якого перебував би ОСОБА_1 , не було.

Також зазначив, що починаючи із 01 січня 2023 року згідно з наказами головнокомандувача, Шосткинська громада Сумської області, де ніс службу ОСОБА_1 , до районів ведення бойових дій не входить зовсім, тому для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди до 100 тис. грн не має належних підстав.

Відповідач наголошував, що позивач, відповідно до наказів які долучені до матеріалів позовної заяви протягом 2022-2024 року, завдань за які передбачена додаткова виплата у розмірі 100 тис. грн не виконував.

Постанова КМУ №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" також передбачає збільшену виплату додаткової винагороди лише військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів.

Тобто виконання бойових завдань повинно здійснюватися ведення бойових дій виключно в районах, що є ключовою умовою виплати додаткової винагороди у розмірі 100 тис. грн.

Відповідач зазначив, що нарахування без достатніх підстав додаткової винагороди, збільшеної до 100000 (ста тисяч) гривень військовослужбовцям, які не приймали безпосередню участь в бойових діях та/або в здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, призведе до законного обурення та напруження серед тих військовослужбовців, хто несе службу на лінії зіткнення з ризиком для життя та з тяготами служби та нівелює цінність їхніх додаткових виплат, збільшених до 100 тис. грн.

Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 19.08.2024 № 210 припинено (розірвано) контракт про проходження ОСОБА_1 , старшим сержантом, військової служби та виключення його - стрільця 1-го відділення 4-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону, зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Позивач 14 січня 2025 року звернувся із заявою до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій просив провести йому нарахування та виплату додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 під час дії воєнного стану у розмірі до 100000 грн за жовтень 2022 - серпень 2024 р.р. пропорційно дням участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Листом від 29.012025 №2/22/12-450 військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України повідомила позивача, що протягом зазначено періоду згідно відповідних наказів про виконання завдань, ОСОБА_1 безпосередню участь у бойових діях не приймав, у зв`язку із чим, додаткова винагорода у розмірі 100000 грн, яка нараховується пропорційно дням участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не нарахоувалась.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з визнання протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, викладеної у формі листа від 29.01.2025 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно п. 1 положення постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 грн пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року, жовтень 2023 року протиправною та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.01.2025 щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 грн. пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року, жовтень 2023 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.5 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

У Рішенні від 06 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022 Конституційний Суд України зазначив, що частину п`яту статті 17 Конституції України викладено так, що реалізація права на соціальний захист осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей потребує якісного і ефективного законодавчого регулювання та запровадження механізмів забезпечення їх державної підтримки" (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини); а також, що з урахуванням вимог частини п`ятої статті 17 Конституції України метою законодавчого регулювання в цій сфері є як усебічне соціальне забезпечення військовослужбовців, яке компенсуватиме установлені законом обмеження та умови служби, властиві цій категорії громадян, так і підвищення мотивації особового складу Збройних Сил України у виконанні ними покладених на них функцій щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності (частина друга статті 17 Основного Закону України).

Так, відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про Національну гвардію України" визначено, що Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Також, ч.2 ст.1 Закону України "Про Національну гвардію України" визначено, що Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.

Статтею 21 Закону України "Про Національну гвардію України" передбачено, що держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників, резервістів Національної гвардії України, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби (виконання обов`язків служби у військовому резерві) або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни), в умовах правового режиму надзвичайного стану, під час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно зі ст.1 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

За змістом ст.9 ч.1-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Так, п.1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та якій неодноразово продовжувався та діє до цього часу.

Пунктом 4 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Пунктом 6 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (тут - зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 271, від 22 березня 2022 року № 350, від 1 квітня 2022 року № 400) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Як зазначено Верховним Судом у зразковій справі № 640/13029/22, додаткова винагорода, яка передбачена Постановою № 168, встановлена на період дії воєнного стану, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовцям, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні. Правова природа такої виплати невід`ємно пов`язана із особливим характером служби, із здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.

Кабінет Міністрів України постановою від 7 липня 2022 року № 793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168" (яка набрала чинності 19 липня 2022 року та, за пунктом 2 цієї постанови, та застосовується з 24 лютого 2022 року) затвердив низку змін до Постанови № 168, зокрема у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінив словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць"; крім того, Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1 такого змісту: "Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".

Згідно наведених норм керівниками відповідних міністерств та державних органів визначаються порядок і умови виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн на місяць в розрахунку пропорційно часу участі військовослужбовців у бойових діях або які забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).

Відповідно до статті 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-ХІІ "Про оборону України" (далі - Закон № 1932-ХІІ; тут - в редакції, викладеній згідно із Законом України від 16 липня 2021 року № 1702-ІХ) бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

На виконання Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" і № 69 "Про загальну мобілізацію" та Постанови № 168 командувач Національної гвардії України Наказом № 89 від 29 березня 2022 року затвердив: Інструкцію з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України (Інструкція № 89); Порядок підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (Порядок № 89).

Також Міністерством внутрішніх справ України був прийнятий наказ від 18.08.2022 року № 504, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.09.2022 № 1037/38373 "Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України" (надалі по тексту-Порядок № 504). Зазначений наказ був скасований на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 602 від 21.09.2022.

В подальшому наказом МВС від 26.01.2023 № 37 затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України.

З приводу Інструкції та Порядку, які затверджені наказом командувача Національної гвардії України від 29 березня 2022 року № 89, Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 зазначив, що наказ командувача Національної гвардії України від 29 березня 2022 року №89 (як і затверджені ним нормативні акти) не був опублікований, зате, як написано в цьому наказі, мав бути оголошений особовому складу Національної гвардії України в частині, що його стосується. Колегія суддів звернула увагу, що Наказ № 89 виданий до того, як була ухвалена Постанова № 793, а редакція пункту 1 (абзац другий) Постанови № 168 (на дату видання Наказу № 89) передбачала, що "виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників)". Після того, як набрала чинність Постанова № 793, якою, Постанова № 168 була доповнена пунктом 2-1, умови виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, відтак, мали бути визначені відповідним міністерством і такі спроби - протягом спірного в цій справі періоду - були.

На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 та з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України на період дії воєнного стану Міністерство внутрішніх справ України видало наказ від 18 серпня 2022 року № 504 "Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України".

Відповідно до пункту 3 наказу №504, він (наказ) набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

На основі інформації щодо публікації Наказу № 504, яка є на веб-сайті Верховної Ради України, цей Наказ, відповідно і затверджений ним Порядок, опубліковані 21 жовтня 2022 року. Водночас, 21 жовтня 2022 року набрав чинності також наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 вересня 2022 року № 602 "Про скасування наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 серпня 2022 року № 504".

Верховним Судом в постанові від 22.11.2023 у справі № 520/690/23, зазначено, що Порядок № 504 фактично не набрав чинності, тому не має підстав для того, щоб застосовувати цей нормативний акт до спірних правовідносин. Поза тим, Наказ № 89 (до якого згодом вносилися також зміни, зокрема згідно з наказом командувача від 19 грудня 2022 року № 481 щодо впорядкування виплати додаткової винагороди) залишається чинний і щонайменше протягом спірного періоду регулював ті питання, які необхідні для належного виконання пункту 1 Постанови № 168.

Аналізуючи написані вище положення пункту 2-1 Постанови № 168 у зіставленні з Наказом № 89 через призму того, чи правомірним (дозволеним, правним, легітимним) є застосування положень Інструкції № 89 та Порядку № 89 для визначення/підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі до 100000,00 грн.) колегія суддів Верховного Суду в постанові від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 дійшла висновку, що це застосування має як юридичне підґрунтя, так і раціональне пояснення. Командувач Національної гвардії України відповідальний за очолюване ним військове формування і Наказ № 89, який він видав в умовах дії воєнного стану на виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 і № 69 та Постанови № 168.

Отже, враховуючи зазначена, з 29 березня 2022 року для визначення/підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів підлягають застосуванню норми Інструкції № 89 та Порядку № 89, а з 01.02.2023 норми Порядку № 37.

Так, відповідно до п.1 Порядку № 89, під терміном "безпосередня участь військовослужбовця Національної гвардії України в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів" (далі – бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії в районах ведення воєнних (бойових) дій, що визначаються Головнокомандувачем Збройних Сил України;

- бойових (спеціальних) завдань, згідно з бойовими розпорядженнями із всебічного забезпечення військових частин (підрозділів), в районі ведення воєнних (бойових) дій;

- завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях України;

- бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (в т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- бойових завдань із знешкодження (знищення) незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), диверсійно-розвідувальних сил та інших збройних формувань агресора (в т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- виконання завдань підрозділами артилерії з вогневого ураження противника;

- виконання завдань підрозділами протиповітряної оборони з ураження повітряних;

- здійснення польотів у районі ведення воєнних дій;

- ведення повітряного бою;

- здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (в т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- виконання групами розмінування завдань з розмінування або робіт з улаштування, нарощування, утримання інженерних загороджень на визначених об`єктах, рубежах, районах та позиціях.

Пунктом 2 Порядку № 89 визначено, що для документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Національної гвардії України у бойових діях або заходах використовуються такі документи:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або книга служби нарядів та подій, що відбувалися, або постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), на який було здійснено збройний напад або довідка командира військової частини про підтвердження безпосередньої участі відряджених (прикомандированих) військовослужбовців у бойових діях або заходах;

рапорт (донесення) командира підрозділу про у бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (виконання бойових або спеціальних завдань). До рапорту долучаються список особового складу (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих (прикомандированих) підрозділів, військовослужбовців), які брали участь у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, ім`я та по батькові, періодів участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

Крім того, можуть використовуватись такі документи:

витяг з наказу (бойового розпорядження) командувача Національної гвардії України, штабу оперативного (оперативно – тактичного) угрупування в смузі відповідальності, начальника територіального управління, командира військової частини на виконання завдання з розмінування, у якому зазначається місце, час та поіменно особовий склад, який залучається до складу групи розмінування (знищення);

акт (витяг з формуляру загороджень) виконаних робіт з улаштування, нарощування, утримання інженерних загороджень на визначених об`єктах, рубежах, районах та позиціях;

інші документи, які можуть підтверджувати безпосередню участь у бойових діях та заходах.

Також, з 01.02.2023 спірні правовідносини врегульовані наказом МВС від 26.01.2023 № 37, яким затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України.

Підпунктом 3 п.1 Порядку № 37 передбачено, що у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

Відповідно до п.3 Порядку № 37, до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належить виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:

1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення військових частин (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовими розпорядженнями в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником (взаємного вогневого контакту);

3) завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки;

4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

7) бойових завдань з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;

8) бойових завдань з охорони об`єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

9) бойових завдань з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) артилерії.

Пунктом 4 Порядку № 37 визначено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або книга служби нарядів та подій, що відбувалися, або постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку), на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), періодів (кількості днів) участі військовослужбовця в бойових діях або заходах.

Таким чином, з усього наведеного вище можна зробити наступні висновки:

- додаткова винагорода підвищена до 100000 (ста тисяч) гривень виплачується військовослужбовцям при особистому виконанні ними певних бойових завдань, які визначені чинним законодавством як бойові дії;

- чітке визначення бойових дій в чинному законодавстві відсутнє, але зміст цього визначення можна з`ясувати на підставі наказу командувача Національною гвардією України від 29.03.2022 року № 89 "Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної гвардії України" та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 37;

- для безпосередньої участі в бойових діях та/або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії військовослужбовцю недостатньо проходити службу у військовій частині, військовослужбовці якої приймають безпосередню участь в бойових діях, для цього необхідно особисто приймати участь в виконанні певних бойових завдань.

Стосовно вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000 грн за вересень 2022 року - жовтень 2023 року, колегія суддів зазначає наступне.

Позивачем до позовної заяви надано копії витягів із наступних наказів командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в яких зазначено:

- у витягу із наказу № 281 від 30.09.2022 зазначено:

"9. Уважати такими, що вибули: 9.2. Для виконання бойових завдань до н. п. Береза з 27.09.2022: стрільця 2-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону старшого сержанта ОСОБА_2 ;

Підстава: БР ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 16.07.2022 № 502/2/3/2181/ОКП";

- у витягу із наказу № 291 від 10.10.2022 зазначено:

"6. Уважати такими, що вибули: 6.3. Для виконання бойових завдань до н. п. Береза з 12.10.2022: стрільця 2-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону старшого сержанта ОСОБА_1 .

Підстава: БР ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 16.07.2022 № 502/2/3/2181/ОКП";

- у витягу із наказу № 110 від 06.04.2023 зазначено:

"6. Уважати такими, що вибули: 6.1. Особовий склад, який виконував бойові завдання на РОП " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", після перейменування його у РОП "ПЕГАС" продовжує виконання бойових завдань на РОП "ПЕГАС" східна околиця н. п. Береза (за межами н. п. Береза) у складі:

стрільця 2-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону старшого сержанта ОСОБА_1 .

Підстава: розпорядження командира ТГр " ІНФОРМАЦІЯ_3 " від 03.04.2023 № 809 дск, бойовий наказ командира 2 полку НГУ від 05.04.2023 № 46 дск";

- у витягу із наказу № 193 від 21.06.2023 зазначено:

"9. Уважати такими, що прибули:

9.6. Із РОП "ПЕГАС" 21.06.2023 стрільця 2-ї стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону старшого сержанта ОСОБА_2 .

Підстава: рапорт підполковника ОСОБА_3 ";

- у витягу із наказу № 206 від 01.07.2023 зазначено:

"7. Уважати такими, що прибули:

7.1. Із частини щорічної основної відпустки 01.07.2023: стрільця 2-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону старшого сержанта ОСОБА_1 ;

Підстава: накази по стройовій частині №№ 189, 193";

- у витягу із наказу № 212 від 06.07.2023 зазначено:

"8. Уважати такими, що вибули:

8.9. Для виконання бойових завдань на СП " ІНФОРМАЦІЯ_4 " із РОП "ГРАНІТ" 06.07.2023: старшого стрільця 2-ї стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону старшого сержанта ОСОБА_1 .

Підстава: рапорт підполковника ОСОБА_3 ";

- у витягу із наказу № 220 від 12.07.2023 зазначено:

"6. Уважати такими, що вибули:

6.6. Для виконання бойових завдань на СП "ЛЕШИЙ" з РОП "ГРАНІТ" з 12.07.2023: старшого стрільця 2-ї стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону старшого сержанта ОСОБА_1 .

Підстава: рапорт підполковника ОСОБА_3 ";

- у витягу із наказу № 255 від 12.08.2023 зазначено:

"6. Уважати такими, що прибули:

6.18. Із СП "ЛЕШИЙ" ІНФОРМАЦІЯ_5 : старшого стрільця 2-ї стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону старшого сержанта ОСОБА_1 .

Підстава: рапорт підполковника ОСОБА_3 ";

- у витягу із наказу № 265 від 22.08.2023 зазначено:

"7. Уважати такими, що вибули:

7.16. Для виконання бойових завдань на СП "ЛЕШИЙ" з 21.08.2023: старшого стрільця 2-ї стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону старшого сержанта ОСОБА_1 .

Підстава: рапорт підполковника ОСОБА_3 ";

- у витягу із наказу № 281 від 07.09.2023 зазначено:

"7. Уважати такими, що вибули:

7.8. Для виконання бойових завдань до КСП "ГРАНІТ" із СП "ЛЕШИЙ" з 07.09.2023: водія автомобільного відділення 2-ї стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону старшого сержанта ОСОБА_1 .

Підстава: рапорт майора ОСОБА_4 ";

- у витягу із наказу № 324 від 23.10.2023 зазначено:

"6. Уважати такими, що прибули:

6.18. Із КСП "ГРАНІТ" 22.10.2023: водія автомобільного відділення 2-ї стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону старшого сержанта ОСОБА_1 .

Підстава: рапорт майора ОСОБА_5 ".

Судом враховується, що відповідно до наявних в матеріалах справи витягів із наказів командира військової частини позивач був направлений для ведення бойових дій.

Право на отримання збільшеної до 100000 грн винагороди виникає у військовослужбовців, які виконують не будь-які бойові завдання, а лише визначені бойові завдання, пов`язані з безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення). Водночас, таке право має бути підтверджене певними документами, зміст яких свідчить про виконання саме тих завдань, які зумовлюють виникнення права на отримання збільшеної винагороди.

Разом із тим, такі твердження спростовуються наявними в матеріалах справи витягів з наказів стосовно позивача, що були прийняті командиром військової частини НОМЕР_1 в яких зазначено, що позивач вибував та прибував у відповідні періоди саме для участі у бойових діях у зазначені вище періоди (вересень 2022 - жовтень 2023 року) був направлений для виконання бойових завдань.

При цьому накази командира ВЧ НОМЕР_1 стосовно позивача є чинними, не скасовані, не можуть не враховуватися судом під час розгляду даної справи.

Доказів на спростовування зазначеної інформації та відомостей, зазначених у наведених наказах, представником відповідача не надано, у відзиві на позов не спростовується, в матеріалах справи відсутні.

Однак, у своєму листі від 29.01.2025 наданому позивачу, відповідач повідомив, що за результатами розгляду його заяви встановлено, що протягом зазначеного періоду згідно відповідних наказів про виконання завдань, він безпосередню участь у бойових діях не приймав, в зв`язку з чим додаткова винагорода у розмірі 100000 грн, яка нараховується пропорційно дням участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період згідно відповідних наказів про виконання завдань, ОСОБА_1 безпосередню участь у бойових діях не приймав, в зв`язку з чим додаткова винагорода у розмірі 100000 грн., яка нараховується пропорційно дням участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів йому не нараховувалась.

Колегією суддів для з`ясування питання, які саме завдання виконувались позивачем, ухвалою від 04 лютого 2026 року витребувано у з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України докази щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 за вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року, жовтень 2023 року у бойових діях, чи забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (бойові накази (розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки, або бойове донесення або постової відомості; рапорти командира підрозділу, про участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань).

На виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року відповідачем надано клопотання про долучення доказів, в якому останній зазначив, що надати витяги з журналів бойових дій, копії бойових наказів та бойових розпоряджень стосовно ОСОБА_1 можливості не має, оскільки бойові накази видавалися на підрозділ в цілому, а не у відношенні кожного військовослужбовця окремо, тим паче безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів ОСОБА_1 не приймав, в зв`язку з чим такі бойові накази та бойові розпорядження конткретно у відношенні ОСОБА_1 і відсутні, останній згідно витягів з наказів по стройовій частині протягом вказаного періода вибував для виконання бойових завдань, але здійснював стабілізаційні дії та спостереження на спостережних пунктах, взводних опорних пунктах та ротних опорних пунктах та безпесередньої участі у бойових діях не приймав.

Стосовно доводів апелянта викладених у його клопотанні від 16.02.2026, колегія суддів зазначає, що аналізуючи зміст наведених вище наказів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що позивач приймав участь у бойових діях у періодах зазначених у наказах.

Відповідачем не спростовано належними та допустимимидоказами відомостей, зазначених у таких наказах.

Колегія суддів зазначає, що підставами для прийняття вищевказаних наказів щодо вибуття позивача для участі у бойових діях зазначено розпорядження командира, бойові накази, БР ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", рапорти.

Оскільки саме керівник відповідача складав вказані накази, визначивши участь позивача в бойових діях, жодних приміток або посилань на те, що вказані бойові дії мали інший характер, ніж ті, що визначені у Постанові КМУ від 28.02.2022 №168, керівник відповідача не зазначив.

Між тим, посилання відповідача у клопотанні наданому на виконання ухвали суду від 04.02.2026 на те, що протягом вказаного періода позивач вибував для виконання бойових завдань, але здійснював стабілізаційні дії та спостереження на спостережних пунктах, взводних опорних пунктах та ротних опорних пунктах, колегія суддів не враховує при перегляді рішення суду першої інстанції, оскільки відповідачем жодними доказами (які судом витребувались в ухвалі від 04.02.2026) не підтверджено виконання ОСОБА_1 саме таких завдань.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, викладену у формі листа від 29.01.2025 щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно п. 1 положення постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100 000 грн пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року , квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року, жовтень 2023 року протиправною та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути заяву позивача від 14.01.2025 щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 грн. пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року, жовтень 2023 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 480/1313/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді Я.В. П`янова В.Б. Русанова