Вирок від 09 березня 2026 р. у справі №161/8535/24 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8535/24

Провадження № 1-кп/161/225/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 10 березня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5 ( в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024030580000863 від 05.03.2024 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцька Волинської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

-за ст.307 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 05.03.2024 року близько 17 години 47 хвилин, у поштоматі ТОВ «Нова пошта» № 23359, що за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Коперника, будинок 13в, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи посилку з номером ТТН59001113127130, в якій знаходився полімерний пакет з вмістом двадцяти шести таблеток, що містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА, у великих розмірах, які останній зберігаючи при собі, без мети збуту, переніс на вул. Коперника у м. Луцьк, Волинської області, де продовжував незаконно зберігати при собі до моменту їх вилучення працівниками поліції в ході його затримання, тобто до 20 години 45 хвилин 05 березня 2024 року.

Відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № CE-19/103-24/3141-НЗПРАП від 06.03.2024, надана на дослідження таблетка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін). Маса МДМА становить 0,1723 г.

Відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № CE-19/103-24/3502-НЗПРАП від 19.03.2024, надані на дослідження двадцять п?ять таблеток рожевого кольору містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін). Маса МДМА становить 3,8335 г.Загальна маса МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін) становить 4,0058 г, що відповідно до Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться в незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров?я України № 188 від 01.08.2000, є особливо небезпечною психотропною речовиною у великому розмірі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні не визнав, фактично визнав вину за ст. 309 КК України та показав, що замовляв, зазначені наркотичні засоби для власного вживання, без мети збуту, оскільки на момент вчинення кримінального правопорушення був залежним від наркотичних речовин. Також зазначив, що після виявлення у нього наркотичних засобів працівниками поліції, та відкриття кримінального провадження самостійно звернувся до лікувального закладу терапії залежностей з метою проходження лікування. У вчиненні злочину за ст. 309 КК України розкаявся, просив суд суворо не карати.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 , щодо придбання, зберігання та перенесення наркотичних засобів повністю доводиться зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_6 , який показав, що давно знайомий з обвинуваченим ОСОБА_5 , часто разом із обвинуваченим вживали наркотичні речовини та просив у останнього дістати йому наркотичні засоби для власного вживання, однак, чіткої відповіді від ОСОБА_5 не отримав, ОСОБА_5 сказав, якщо у нього вийде замовити наркотичні засоби для себе, то він зможе їх дістати і для свідка ОСОБА_6 .. В подальшу за допомогою мессенджерів та телефонних розмов, свідок домовився про зустріч із ОСОБА_5 без будь якої мети, але при виході із свого під`їзду був затриманий працівниками поліції, так нічого і не отримавши від обвинуваченого. В подальшому свідок в судовому засіданні повідомив, що не купував у ОСОБА_5 жодних наркотичних засобів, не позичав, не брав у борг, а ствердив, що тільки вживав разом із обвинуваченим наркотичні речовини придбані кожним окремо. Свідок також повідомив, що після цих подій пройшов стаціонарне лікування від наркотичної залежності;

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_7 , яка показала, що являється цивільною дружиною обвинуваченого ОСОБА_5 , була свідком вживання останнім наркотичних речовин, а саме різних пігулок, що впливали на фізичний та психологічний стан обвинуваченого, а саме зміна поведінки останнього. Свідок не цікавилась звідки у обвинуваченого наявні наркотичні речовини. Також свідок ОСОБА_7 підтвердила факт лікування ОСОБА_5 від наркотичної залежності в лікувальному закладі;

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_8 , який показав, що давно знайомий із обвинуваченим ОСОБА_5 .. Свідок повідомив, що 05.03.2024 року разом із обвинуваченим проводили ремонтні роботи за місцем роботи останнього, після чого разом поїхали автомобілем на стоянку біля бару «Кораблик» що на вулиці Коперника, після чого ОСОБА_5 вийшов з автомобіля і пішов у невідомому напрямку, після чого повернувся назад і розпочав розмову з особами у цивільному одязі біля автомобіля. Після чого свідок вийшов з автомобіля і помітив працівника поліції які представилися і розпочали обшук транспортного засобу, особистий обшук ОСОБА_5 , після чого у останнього виявили квадратну коробку невеликого розміру в якій знаходилися наркотичні засоби у вигляді пігулок. Також свідок повідомив що один раз бачив факт вживання ОСОБА_5 наркотичних засобів у вигляді пігулок;

-протоколом затримання особи від 05.03.2024;

-протоколом огляду предмету від 11.03.2024;

-протоколом про результат зняття інформації з електронних інформаційних систем з подоланням логічного захисту;

-протоколом дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів;

-висновком експерта №СЕ-19/103-24/3141-НЗПРАП від 06.03.2024;

-висновком експерта №СЕ-19/103-24/3502-НЗПРАП від 19.03.2024 ;

-оглянутими відеозаписами в судовому засіданні.

Отже, заслухавши покази обвинуваченого, свідків по справі, дослідивши письмові докази, відеозаписи, суд приходить до висновку про причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину та вважає доведеною вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 309 ч.2 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 , своїми умисними протиправними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні та перенесенні особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин в великих розмірах без мети збуту, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.309 ч.2 КК України.

Дослідивши та проаналізувавши докази, та покази свідків, зокрема ОСОБА_6 , в їх сукупності та надавши юридично-правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_5 , суд прийшов до висновку про відсутність в діях останнього кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, оскільки умислу на збут наркотичних засобів та психотропних речовин, як судом, органом досудового розслідування та прокурором в судовому засіданні не здобуто і не надано, разом з тим, будь яких контрольованих оперативних закупок проведено в обвинуваченого не було, і здобути будь які інші докази для доведення вини останнього в даний час і в подальшому не є можливим, а тому дії ОСОБА_5 судом перекваліфіковано на ст.309 ч.2 КК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не було піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Ст. 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд не вбачає.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом враховується те, що останній раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, працюючого не офіційно, характеризується з позитивної сторони, є волонтером, пройшов курс лікування від наркоманії, зобов`язався в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки, має на утриманні хворого батька, тяжких наслідків від вчинених ОСОБА_5 дій не настало, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_5 , слід призначити в межах санкції ст. 309 ч.2, КК України у виді позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки .

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три ) роки, не вчинить нового кримінального правопорущення і виконає покладені на нього обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

- не виїжджати за межі території України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судові витрати в сумі 3029,12 ( три тисячі двадцять дев`ять гривень дванадцять копійок) гривень за проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні.

Арешт, що накладений на вилучене 05.03.2024 року в ході затримання гр. ОСОБА_5 поблизу будинку №8, що по вул. Коперника у м. Луцьку майно, а саме на: двадцять п`ять таблеток трикутної форми рожевого кольору, одну таблетку трикутної форми рожевого кольору у фрагменті паперу, змиви із полімерного упакування, носок білого кольору, пластикову ємність помаранчево-чорного кольору, ТТН наліпку із №59 0011 1312 7130, мобільний телефон марки «Iphone 11» білого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 з сім-картою НОМЕР_2 – скасувати.

Речові докази – двадцять п`ять таблеток трикутної форми рожевого кольору, одну таблетку трикутної форми рожевого кольору у фрагменті паперу, змиви із полімерного упакування, носок білого кольору, пластикову ємність помаранчево-чорного кольору, ТТН наліпку із №59 0011 1312 7130– знищити.

Речові докази – мобільний телефон марки «Iphone 11» білого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 з сім-картою НОМЕР_2 – повернути ОСОБА_5 за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: