Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №196/232/26 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/232/26

№ провадження 3/196/89/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року с-ще Царичанка

Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюков Д.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2026 року о 15.00 год., гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в нетверезому стані, вчинив домашнє насильство психологічного характеру у відношенні своєї матері гр-ки ОСОБА_3 , а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та образливими словами, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю гр-ки ОСОБА_3 , чим порушив п.п.14 п.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

ОСОБА_2 , будучи належним чином сповіщений про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, будь-яких заяв чи клопотань не надіслав.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права.

Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, при цьому, справа про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП може розглядатися у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки судовий розгляд даної категорії справ не підпадає до винятків, передбачених нормами ч.2, ч.3 ст.268 КУпАП.

Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам, та відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Так, винність ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №958321 від 16.02.2026 року; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.02.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 16.02.2026; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №580645 від 16.02.2026.

Приймаючи до уваги викладене, суддя робить висновок про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суддя виходить з характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини, обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, та інших вимог ст. 33 КУпАП судом не встановлено.

Таким чином, з метою виховання правопорушника й запобігання вчиненню ним нових правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення за ч.1 ст.173-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двадцятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173-2 ч.1, 251, 280, 283, 284, 294, 303 ч. 1, 40-1 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення: штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: Д.Г. Костюков