Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №169/247/26 — Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/247/26

Провадження № 3/169/399/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року селище Турійськ

Суддя Турійського районного суду Волинської області Тітівалов Р. К., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем – інспектор прикордонної служби 1 категорії – начальник групи протидії ударним безпілотним літальним апаратом відділення зенітних безпілотних авіаційних комплексів прикордонної зенітно-ракетної застави четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 172-20 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2026 року о 22 годині 45 хвилин ОСОБА_1 перебував у пункті тимчасової дислокації третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, що знаходиться в АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, чим порушив вимоги статей 11, 13, 16, 17, 37, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України.

Крім того, 03 березня 2026 року о 21 годині 45 хвилин ОСОБА_1 перебував у пункті тимчасової дислокації третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, що знаходиться в АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, чим порушив вимоги статей 11, 13, 16, 17, 37, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України.

Постановою судді від 11 березня 2026 року справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 172-20 КУпАП, об`єднані в одне провадження.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав клопотання, в якому зазначив, що вину у вчиненні правопорушень визнає повністю та просить справу розглядати за його відсутності.

Враховуючи, що відповідно до положень частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-20 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, то суддя вважає за можливе розглядати справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутності останнього.

Всебічно, повно й об`єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суддя дійшов до такого висновку.

Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу допустимості, належності і достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 256, 280, 283 КУпАП при провадженні в справах про адміністративні правопорушення необхідно встановити всі ознаки об`єктивної сторони правопорушення, з`ясувати в чому полягає суть цього порушення та вказати це в протоколі про адміністративне правопорушення і постанові судді.

Частиною третьою статті 172-20 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в умовах особливого періоду.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних вище правопорушень в повному обсязі доводиться матеріалами справи, а саме: протоколами серії СхРУ №276929/010 від 19 лютого 2026 року та серії СхРУ №276929/023 від 04 березня 2026 року, висновками щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 13 від 19 лютого 2026 року та № 17 від 03 березня 2026 року, в яких зазначено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння 19 лютого 2026 року та 03 березня 2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19 лютого 2026 року та 04 березня 2026 року, в яких він підтвердив факти вживання алкогольних напоїв та перебування 19 лютого 2026 року та 03 березня 2026 року в стані алкогольного сп`яніння у пункті тимчасової дислокації в АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем та перебуваючи 19 лютого 2026 року на території тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем та перебуваючи 03 березня 2026 року на території тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, немає.

З огляду на вказане та враховуючи фактичні обставини справи, характер вчинених правопорушень та їх кількість, особу правопорушника, який є військовослужбовцем, а також, виходячи із визначеної законом мети адміністративного стягнення, суддя дійшов висновку, що до ОСОБА_1 з урахуванням положень статті 36 КУпАП слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягається до відповідальності.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 172-20 КУпАП, та застосувати до нього на підставі статті 36 КУпАП остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником в установу банку України не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в указаний строк стягнути з ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання подвійний розмір штрафу, визначений у цій постанові, – дві тисячі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 37400 (тридцять сім тисяч чотириста) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя