Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №580/10385/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року справа № 580/10385/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

15.09.2025 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей про взяття на військовий облік ОСОБА_1 від 26.10.2021;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про взяття ОСОБА_1 на військовий облік від 26.10.2021;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Позовна заява обґрунтована тим, що бездіяльність відповідачів щодо неприведення у відповідність військово-облікових документів позивача призвела до внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Резерв+) відомостей про порушення позивачем правил військового обліку.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Черкаським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України військовозобов`язаним відповідно до абз. 5 ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та відповідно до записів у військовому квитку 07.10.2021 був знятий з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі — Відповідач 2) та 26.10.2021 взятий військовий облік, за адресою місця проживання у ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі — Відповідач 1), що підтверджується відомостями з копії військового квитка Позивача Серії НОМЕР_1 , а саме с. 23..

З даних електронного військово-облікового документу позивача, сформованого у застосунку «Резерв+», суд встановив наявність записів «Порушення військового обліку» Причина:«Не стали на облік за новою адресою».

При цьому органом, який веде облік Позивача зазначений — Відповідач 2.

З метою отримання інформації про складення протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення, на підставі якого документу про притягнення до відповідальності було внесено відомості про Позивача з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (AITC) «Оберіг» як такого, що перебуває у розшуку за порушення правил військового обліку, представником Позивача було направлено адвокатський запит від 03.06.2025 №0306/25-2 на ІНФОРМАЦІЯ_7 , з проханням протягом п`яти робочих днів надати:

« 1. Надати інформацію, чи перебуває ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_9 '

- Якщо так, чи перебуває особова справа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 саме ІНФОРМАЦІЯ_10 '

- Якщо так, повідомити про причини перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 на військовому обліку саме в ІНФОРМАЦІЯ_11 '

2. Чи вносили відповідні уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_12 до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів відомості про перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 у ІНФОРМАЦІЯ_11 '

- Якщо так, надат інформацію про підстави внесення відповідних відомостей.

3. Чи направлявся запит відповідними уповноваженими особам ІНФОРМАЦІЯ_12 до ІНФОРМАЦІЯ_13 про перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 в останніх на військовому обліку'

4. Надати інформацію щодо причин/підстав наявності у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 , порушень правил військового обліку, які відображається в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста (Резерв +).

5. Надати інформацію про те, чи було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 . Якщо так, надати копію протоколу з доказами направлення такого протоколу для останнього.

6. Надати інформацію про те, чи було складено постанову про адміністративного правопорушення та чи притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 до адміністративної відповідальності за порушення військового обліку. Якщо так, надати копію такої постанови з доказами направлення такого протоколу для останнього».

Відповідач 2 надав відповідь від 24.07.2025 №1/9075 зазначивши, що згідно з відомостями ІНФОРМАЦІЯ_14 , у Позивача наявне порушення правил військового обліку та/або мобілізаційного законодавства.

Причинами наявності інформації у застосунку «Резерв+» про порушення правил військового обліку є вчинення діяння, що свідчить про порушення правил військового обліку та/або мобілізаційного законодавства, а саме неприбуття по повістці №4390275, надісланої засобами поштового зв`язку.

Листом від 17.06.2025 №1/7941 Відповідач 2 надав представнику Позивача інформацію, а саме: «згідно з облікових даних ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_15 із 2010 (переданий з обліку призовників). Відомості щодо внесення чи невнесення відповідних даних посадовими особами до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не можуть бути надані у розрізі ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у зв`язку із віднесенням до службової інформації. Станом на 2021 рік саме ІНФОРМАЦІЯ_16 мав надіслати повідомлення про те, що ними взято на військовий облік ОСОБА_1 . Крім того, відповідні відомості не були внесені також до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Інформація про порушень правил військового обліку відображається саме у зв`язку із відсутністю інформації про перебування на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_17 . Протоколи та постанови по вказаній події посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_14 не складалися. Для виправления можливих неточностей, ОСОБА_2 може прибути до ІНФОРМАЦІЯ_13 із оригінал військового квитка».

Згідно з інформацією наданою у відповідь на адвокатський запит від 02.06.2025 № 80955-2025 Національною поліцією України станом на 03.06.2025 за даними системи ІПНП наявне звернення у вигляді набору даних ІНФОРМАЦІЯ_18 , щодо порушення ОСОБА_1 , 1993 р.н, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення №E1948019 зареєстровано за N'8991 від 19.04.2025 Обухівським районним управлінням поліції Головного управління національної поліції в Київській області.

Позивачем було надіслано на адресу Відповідача 2 заяву щодо виключення відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про «порушення правил військового обліку» від 07.07.2025, що отримана Відповідачем 2 09.07.2025. У позовній заяві представник Позивача стверджує, що станом на 12.09.2025 відповідь за результатами розгляду заяви від 07.07.2025 - відсутня.

07.07.2025 Позивачем на адресу Відповідача 1 була надіслана заява з проханням актуалізувати дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів про перебування на військовому обліку, що отримана Відповідачем 08.07.2025,

У позовній заяві представник Позивача стверджує, що станом на 12.09.2025 відповідь за результатами розгляду заяви від 08.07.2025 - відсутня.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів щодо неприведення у відповідність військово-облікових документів Позивача, що призвело до внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Резерв+) відомостей про порушення Позивачем правил військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу (далі Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного відповідачі є органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

Правила військового обліку передбачені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487.

Після виявлення одного з передбачених Порядком №1487 правопорушень працівники ТЦК та СП вправі звернутись до органів поліції з повідомленням про необхідність здійснити розшук та адміністративне затримання порушника правил військового обліку з метою притягнення до адміністративної відповідальності. Відомості про фіксацію такого правопорушення вносяться в Єдиний державний реєстр військовозобов`язаних. Відповідно в електронному військово-обліковому документі таких громадян наявна відмітка "виявлені порушення правил військового обліку".

Так, відповідно до абз. 2 п. 56 Порядку №1487 Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).

Відтак, військовозобов`язані, які перебувають в розшуку підлягають адміністративному затриманню працівниками поліції та доставленню до районного ТЦК та СП. Останній складає протокол та виписує постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Юридичною підставою для звернення до поліції для розшуку порушника є вчинення військовозобов`язаним правопорушення, яке передбачено ст.210 або 210-1 КУпАП, тобто порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Представниками відповідачів не надано до суду доказів того, що Позивач не притягнутий до жодної адміністративної відповідальності.

Водночас позивачем подано до позовної заяви військовий квиток Серії НОМЕР_1 з проставленням на с. .23 відповідної позначки про постановлення позивача на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_17 .

На момент зміни позивачем місця реєстрації 26.10.2021, був чинний Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 (далі Порядок №921).

Відповідно до п. 15-3 Порядку №921 відомості про декларування/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надіслані органом реєстрації через Єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є підставою для взяття особи на військовий облік або зняття з військового обліку відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

У разі звернення призовника, військовозобов`язаного або резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за новим задекларованим місцем проживання в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки про взяття на військовий облік за новим місцем проживання.

На виконання п. 15-3 Порядку №921, яка діяла на момент звернення до Відповідача 1 для постановки на військовий облік, в військовому квитку позивача проставлено відповідну відмітку саме ІНФОРМАЦІЯ_16 .

Відтак, суд вважає, що позивачем вчинені необхідні дії для постановлення на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_17 у жовтні 2021 року.

Вказане свідчить про наявність протиправної бездіяльності Відповідача 1 щодо неприведення у відповідність військово-облікових документів Позивача щодо факту перебування на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_17 у відповідності до інформації з військового квитка Серії НОМЕР_1 .

Суд звертає увагу, що вказані порушення законодавства про військовий облік військовозобов`язаних не були усунуті відповідачем-1 і після звернення позивача із заявою від 07.07.2025.

Відтак, суд визнає протиправною бездіяльність Відповідача 1 щодо неприведення у відповідність військово-облікових документів Позивача, щодо факту перебування на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_17 у відповідності до інформації з військового квитка Серії НОМЕР_1 .

Вказана бездіяльність Відповідача 1 щодо несвоєчасної постановки на військовий облік Позивача призвела до того, що у зв`язку з відсутністю в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про перебування позивача на військовому обліку за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання, шляхом взаємодії реєстрів, до органу Національної поліції 19.04.2025 автоматично сформовано електронне звернення Е1948019.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а відповідно до частини першої статті 34 цього ж Закону персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

На реалізацію наведених положень Закону №2232-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022, №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок №1487)

Згідно пунктів 2,3 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абзацу 3 пункту 56 Порядку №1487 Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20);

Згідно абзаців 14,16,17 пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

- розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

- повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулювання відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць, визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017, №1951-VIII (далі Закон №1951-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно частини 1 статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Частинами 8,9 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до частин 1,3 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством.

Згода призовників, військовозобов`язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.

Відповідно до змісту позову його предметом є бездіяльність Відповідача-2, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Резерв+) відомостей про порушення Позивача правил військового обліку.

Отже, в цій справі суд має встановити які саме дії ТЦК та чому є протиправними, оцінивши їх через призму верховенства права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 КАС України.

При цьому суд наголошує, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.

Так, ТЦК в розумінні статті 5 Закону №1951-VIII є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та забезпечує його ведення, та актуалізацію бази даних.

Статтею 6 Закону №1951-VIII визначено перелік відомостей, які вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру, зокрема: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством.

Частиною 1 статті 7 Закону №1951-VIII визначено вичерпний перелік відомостей, а саме, персональних даних військовозобов`язаного, які вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Враховуючи, що ТЦК в розумінні статті 5 Закону №1951-VIII є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та забезпечує його ведення, та актуалізацію бази даних, а також той факт відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку, суд вважає, що порушені права позивача мають бути відновленні шляхом зобов`язання Відповідача 2 вчинити дії, спрямовані на виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Резерв+) відомостей про порушення Позивачем правил військового обліку.

Відповідне формулювання мотивувальної та резолютивної частин рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства та сприяє ефективному захисту прав позивача.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1937,92 грн, що документально підтверджується квитанціями, наявними в матеріалах справи.

З огляду не те, що позов задоволено, судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2422,40 грн, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів до задоволених позовних вимог в розмірі 1937,92 ( по 968,96 грн з кожного) грн.

У позовній заяві представник заявника просить розприділити судові витрати на правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ордером про надання професійної правничої допомоги підтверджується залучення позивачем для вирішення спору судом професійної правничої допомоги адвоката Глушак В.Е.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6-7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з абз.1 ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (дооворів, рахунків тощо).

Відповідно до пп. 1.1. п. 1. Додаткової угоди №1 від 04.09.2025 до Договору N?

2605/25, ОСОБА_1 та Адвокатське Об`єднання узгодили надання останнім переліку юридичних послуг.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди №1 до Договору № 2605/25, загальна вартість послуг

Адвокатського Об?єднання, передбачених пі. 2 Додаткової угоди, становить 30 000,00

грн.

Пунктом 3 Додаткової угоди №1 до Договору № 2605/25 передбачено, що оплата здійснюється у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень сплачується Клієнтом протягом

3 (трьох) календарних днів після підписання Клієнтом додаткової угоди та до початку надання відповідних послуг, передбачених п. 1 цієї Додаткової угоди.

Відповідно до рахунку на оплату №0409/25 від 04.09.2025 Позивачем оплачені послуги в розмірі 10000 грн.

Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З урахуванням фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, складності справи, а також суми коштів, яка була сплачена Позивачем за надану правничу допомогу, суд вважає належним чином обґрунтованою суму заявлену суму правничої допомоги 10000 грн .

Тому суд дійшов висновку стягнути на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 132, 139, 246, 255, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей про взяття на військовий облік ОСОБА_1 від 26.10.2021.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про взяття ОСОБА_1 на військовий облік від 26.10.2021.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 “Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи”.

Копію рішення направити сторонам справи.

Рішення складене та підписане 16.03.2026.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО