Вирок від 16 березня 2026 р. у справі №206/55/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/55/26

Провадження № 1-кп/206/228/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2026 р. м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №62025170030000423 від 15 січня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Дніпропетровськ, із базовою середньою освітою, утриманців не має, не одруженого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією на посаді курсанта 2 навчального взводу 3 навчальної роти зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4

захисника-адвоката - - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи її в посаді курсанта 2 навчального взводу 3 навчальної роти зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, незаконно, припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1–4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, діючи всупереч інтересам служби, став на шлях вчинення правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, а саме проходячи військову службу під час дії воєнного стану, з метою ухилитись від військової служби, 09.07.2024 року, не пізніше 14 години 00 хвилин, самовільно залишив місце постійної дислокації частини, розташоване в АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), звідки прибув до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням обов`язків з військової служби, ввірених йому за посадою, заходів для повернення до пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 не приймав, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був незаконно відсутній на військовій службі.

Суд вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за частиною 5 статті 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив як факти самовільного залишення військової частини, так і обставини скоєного. Вказав, що причиною тому слугувало травма нирки, яка не дозволяла повноцінно навчатись в центрі, однак до лікарів не звертався, оскільки вважав, що це не принесе бажаного результату. Щиро розкаюється у вчиненому. Просить також обмежити судове слідство його допитом та дослідженням письмових доказів, оскільки свідки можуть підтвердити лише факт його самовільного залишення частини, що він не оспорює та визнає. Пояснив, що проходити надалі військову службу не бажає.

Винуватість ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доводиться дослідженими під час судового розгляду письмовими доказами у своїй сукупності та взаємозв`язку, зокрема:

- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 25.07.2024 №2544;

- актом службового розслідування від 24.07.2024 з додатками;

- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2024 №158 про зарахування ОСОБА_3 курсантом навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки;

- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.07.2024 №201 про визнання ОСОБА_3 таким, що самовільно покинув територію військової частини та зняття останнього з усіх видів забезпечення;

- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.07.2024 №1285 про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення солдатом ОСОБА_3 військової частини;

- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2024 №598 про результати службового розслідування відносно солдата ОСОБА_3 ;

- службовою та медичною характеристиками;

- службовою карткою;

- листом КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги Дніпровської міської ради» від 26 листопада 2025 року №14/1457 про не перебування під наглядом лікаря – психіатра ОСОБА_3 ;

- довідкою КНТ «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» від 10 грудня 2025 року №8117 про те, що ОСОБА_3 на обліку не знаходиться.

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.5 ст.407 КК України вірна.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема те, що відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України є тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем несення служби характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд також враховує положення ст.50, 65 КК України, зокрема, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, та вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень, слід призначити покарання в межах санкції ч.5 ст.407 КК України, ближче до нижньої межі 5 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні із розрахунку день за день.

Речові докази відсутні та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 52, 65-67, 7 407 КК України, ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня затримання особи – 13 год. 35 хв. 24 грудня 2025 року.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення з 13 год. 35 хв. 24 грудня 2025 року до дня вступу вироку в законну силу із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній – у вигляді тримання під вартою.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1