Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 12 березня 2026 р.
Справа: №580/163/26
Суддя: Петро ПАЛАМАР
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2026 року справа № 580/163/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул.Смілянська, 23), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №971010308234 від 24.12.2025 про відмову у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати призначеної пенсії з 23.10.2025 року без обмеження її розміру з урахуванням усіх надбавок, доплат, підвищень, проведених індексацій, проведених та подальших перерахунків, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 23.10.2025 перерахунок та виплачувати призначену ОСОБА_1 пенсію з урахуванням усіх надбавок, доплат, підвищень, проведених індексацій, проведених та подальших перерахунків, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що йому з 23.10.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 60% від заробітної плати, зазначеної у довідках №21-220вих-25 від 23.10.2025 та №21-219вих-25 від 23.10.2025, яку нараховано у сумі 64005,90 грн, однак пенсія виплачується в сумі 23610,00 грн, тобто обмежується максимальним розміром, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Тому позивач 15.12.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням усіх надбавок, доплат, підвищень, проведених індексацій, проведених та подальших перерахунків, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №971010308234 від 24.12.2025 протиправно відмовлено у здійсненні такого перерахунку.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачі позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити повністю, надали суду письмові відзиви на позов, у яких зазначили, що пенсію позивача обмежено максимальним розміром правомірно.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у справах доказів судом встановлено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ.
Згідно рішення про перерахунок пенсії №971010308234 від 31.10.2025, ОСОБА_1 , призначена пенсія з 23.10.2025 у розмірі 64005,90 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії сума пенсії до виплати становить 23610,00 грн.
Позивач 15.12.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням усіх надбавок, доплат, підвищень, проведених індексацій, проведених та подальших перерахунків, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
За результатом розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийняте рішення від 24.12.2025 №971010308234 про відмову у перерахунку пенсії.
Позивач вважаючи вказане рішення від 24.12.2025 протиправним та таким, що належить скасувати, звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України Про прокуратуру, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1789-ХІ)І, положення частини п`ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.
При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством", до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
З наведеного слідує, що положення пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням Закону № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
Закон № 1789-ХІІ втратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Отже, з моменту набрання чинності Законом № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.
Слід зазначити, що пункт 2 розділу II Прикінцеві та Перехідні положення Закону №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.
Таким чином, оскільки розмір пенсії позивача з 23.10.2025 перевищив максимальний (23 610,00 грн.), суд приходить до висновку, що на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами.
Вищенаведений висновок суду повністю відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 21.12.2021 у справі №580/5962/20, від 14.11.2022 №540/1351/21, який враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
За таких обставин, а також ураховуючи останню правову позицію Верховного Суду, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 5, 9, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Петро ПАЛАМАР
Оригінал: reyestr.court.gov.ua